Fedyrko, IvanIvanFedyrkoKosilova, OlgaOlgaKosilova2026-05-012026-05-012023-06-19Fedyrko, I., Kosilova, O. (2023). CIVIL SOCIETY AND THE STATE: DIRECTIONS OF INTERACTION. Політологічний вісник(90), 302–312. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2023.90.302-31210.17721/2415-881x.2023.90.302-312https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18823The article analyzes the political content of the ideology of civil society, which manifests itself in two main aspects: first, through the limitation of state influence on all areas of human life; secondly, through the creation and activity of public associations that help citizens solve important issues for them in the socio-political plane, protect citizens from state pressure, and consolidate society. It was found that the political nature of civil society is manifested in the presence of such institutions as political parties, socio-political organizations, independent mass media, local self-government bodies through which it interacts with the state. The tasks and methods of activity of civil society and the state differ significantly. The main task of a democratic state is to ensure national interests, while the priority of civil society is to protect private, individual, group and general interests of citizens. It has been found that differences in goals lead to certain contradictions, and therefore, with the cooperation of civil society and the state, permanent conflicts between them are as natural as a person’s choice of strategic and tactical goals, means of their achievement, finding a compromise and the optimal state of desires and opportunities. A functional manifestation of civil society should be considered the activity of its institutions, which is aimed at the affirmation and protection of its main values, the implementation and optimization of the institutional mechanisms of democracy, as well as the political and legal foundations of its reproduction and improvement.У статті проаналізовано політичний зміст ідеологеми громадянського суспільства, який проявляє себе у двох головних аспектах: по-перше, через обмеження державного впливу на усі сфери життєдіяльності людини; по-друге, через створення і діяльність громадських об’єднань, які допомагають громадянам розв’язувати важливі для них питання у суспільно-політичній площині, захищають громадянина від тиску держави, консолідують суспільство. З’ясовано, що політичність громадянського суспільства виявляється у наявності у ньому таких інститутів, як політичні партії, громадсько-політичні організації, незалежні ЗМІ, органи місцевого самоврядування, через які воно взаємодіє з державою. Завдання та методи діяльності громадянського суспільства та держави істотно відрізняються. Головним завданням демократичної держави є забезпечення загальнонаціональних інтересів, натомість пріоритетом громадянського суспільства є захист приватних, індивідуальних, групових та загальних інтересів громадян. З’ясовано, що відмінності у цілях призводять до певних суперечностей, а тому при співробітництві громадянського суспільства і держави перманентні конфлікти між ними так само природні, як вибір людиною стратегічних і тактичних цілей, засобів їхнього досягнення, знаходження компромісу і оптимального стану бажань та можливостей. Функціональним проявом громадянського суспільства слід вважати таку діяльність його інститутів, яка спрямована на утвердження і захист його головних цінностей, впровадження та оптимізацію інституційних механізмів демократії, а також політико-правових засад її відтворення та вдосконалення.ukrule of lawcivil societyrights and freedoms of citizenspolitical functionsправова державагромадянське суспільствоправа і свободи громадянполітичні функціїСтаття