Магеррамов Алі Мунасіб оглиЗубчик Олег Анатолійович2024-07-032024-07-032024Магеррамов А. Концептуальні засади конкурентоспроможності держави в умовах зміни парадигми публічного управління : дис. д-ра філософії у галузі публічного управління та адміністрування: 281 – Публічне управління та адміністрування / наук. кер. О. А. Зубчик. Київ, 2024. 225 с.УДК 35.07:339.9https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/2574У дослідженні вперше у галузі знань «публічне управління та адміністрування» вирішено актуальне наукове завдання обґрунтування теоретичних положень щодо концептуальних засад конкурентоспроможності держави в умовах зміни парадигми публічного управління та розроблено практичні рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності держави. Актуальність теми дослідження обумовлена зв’язком з ключовими питаннями розвитку, модернізації, повоєнного відновлення України в сучасному світі, який динамічно змінюється. Враховуючи те, що ці зміни відбуваються часто в протилежних за вектором напрямках (глобалізація та поляризація, інтеграція та дезінтеграція, акселерація та інерція, диверсифікація та уніфікація, динамізація та стабілізація), розв’язання цього завдання допомагає зрозуміти, як держава може підвищити свою конкурентноздатність серед інших суб’єктів, забезпечити високий рівень життя своїх громадян, ефективно використовувати свої ресурси, протистояти зовнішнім та внутрішнім викликам та змінам, а також адаптуватися до нових моделей та інструментів публічного управління, які відповідають сучасним вимогам демократії, прав людини, прозорості, відповідальності, ефективності, справедливості та участі суспільства. Дослідження концептуальних засад конкурентоспроможності держави в умовах зміни парадигми публічного управління дозволяє проводити аналіз, оцінку, порівняння та удосконалення різних механізмів публічного управління в Україні, таких як: конституційні, правові, політичні, економічні, соціальні, екологічні, культурні, інноваційні, інституційні. Дослідження цієї теми сприяє формуванню та реалізації стратегічних та оперативних напрямів, механізмів реформування публічного управління в Україні, які спрямовані на досягнення високої конкурентоспроможності держави, а також забезпеченню участі громадян та інших зацікавлених сторін у процесі ефективного публічного управління. У цьому зв’язку, метою дослідження є теоретичне обґрунтування концептуальних засад конкурентоспроможності держави в умовах зміни парадигми публічного управління та розробка практичних рекомендацій з удосконалення механізмів публічного управління щодо підвищення конкурентоспроможності держави. Об’єктом дослідження є конкурентоспроможність держави в умовах зміни парадигми публічного управління. Предметом дослідження є концептуальні засади конкурентоспроможності держави в умовах зміни парадигми публічного управління. Автор представив результати аналізу змісту поняття конкурентоспроможності держави як управлінського, політичного, економічного феномену, дослідив еволюцію тлумачення його змісту у контексті становлення інституту держави, порівняв різні визначення та підходи, виміри та показники. Крім того, проведено компаративний аналіз змісту поняття конкурентоспроможності держави з іншими пов’язаними поняттями, такими як «національна конкурентоспроможність», «конкурентоспроможність країни» або «міжнародна конкурентоспроможність держави». У дослідженні також розглянуто основні моделі та стратегії підвищення конкурентоспроможності держави у світовій спільноті, які ґрунтуються на таких показниках, як Індекс глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму (Давос, Швейцарія), Щорічник глобальної конкурентоспроможності Інституту менеджменту (Лозанна, Швейцарія) Індекс легкості ведення бізнесу СБ, Індекс людського розвитку. Проаналізовано чинники та детермінанти конкурентоспроможності держави відповідно до різних моделей і стратегій, таких як інституції, інфраструктура, інновації, освіта, охорона здоров’я, публічне управління. Досліджено основні виклики та можливості підвищення конкурентоспроможності держави в контексті глобалізації та інтеграції. Зокрема, проаналізовано вплив глобальних тенденцій і проблем на конкурентоспроможність держави, таких як цифровізація, зміна клімату, міграція, безпека. Проаналізовано роль і вплив регіональних і міжнародних організацій на конкурентоспроможність держави, зокрема, важливе значення мають такі, як ЄС, НАТО, СОТ. Простежено еволюцію парадигм публічного управління в історичному аспекті від класичної парадигми до сучасних. Визначено основні особливості та характеристики кожної парадигми, такі як принципи, цінності, цілі, методи та інструменти публічного управління. Досліджено та визначено основні особливості сучасної парадигми публічного управління, яка базується на концепції «належного врядування» («Good Governance») у контексті її впливу на конкурентоспроможність держави. Розглянуто концепцію «належного врядування» (походження, еволюцію, визначення та підходи, виміри та показники). Порівняно зміст поняття «належне врядування» з іншими пов’язаними поняттями, такими як «належний уряд», «належне управління» чи «ефективне управління». Проаналізовано та визначено вплив парадигми публічного управління на ефективність і якість публічних послуг, соціально-економічний розвиток та міжнародний імідж держави. Досліджено, як принципи та практики «Належного врядування» сприяють покращенню ефективності та результатів публічного управління, збільшенню задоволеності та довіри громадян та інших зацікавлених сторін, сприянню соціальній згуртованості та включеності, просуванню інновацій та творчості, зміцненню верховенства права та демократії та підвищення конкурентоспроможності та привабливості держави. У результаті розгляду динаміки та рейтингів