Береза, Анатолій ВалентиновичАнатолій ВалентиновичБереза2026-05-012026-05-012019Береза, А. (2019). Еволюція та інституційне забезпечення регуляторної політики Євросоюзу. Політологічний вісник, (83), 86-92. https://doi.org/10.17721/2415–881х.2019.83.86-9210.17721/2415–881х.2019.83.86-92УДК 336.532https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/19015The conditions of transition of the EU bodies as a regulatory state to the policy of deregulation, which has taken the form of «smart regulation» and its specific are considered. Later the European Commission has renewed the concept of «better regulation» which main tasks are: the effective coordination and development of cooperation between Member States, as well as the implementation of relevant structural reforms; increasing the efficiency of the authorities of both the European Union and the Member States, their ability to respond to current challenges; ensuring greater transparency in the adoption of regulatory acts. The need of creation appropriate institutions capable to implement regulatory policy and monitor its implementation has been fully recognized relatively recently. Their main task is to oversee, coordinate, challenge issues and provide advice to regulatory authorities, facilitate legislative reforms, improve the quality of the regulatory process and achieve certain benefits. Among the possible negative consequences of the activities of such bodies are: a decrease in regulatory quality in the infrastructure sector in the long run; sectoral principle of creation, which impedes convergence between sectors and may lead to fragmentation of public policy. These risks can be minimized by clearly defining the role of regulators and strengthening their accountability mechanisms. In view of the proclaimed course on European integration, Ukraine should adapt its regulatory policy in line with current EU approaches. Also, EU experience has shown the need for appropriate institutional support for policies that should focus on the earliest possible stages of the legislative process: to publish the intentions of public authorities on changes in legislation (road maps) and to carefully monitor the compliance of existing legislation with the needs of society.Розглянуто передумови переходу органів Євросоюзу як регуляторної держави до політики дерегуляції, яка набула форми «розумного регулювання», а сьогодні реалізується концепція «кращого регулювання». Її основні завдання: ефективна координація і розвиток співробітництва між країнами-членами, а також реалізації супутніх структурних реформ; підвищення ефективності діяльності органів влади як Євросоюзу, так і держав-членів, їх здатності реагувати на сучасні виклики; забезпечення більшої прозорості у процесі прийняття нормативно-правових актів. Необхідність створення відповідних інститутів, які б були спроможні реалізувати регуляторну політику та слідкувати за її виконанням, повною мірою була усвідомлена відносно недавно. Серед можливих негативних наслідків діяльності таких органів: зниження у довгостроковій перспективі регуляторної якості в інфраструктурних секторах; секторальний принцип створення; що утруднює конвергенцію між секторами і може призвести до фрагментації державної політики. Мінімізувати ці ризики можна шляхом чіткого визначення ролі регуляторних органів та посилення механізмів їх підзвітності.ukregulatory stateregulatory policytransparencyEuropean integrationnon-elected bodiesрегуляторна державарегуляторна політикапрозорістьєвроінтеграціяневиборні органиСтаття