Ismaylov, M.M.Ismaylov2026-04-052026-04-052019-06-19Исмаилов, М. (2019). Структурно-генетические особенности и тенденции развития ландшафтов зоны прикаспийских равнин (юго-восточно-ширванской, сальянской и ленкоранской). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, 1(74), 92-96. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2019.74.16УДК 504.062.2 (477.64)10.17721/1728-2721.2019.74.16https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14137Будагов Б. А. Развитие и формирование ландшафтов юго- восточного Кавказа в связи с новейшей тектоникой / Б. А. Будагов, А. А Микаилов.. – Баку : Элм, 1985. – С. 179. Виноградов Б . В. Основы ландшафтной экологии /Б . В. Вино­градов. – М. : ГЕОС, 1998. – 418 с. Исмайлов М. Д. Изменение ландшафтно-экологических условий Ленкоранской низменности в связи с колебанием уровня Каспийского моря : тез. докл. / М. Д. Исмайлов // Геоэкологические аспекты хозяйст­вования, здоровья, отдыха. – Пермь. 1994. – С. 125-129 Исмайлов М. Д. Об основных факторах формирования и совре­менной динамики ландшафтов Шолларской и Ленкоранской р1внин / М. Д.. Исмайлов // Изв. АН Азерб. Рес., Серия: Наук о Земле. – Баку, 1999. – С. 22-25. Исмайлова Л. А. Оценка чувствительности почв к антропогенной нагрузке южного склона Большого Кавказа междуречья Дашагильчай- Гирдиманчай / Л. А. Исмайлова, С. Ю. Кулива // Вест. Киев. ун-та. – К. : ВПЦ “киев. ун-т им. Тараса Шевченко. – 2018, – Вып. 70. – С. 59-63. Кирющин В. И. Теория адаптивно-ландшафтного земледелия и проектирования агроландшафтов / В. И. Кирющин. – М., 2011. – С. 62-85. Казаков Л. К. Классификации систем природопользования и природно-антропогенных ландшафтов / Л. К. Казаков // Вест. экол. образования России. – М., 2015. – № 3. – С. 26-29.The article describes the two main groups of factors influencing the modern landscape dynamics: natural and anthropogenic. The anthropogenic factors involved in landscape dynamics are more intense than natural factors. Natural factors mainly determine the direction of the dynamics of landscapes. In the structural-genetic relation the current state of landscapes of a zone of Caspian plains differs in exclusive dynamism and intensively increasing anthropogenic loading. In general, the coastal flat landscapes of the explored territory which left from under water in recent times in connection with late geology – geomorphology processes, have a relatively young pleistocene-golotsen age. In the structural- genetic relation the current state of landscapes of a zone of Caspian plains differs in exclusive dynamism and intensively increasing anthropogenic loading. In general, the coastal flat landscapes of the explored territory which left from under water in recent times in connection with late geology processes, have a relatively young pleistocene-golotsen age. Development of extensive and intensive rural economy led to strong change of a vegetable cover here that complicates a research of cause and effect communications between vegetable areas and regularities of zone distribution of other components of landscapes. Now on the Lankaran lowland of the wood remained only in the form of fragments. By our calculations, for the last 100 years woodiness of the Lankaran lowland decreased almost by 4-5 times. Basic changes of the forest areas Lankaran plains and replacement with their same agrotsenoza or afforestations consisting of one – two tree species (a kashtanolisty oak, a pine, a poplar, etc.), considerably strengthened integration of specific structure and level structure of a vegetable cover. Deforestation, drainage of swamps, increase in zones of resettlement and population density, growth of acreage, fluctuation of level of the Caspian Sea were also the reasons of decrease in number and structure of primary fauna of the Caspian plain.