конкурентоспроможності України за різними міжнародними індексами, виявлено помірний ступінь реалізації принципів «належного врядування» в публічному управлінні в Україні. Розроблено та запропоновано рекомендації щодо оптимізації та модернізації системи публічного управління в Україні з метою забезпечення її конкурентоспроможності. Для виявлення стану і перспектив конкурентоспроможності держави в умовах зміни парадигми публічного управління (на прикладі України) досліджено динаміку та рейтинг конкурентоспроможності держави за різними міжнародними індексами, такими як Індекс глобальної конкурентоспроможності, Щорічник конкурентоспроможності, Індекс легкості ведення бізнесу, Індекс людського розвитку. Визначено сильні та слабкі сторони, можливості та загрози для підвищення конкурентоспроможності держави України. Здійснено аналіз ступеня реалізації принципів «належного врядування» в публічному управлінні в Україні, таких як демократія, верховенство права, прозорість, відкритість, підзвітність, ефективність, оперативність та участь. Дисертант охарактеризував основні досягнення та проблеми такого впровадження та виходячи з цього, автором запропоновано модель концептуальних засад конкурентоспроможності держави, яка базується на тому, що конкурентоспроможність держави є багатовимірним і складним явищем, яке відображає здатність держави конкурувати в різних сферах і на різних рівнях. Модель концептуальних засад конкурентоспроможності держави в умовах зміни парадигми публічного управління включає чотири виміри конкурентоспроможності держави: 1) економічний, 2) соціальний, 3) політичний та 4) міжнародний. Кожен вимір складається з кількох показників, які вимірюють ефективність і результати держави в різних аспектах. Дана модель також враховує взаємозв’язки та взаємозалежності між вимірами та показниками, а також вплив зовнішніх та внутрішніх чинників на конкурентоспроможність держави. Показано, що механізмом удосконалення системи публічного управління в Україні є реформа публічного управління в Україні, яка спрямована на модернізацію та оптимізацію системи публічного управління відповідно до європейських стандартів та передового досвіду. У цьому зв'язку, запропоновано рекомендації щодо оптимізації та модернізації системи публічного управління в Україні з метою забезпечення її конкурентоспроможності для покращення ефективності та результатів публічного управління, підвищення задоволеності та довіри громадян та інших зацікавлених сторін, сприяння соціальній згуртованості та включеності, просування інновацій та творчості, зміцнення верховенства права та демократії, підвищення конкурентоспроможності та привабливості України. Комплексний аналіз чинників та детермінант конкурентоспроможності держави за різними методами та методологіями, аналіз показників конкурентоспроможності держави України за міжнародними індексами, визначення основних чинників ускладнення впровадження принципів концепції «належного врядування» в українському публічному управлінні дозволили здійснити обґрунтування концептуальних засад конкурентоспроможності держави в умовах зміни парадигми публічного управління, розробити рекомендації щодо оптимізації та модернізації системи публічного управління в Україні з метою підвищення конкурентоспроможності держави.The dissertation for the first time in the field of knowledge 28 «Public Administration and Management» solved the actual scientific task of substantiating the theoretical and applied provisions on the conceptual foundations of state competitiveness in the context of public administration paradigm change, developed practical recommendations for increasing state competitiveness. The scientific nvelty and practical significance of the work lies in the fact that the conceptual foundations of state competitiveness in the context of changing the paradigm of public administration have been developed, a comprehensive analysis of the factors and determinants of state competitiveness by various methods and methodologies has been carried out, the indicators of state competitiveness of Ukraine by various international indices have been analyzed, the main factors complicating the implementation of the principles of «good governance» in Ukrainian public administration have been identified, recommendations for optimizing and modernizing the public administration system in Ukraine in order to ensure its competitiveness have been proposed. The dissertation presents the results of the analysis of the content of the concept of state competitiveness as a managerial, political, Economic phenmenon, the evolution of its interpretation in the context of the formation of the institution of the state, compared different definitions and approaches, dimensions and indicators. A comparative analysis of the content of the concept of state competitiveness with other related concepts, such as «national competitiveness», «country competitiveness» or «international competitiveness of the state», has been carried out. The main models and strategies for increasing state competitiveness in the world community have been considered, such as the Global Competitiveness Index of the World Economic Forum, the World Competitiveness Yearbook of IMD, the Ease of Doing Business Index of the World Bank, the Human Development Index of UNDP, the Development Index. The factors and determinants of state competitiveness according to different models and strategies have been studied, such as institutions, infrastructure, innovation, education, health, public administration. The main challenges and opportunities for increasing state competitiveness in the context of globalization and integration have been studied. In particular, the impact of global trends and problems on state competitiveness, such as digitalization, climate