Левченко, ІлляІлляЛевченко2026-05-052026-05-052023-06-04Левченко, І. (2023). On image agency. Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва, 1(15), 135–142. https://doi.org/10.17721/2519-4801.2023.1.1010.17721/2519-4801.2023.1.10https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/19491Horst Bredekamp is an art historian and representative of the science of images (Bildwissenschaft), known for his research on the image agency. In the two reviewed works, the image appears as an independent agent that operates in the political space and essentially creates this political space. In the study "Image  Act. A Systematic Approach to Visual Agency" (2018), Bredekamp attempts to systematize the methods of image action. The types of acts singled out by the researcher exist outside of linear chronology and are ways of manifesting an image. The image can combine several different types of acts. First, Bredekamp considers the image as a determinant of man as a species, a manifestation of the cognitive revolution, man's ability to act of differentiation, and his ability to transform nature. Despite this, the researcher goes to the meaning of Charles Darwin's teaching "The Expression of the Emotions in Man and Animals" (1872) to develop the concept of "pathosformel" (pathosformel) of Aby Warburg. After all, Brellekamp concludes images of nature continue human images, not oppose them. The second of the analyzed works, "Leviathan: Body politic as visual strategy in the work of Thomas Hobbes" (2020), is built around the analysis of the frontispiece to Hobbes's treatise "Leviathan or The Matter, Forme and Power of a Common Wealth Ecclesiasticall and Civil" (1651). Bredekamp constructs research by involving an impressive source complex, thus demonstrating that a work of art is both an actor involved in society. Combining the analysis of these two works in one text makes it possible to see how Bredekamp's theory can be applied to the specific source material.Горст Бредекамп – історик мистецтва та відомий представник науки про образи (Bildwissenschaft), відомий своїми дослідженнями агенції (агентності) образу. У двох рецензованих працях образ постає самостійним агентом, що діє у політичному просторі та великою мірою створює цей політичний простір. У дослідженні “Акт образу. Систематичний підхід до візуальної агенції” (2018) Бредекамп здійснює спробу систематизувати способи дії образу. Виокремлені дослідником типи актів існую поза лінійною хронологією і є способами проявлення образу. Образ може поєднувати декілька різних типів актів. Спершу Бредекамп розглядає образ як детермінанту людини як виду, прояв когнітивної революції, здатності людини до актів диференціації, її уміння перетворювати природу. Попри це, дослідник переходить до значення вчення Чарльза Дарвіна “Вираження емоцій тварин і рослин” (1872) для розроблення концепції “Pathosformel” (патосформель) Абі Варбурга. Зрештою, висновує Брелекамп, образи природи продовжують образи людини, а не протистоять їм. Друга з аналізованих праць “Політика тіла як візуальна стратегія у творчості Томаса Гоббса” (2020) побудована довкола аналізу фронтиспису до трактату Гоббса “Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної” (1651). Бредекамп будує дослідження, залучаючи вражаючий джерельний комплекс, демонструючи таким чином, що твір мистецтва є і актором, залученим у суспільно-політичні процеси, і є результатом як цих процесів, так і наукових досягнень часу чи мистецьких тенденцій. Поєднання аналізу цих двох праць в одному тексті дає змогу побачити, як розроблена Бредекампом теорія може бути застосована на конкретному джерельному матеріалі.enimageimage agencyearly modern timepoliticartpowerобразагенція образуранній новий часполітикамистецтвовладаСтаття