Дано характеристику двох основних груп факторів, що впливають на сучасну динаміку ландшафтів: природних і антропогенних. Антропогенні фактори, що беруть участь у динаміці ландшафту, відрізняються більшою інтенсивністю, ніж природні. Природні чин­ники в основному визначають спрямованість динаміки ландшафтів. У структурно-генетичному відношенні сучасний стан ландшаф­тів зони прикаспійських рівнин відрізняється винятковою динамічністю та інтенсивно зростаючим антропогенним навантаженням. Загалом прибережні рівнинні ландшафти досліджуваної території, що вийшли з-під води в недалекому минулому, у зв’язку з пізніми геолого-геоморфологічними процесами мають порівняно молодий плейстоцен-голоценових вік. Складено графіки зміни річних величин атмосферних опадів за багаторічний період (1873-2000) за деякими метеостанціями дослі­джуваної території’ в зіставленні з приростом річних кілець дерев (1760-2005). Аналіз графіків показав, що, незважаючи на щорічні від­хилення величин атмосферних опадів від норми, у багаторічному ході можна простежити тенденцію до їхнього зменшення. Зістав­лення зміни атмосферних опадів з динамікою річного приросту деревини багаторічних дерев, зрубаних в лісовому ландшафті Лєнко- ранського низкогір’я, які ближче розташовані до прикаспійських рівнин, показало наявність між ними прямої кореляції. Нами проаналізовані ландшафтні наслідки в основному трьох періодів коливання рівня Каспійського моря: перший період зниження рівня моря (1877-1977), другий період підвищення рівня моря (1977-1998), третій період зниження рівня моря (після 1998 р). У перший період рівень ґрунтових вод у прибережних болотних, болотно-лугових, болотно-лагунних комплексах знизився, водний режим ґрунтів погіршився, і отримали розвиток напівпустельні й сухостепові рослинні угруповання. У другій період підвищення рівня моря (1977-1988) відбувається значне ослаблення зазначених вище процесів, а в деяких місцях прибережні комплекси залишилися прак­тично під водою, загалом змінилася вся екологічна ситуація в природно-територіальних комплексах. В останній третій період відбу­вається зменшення акваторії Каспійського моря і збільшення площі континентального режиму розвитку ландшафтів. Установлено приуроченість деяких специфічних елементів ландшафту до районів похованих підняттів. Більш цікавим у цьому ві­дношенні є прогресивне осушення окремих ділянок алювіально-озерно-старічной рівнин під впливом висхідних тектонічних рухів, що локально проявилися, лінійне поширення голофітной рослинності й такироподібних солончаків уздовж зони виходу засолених підзем­них вод по тектонічних розривах, скупчення заростей деревної рослинності на занурених піднятих ділянках річкових долин. Після здійснення величезних меліоративних заходів на поверхні території’ добре виражено антропогенні форми рельєфу: штучні пасма, зниження, пагорби, тераси, яри, колекторно-дренажна мережа та ін. На зрошуваних територіях густота штучного розчлену­вання рельєфу подекуди сягає 4,5-5,5 к/км, глибина розчленування змінюється від 0,8 до 3,5 м. За останні 100 років лісистість Лєнкоранської низовини зменшилася майже в 4-5 рази. Корінні зміни лісових площ Лєнкоранськоїрі­внини і заміна їх однотипними агроценозами або лісонасадженнями, що складаються з однієї-двох деревних порід (каштанолистий дуб, сосна, тополя та ін.), значно посилили інтеграцію видового складу та ярусної структури рослинного покриву. Знищення лісів, осушення боліт, збільшення зон розселення і щільності населення, зростання посівних площ, коливання рівня Кас­пійського моря також є причинами зниження кількості й складу первинного тваринного світу Прикаспійської рівнини. У результаті взаємодії природних і антропогенних факторів північна і північно-східна межі лісу на Лєнкоранській рівнині значно відступили на південь і на південний-захід, що сприяло опустелюванню природних ландшафтів і призвело до зменшення їхньої проду­ктивності, збільшення засолення ґрунтів. Зміна природного середовища в зоні прикаспійських рівнин за останні 100-150 років, процес аридизації їхнього клімату збігається з періодом зниження рівня моря. Виявлено, що в результаті зменшення кількості й нерегулярності випадання атмосферних опадів, збі­льшення відбивної здатності суші, зростання випаровуваності знизилася продуктивність ландшафту, зокрема природного лісовід­новлення, що сприяло трансформації деяких ділянок, лісових, лучно-болотних і болотних комплексів.антропогенні факториландшафтидинамікаприродні факториanthropogenic factorslandscapesdynamicsnatural factorsСтаття