Рубан, Віра ОлександрівнаВіра ОлександрівнаРубан2026-03-262026-03-262026Ruban, V. O. (2026). Pseudo-anglicisms and Semantic Divergence of English Borrowings in Modern French. Problems of semantics, pragmatics and cognitive linguistics, (49), 7-15. https://doi.org/10.17721/2663-6530.2026.49.7-1510.17721/2663-6530.2026.49.7-15УДК 81’373.2; 81’22; 811.111(043.3); 81–17https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13851The article examines the phenomenon of pseudo-Anglicisms in contemporary French, with a particular focus on their semantic divergence from corresponding English lexemes. Pseudo-Anglicisms are borrowings that retain an English form yet acquire meanings in French that differ substantially from those in the source language. Unlike false Anglicisms, which have no direct counterpart in English, pseudo-Anglicisms exist in the donor language but function with a distinct semantic value in French. The article analyzes how these lexemes undergo processes of semantic shift, morphological adaptation, polysemy formation, and cultural integration within the recipient language. The study highlights the distinction between pseudo-Anglicisms and false Anglicisms, demonstrating its theoretical significance for the classification of English borrowings and the development of a nuanced theory of lexical borrowing. Moreover, the paper examines the diachronic evolution of these borrowings, showing how semantic broadening, narrowing, and derivational processes shape their contemporary usage in French. By situating pseudo-Anglicisms within the broader context of language contact and globalization, this research provides valuable insights into the dynamic interactions between English and French and the productive role of English-derived lexemes in enriching modern French vocabulary.У цьому дослідженні розглядається явище псевдоангліцизмів у сучасній французькій мові, з особливим акцентом на їх семантичне відхилення від відповідних англійських лексем. Псевдоангліцизми – це запозичення, які зберігають англійську форму, але набувають у французькій мові значень, що суттєво відрізняються від значень у мові-джерелі. На відміну від несправжніх англіцизмів, для яких не існує прямого англійського відповідника, псевдоангліцизми присутні в мові-джерелі, але функціонують у французькій із відмінним семантичним значенням. У статті проаналізовано, як ці лексеми проходять процеси семантичної трансформації, морфологічної адаптації, формування полісемії та культурної інтеграції в мові-реципієнті. Дослідження підкреслює різницю між псевдоангліцизмами та несправжніми англіцизмами, демонструючи її теоретичну значущість для класифікації англійських запозичень та розвитку більш тонкої теорії лексичного запозичення. Крім того, розглядається діахронна еволюція цих запозичень, показуючи, як семантичне розширення, звуження та дериваційні процеси формують їх сучасне використання у французькій мові. Розглядаючи псевдоангліцизми в ширшому контексті мовних контактів і глобалізації, дослідження надає цінні відомості про динамічну взаємодію англійської та французької мов та продуктивну роль англійських запозичень у збагаченні сучасної французької лексики.enпсевдоангліцизмисемантичне відхиленняанглійські запозиченняфранцузька мовалексичне запозиченнямовні контактиполісеміясемантична змінаpseudo-Anglicismssemantic divergenceEnglish borrowingsFrench languagelexical borrowinglanguage contactpolysemysemantic changeСтаття