Плясун, Ольга МиколаївнаОльга МиколаївнаПлясун2026-01-142026-01-142018Pliasun, О. (2018). The category of image in linguistic discourse. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 37, 105-124. https://doi.org/10.17721/APULTP.2018.37.105-124УДК 81’42:17.022.110.17721/APULTP.2018.37.105-124https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/9698The article aims to give a comprehensive account of innovative theoretical developments in the field of linguistic imageology. The main objective of the paper is the linguistic analysis of the category of image, its major features and characteristics. Quite recently, considerable attention has been paid to the problem of image-making in Slavic and West European linguistics, which is evidenced in numerous scientific investigations related to this topic. Current research is focused on the analysis of linguistic mechanisms of image making, investigation of the so-called "influential potential" of image, its ability to form new social meanings and tendencies. This study examines the category of image in cognitive-discursive, phonological, lingvocultural and lingvosemiotic facets. The author defines image as a specific means of communication; a kind of "code", a set of meanings, symbols that can be read on verbal and non-verbal levels. In the process of subject-subject interaction, this "code" is read by recipients. Hence, according to author’s beliefs, such an interpretation of the category allows scientists to expand the boundaries of image research and consider the problem of image within new linguistic directions, i.e. communicative linguistics and text linguistics. The author explains that the image phenomenon has an ambiguous nature and stereotypical character. It is stated that an obligatory condition for the formation of an effective image, in particular state image, is taking into account stereotypical characteristics of the image object which have been established in a certain society. In this paper, the author investigates a number of conceptually important for linguistic imageology terms. Particular attention is paid to linguistic comprehension of the concepts of image plot, image text, language image, correct language behavior etc. The proposed study emphasizes a special role of estimation as one of the key characteristics of image media texts, as it is the basis of any image constructed by media. It is proved that estimation creates an evaluative attitude to the reported information. At the same time, attention is focused on the essential role of the prosodic components of speech (i.e. increase and decrease of voice, change the pace of speech, timbre, pause etc.) in the process of shaping a political image. A conclusion is made about a great suggestive potential of image, which determines the prospects of research of this category in neurolinguistic aspect. The author’s view is that a new stage of research in the field of linguistic imageology may be an analysis of the image phenomenon in mass media discourse, as the basic category of an innovative humanitarian discipline – media linguistic imageology. In Ukrainian linguistic science this aspect of research is just beginning to develop and therefore requires detailed study and analysis. To the author’s best knowledge, only one study in Ukraine has come up with this issue. This paper clearly shows that investigating image issues in terms of medialingvoimageology has the greatest scientific perspective, which is justified by the possibility of studying the verbal nature of image with the involvement of alarge arsenal of knowledge from various research areas.Стаття присвячена аналізу перспективних напрямів іміджевих досліджень в українській та зарубіжній лінгвістиці. Авторську увагу закцентовано на сучасних тенденціях розвитку лінгвоіміджелогії як актуальної неолінгвістичної парадигми, що вивчає мовні механізми іміджетворення, "впливовий потенціал" іміджу, його здатність формувати нові соціальні смисли й рефлексії. Центральним поняттям лінгвістичної іміджелогії є категорія іміджу, яку автор розглядає в когнітивно-дискурсивному, фонологічному, лінгвокультурологічному та лінгвосеміотичному аспектах. У статті імідж визначено  як специфічний засіб комунікації; своєрідний "код", набір смислів, символів, що можуть бути прочитані на вербальному й невербальному рівнях. У процесі суб’єкт-суб’єктної взаємодії цей "код" зчитується реципієнтами – учасниками комунікації. Відповідно, на переконання автора, така інтерпретація категорії дозволяє розширити межі іміджевих досліджень і розглядати її в аспекті неонапрямів мовознавства – нових підходів до комунікативної лінгвістики та лінгвістики тексту. Встановлено, що феномен іміджу має двозначну природу та стереотипний характер. Висловлено тезу про те, що необхідною умовою формування ефективного іміджу, зокрема державного, є врахування сформованих у суспільстві стереотипних характеристик об’єкта іміджування. Проаналізовано ряд концептуально важливих для лінгвістичної іміджелогії термінопонять. Особливу увагу приділено лінгвістичному осмисленню понять "іміджевий сюжет", "іміджевий текст", "мовний імідж", "правильна мовна поведінка" та ін. У пропонованому дослідженні наголошується на оцінності як одній із ключових характеристик іміджевих медійних текстів, адже в основі будь-якого іміджу, конструйованого засобами масової комунікації, лежить саме оцінка, яка створює авторське ставлення до повідомлюваної інформації. Водночас акцентується увага на суттєвій ролі просодичних компонентів мовлення (тону, темпу, тембрового забарвлення, паузації) у процесі формування політичного іміджу. Робиться висновок про великий сугестивний потенціал іміджу, що зумовлює перспективність дослідження цієї категорії у нейролінгвістичному аспекті. Новим етапом досліджень у галузі лінгвістичної іміджелогії, на думку автора, може бути аналіз феномену іміджу у дискурсі мас-медіа –  як базової категорії новітньої гуманітарної дисципліни – медіалінгвоіміджелогії. В українській лінгвістичній науці ця галузь тільки починає формуватися і тому  потребує детального вивчення. На переконання автора, вивчення іміджевої проблематики в медіалінгвоіміджелогії має найбільшу наукову перспективу, що аргументується можливістю студіювання вербальної природи іміджу із залученням великого арсеналу знань із різних дослідницьких напрямів.enlingvoimageologymedialingvoimageologycategory of imagelinguistic aspects of image researchimage textimage plotlanguage image.лінгвоіміджелогіямедіалінгвоіміджелогіякатегорія іміджулінгвістичні аспекти дослідження іміджуіміджевий текстіміджевий сюжетмовний імідж.Стаття