Золотуха, ПавлоПавлоЗолотуха2026-02-252026-02-252025-01-31Золотуха, П. (2025). Справа професора Сергія Гілярова (1887–1946 рр.): Історик мистецтва в рамках більшовицької та нацистської ідеологій. Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва, 2(18), 64–73. https://doi.org/10.17721/2519-4801.2024.2.0510.17721/2519-4801.2024.2.05https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10658The study aims to analyze the impact of political circumstances, repressions of the 1930s, and the Nazi occupation of Kyiv on Serhii Hiliarov's scholarly work and political trajectory. The main goal is to identify how historical circumstances influenced Hilyarov's work at the Khanenko Museum, teaching at the Kyiv Art Institute, and art research under the pressure of totalitarian regimes. Methods. This is qualitative empirical research, based on a critical analysis of primary and secondary sources including interrogation protocols, Hiliarov’s articles, lectures, and works by contemporary historians. The research incorporates documents from the Bohdan and Varvara Khanenko National Museum of Arts, the Central State Archive of Public Associations of Ukraine, and the Central State Archive-Museum of Literature and Art. The subject is examined within the context of the Bolshevik consolidation of power in Ukraine during the 1920s, the repressions of the early 1930s, and the Nazi occupation of Kyiv from 1941 to 1943. Results. The research clearly identifies the events in Serhii Hiliarov’s life that influenced the integration of Bolshevik and Nazi ideological narratives into his articles and lectures. Notably, his arrest in 1933 marked a turning point after which Hiliarov increasingly incorporated Bolshevik ideology into his work. With the establishment of the Nazi occupation administration in 1941, he selectively included elements of Nazi propaganda in his writings. Conclusions. Serhii Hiliarov sought to focus on academic and teaching activities, striving to maintain objectivity even under political pressure. During the 1924–1932 period, his work largely avoided overt politicization. However, this period also revealed his dissatisfaction with the Bolshevik regime, reflected in conflicts with students and opposition to the sale of artworks by Derzhtorg. These events culminated in his arrest in 1933, after which Hiliarov began producing works aligned with the ideological demands of the authorities. We believe this shift resulted from fear of further repression and pressure from the GPU. Hiliarov’s activities during this period illustrate not only forced collaboration with the regime but also his strategic use of the ideological context to preserve his ability to conduct scholarly work. This approach enabled him to continue studying art while working at the Khanenko Museum and teaching art history. This survival strategy proved useful during the Nazi occupation of Kyiv from 1941 to 1943. On the one hand, Hiliarov openly criticized Bolshevik policies in Kyiv. On the other hand, he adapted to the new conditions to continue his professional work and safeguard the Khanenko Museum’s collection.Дослідження спрямоване на аналіз впливу політичних обставин, репресій 1930-х років і нацистської окупації Києва на наукову діяльність та політичну траєкторію Сергія Гілярова. Основна мета — виявити, як історичні обставини впливали на роботу Гілярова в Національному музеї мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків, викладання в Київському художньому інституті, а також дослідження мистецтва в умовах тиску тоталітарних режимів. Методи. Це емпіричне дослідження, основане на критичному аналізі історичних джерел та історіографії: протоколи допитів, статті Гілярова, лекції, дослідження сучасних істориків. Залучені документи з Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків, Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного архіву-музею літератури та мистецтва. Предмет дослідження розглядається в умовах закріплення більшовицької влади в Україні у 1920-х роках, репресій поч. 1930-х років та окупації Києва німецькими військами у 1941-1943 роках Результатом дослідження стала чітка ідентифікація подій у житті Сергія Гілярова, які вплинули на інтеграцію в його статті та лекції ідеологічних наративів більшовизму та нацизму. Зокрема, встановлено, що арешт у 1933 році став переломним моментом, після якого Гіляров почав активніше враховувати більшовицьку ідеологію у своїй роботі. З приходом німецької окупаційної адміністрації, у 1941 році, він вибірково додавав до текстів елементи нацистської пропаганди. Висновки. Сергій Гіляров прагнув зосередитися на науковій та викладацькій діяльності, намагаючись зберігати об’єктивність навіть в умовах політичного тиску. У період 1924–1932 років його діяльність залишалася переважно поза межами відкритої політизації. Водночас саме в цей час проявилося його невдоволення більшовицьким режимом, що знайшло відображення в конфліктах зі студентами та спротиві продажу творів мистецтва Держторгом. Ці події стали передумовою до його арешту у 1933 році, після якого Гіляров почав писати матеріали, узгоджені з ідеологічними вимогами влади. На нашу думку, це стало наслідком страху подальших репресій і тиску з боку Державного політичного управління. Його діяльність в цей період свідчить не лише про вимушену співпрацю з режимом, а й про використання ідеологічного контексту для збереження можливості займатися науковою роботою. Завдяки такому підходу Гіляров продовжував досліджувати мистецтво, працюючи в Національному музеї мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків і викладаючи історію мистецтва. Ця стратегія виживання стала йому в нагоді і під час нацистської окупації Києва в 1941–1943 роках. З одного боку, він відкрито критикував дії більшовицької влади, з іншого — намагався пристосуватися до нових умов, аби продовжувати роботу за фахом і зберегти колекцію Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків. Через підлаштування під різні політичні режими, Гіляров отримував можливість здійснення подальшої своєї наукової та освітньої діяльностей.ukSerhii HiliarovThe Bohdan and Varvara Khanenko National Museum of Artsrepressionsart historyKyivtotalitarianism.Сергій ГіляровНаціональний музей мистецтв імені Богдана і Варвари ХаненківрепресіїКиївтоталітаризмісторія мистецтва.Стаття