change, migration, security, has been analyzed. The role and influence of regional and international organizations on state competitiveness have been analyzed, in particular, such as the European Union, NATO, WTO, are of great importance. The evolution of public administration paradigms in the historical aspect from the classical paradigm to the modern ones has been traced. The main features and characteristics of each paradigm have been defined, such as principles, values, goals, methods and tools of public administration. The main features and characteristics of the modern paradigm of public administration, which is based on the concept of «good governance» («Good Governance») in the context of its impact on state competitiveness, have been studied and defined. The concept and essence of «good governance», its origin and evolution, its different definitions and approaches, dimensions and indicators have been studied. «Good governance» has been compared and contrasted with other related concepts, such as «good government», «good management» or «effective management». The impact of the public administration paradigm on the efficiency and quality of public services, socioEconomic development and international image of the state has been analyzed. It has been studied how the principles and practices of «good governance» contribute to improving the efficiency and results of public administration, increasing the satisfaction and trust of citizens and other stakeholders, fostering social cohesion and inclusion, promoting innovation and creativity, strengthening the rule of law and democracy and enhancing the competitiveness and attractiveness of the state. The author has analyzed the dynamics and ranking of state competitiveness of Ukraine by various international indices. A moderate degree of implementation of the principles of «good governance» in public administration in Ukraine has been revealed. Recommendations for optimizing and modernizing the public administration system in Ukraine in order to ensure its competitiveness have been developed and proposed. To identify the state and prospects of state competitiveness in the conditions of changing the paradigm of public administration (on the example of Ukraine), the dynamics and ranking of state competitiveness by various international indices, such as Global Competitiveness Index of the World Economic Forum, World Competitiveness Yearbook of IMD, Ease of Doing Business Index of the World Bank, UNDP, Human Development Index have been studied. The strengths and weaknesses, opportunities and threats for increasing the competitiveness of the state of Ukraine have been defined. The degree of implementation of the principles of «good governance» in public administration in Ukraine, such as democracy, rule of law, transparency, openness, accountability, efficiency, timeliness and participation have been analyzed. The main achievements and problems of such implementation have been characterized and based on this, the model of state competitiveness proposed in the work is based on the assumption that state competitiveness is a multidimensional and complex phenomenon that reflects the ability of the state to compete in different spheres and at different levels. The model includes four dimensions of state competitiveness: 1) Economic, 2) social, 3) political and 4) international. Each dimension consists of several indicators that measure the efficiency and results of the state in different aspects. The model also takes into account the interrelations and inter-dependencies between the dimensions and indicators, as well as the impact of external and internal factors on state competitiveness. It has been shown that the mechanism for improving the public administration system in Ukraine is the public administration reform in Ukraine, which is aimed at modernizing and optimizing the public administration system in accordance with European standards and best practices. In this regard, recommendations for optimizing and modernizing the public administration system in Ukraine have been proposed in order to ensure its competitiveness for improving the efficiency and results of public administration, increasing the satisfaction and trust of citizens and other stakeholders, fostering social cohesion and inclusion, promoting innovation and creativity, strengthening the rule of law and democracy, enhancing the competitiveness and attractiveness of Ukraine. The main results and conclusions of the study consist in explaining the concept and essence of state competitiveness, its components and criteria of evaluation, its model and strategy of improvement, its challenges and opportunities in the context of globalization and integration, its dependence on the quality of public administration, the evolution and features of the modern paradigm of public administration, based on the concept of «good governance», its impact on the efficiency and quality of public services, socioEconomic development and international image of the state, the state and prospects of state competitiveness of Ukraine by various international indices, the degree of implementation of the principles of «good governance» in Ukrainian public administration, recommendations for optimizing and modernizing the public administration system in Ukraine in order to ensure its competitiveness.uaконкурентоспроможністьдержавапарадигмасталий розвитокефективністьналежне врядуваннястратегіямодельуправлінське рішенняінституціональні зміниінноваціїмодернізаціядецентралізаціяцифровізаціяcompetitivenessstateparadigmsustainable developmentefficiencygood governancestrategymodelmanagerial decisioninstitutional changeinnovationmodernizationdecentralizationdigitalizationДисертація