Дейнеко Дмитро ОлександровичМицик Всеволод Всеволодович2024-05-162024-05-162024Дейнеко Д. О. Правові аспекти економічної дипломатії України у регіоні Південно-Східної Азії : дис. ... д-ра філософії : 293 Міжнародне право / Дейнеко Дмитро Олександрович. - Київ, 2024. - 286 с.https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/798The object of the dissertation is the international legal framework for economic integration of the Southeast Asian states and economic cooperation of these states with third countries and international organisations both at the ASEAN level and at the level of bilateral relations. The subject of the study is the international legal aspects of Ukraine's economic diplomacy in the Southeast Asian region through economic integration and cooperation with ASEAN and the countries of the region at the bilateral level. The purpose of the study is to analyse the international legal regulation and existing practice of Ukraine's economic diplomacy in the Southeast Asian region through economic integration and bilateral cooperation with ASEAN and the countries of the region, taking into account their evolution. The purpose of the work corresponds to the following tasks: to find out the content of the concept of "economic diplomacy" that corresponds to modern realities and its relationship with international law; to disclose the legal basis of the activities of international organizations in the implementation of economic cooperation; find out the regional integration models of the EU and ASEAN and the reasons for the differences between these models; to find out the international legal nature of ASEAN; to analyze the legal basis and rules of functioning of ASEAN; to investigate the legal basis for regulating ASEAN's partnership with other states and international organizations; to find out the problems of the driving force of cooperation in ASEAN; to find out the criteria for determining the external partners of ASEAN; define ASEAN's approach to human rights and environmental sustainability; determine the potential consequences of Ukraine's accession to the ASEAN Treaty of Friendship and Cooperation in the conditions of Russian armed aggression against Ukraine; analyze the legal foundations of bilateral economic cooperation between Ukraine and ASEAN member states; to propose steps to intensify the development of relations between Ukraine and ASEAN, ASEAN states in the short and medium term; to investigate international legal mechanisms for the development of sectoral cooperation between ASEAN and Ukraine. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that this is the first comprehensive interdisciplinary study of the economic integration of the states of the Southeast Asian region and the economic cooperation of these states with third countries and international organizations both at the level of ASEAN and at the level of bilateral relations in the domestic science of international law. . As a result of the conducted international legal analysis, a number of conclusions were formed, which have elements of scientific novelty and are the result of the author's personal work. It has been proven that economic diplomacy should be considered as a complex category of the field of international economic law, in particular, trade, investment and integration law, since economic diplomacy defines a set of rules, principles and procedures that regulate economic relations between states and international organizations. The author's definition of economic diplomacy is proposed as a complex of mutual active actions and concessions in the activities of the subjects of international relations with the aim of maintaining friendly cooperation by creating a contractual framework that has a binding or recommendatory nature. The key differences between EU and ASEAN economic integration are that the EU, with its extensive structure and integration goals, is defined as a regional supranational institution focused on unification and internal stability. On the other hand, ASEAN, created on the basis of political pacts to jointly fight danger, maintains an intergovernmental character and is defined by the principle of consensus for decision-making. It has been established that not only the difference in economic indicators, but also the main principles and approaches make the EU and ASEAN excellent models of regional integration. The important challenges driving cooperation in ASEAN are not the lack of a vision or action plan, but making that vision and action plan a reality. As ASEAN prepares to transform into a community, there is an urgent need to reform the legal system, dispute resolution process and decision-making process to ensure that ASEAN is truly and effectively governed by rules. Perhaps it is time for ASEAN member states to reach a consensus on what it means to be a people-centered, rules-based community that coordinates security, political, economic and socio-cultural cooperation to ensure that the citizens of ASEAN member states truly will benefit from integration. The ASEAN Declaration defines the main framework objectives of the organization aimed at concluding voluntary and informal agreements, which will further contribute to the creation of binding and institutional agreements. The founding states of ASEAN aspired to create an organization of political and economic cooperation, but its final form - the final product of cooperation neither in 1967 nor in 2024 is not comprehensible for a clear understanding. ASEAN member states, gradually relying on the consensus of all participants, are creating a completely different international legal form of cooperation. The conducted analysis indicates the complexity and duration of the ASEAN cooperation process with its external partners. It is important to take into account crisis situations in the Southeast Asian region and relations between ASEAN countries when making decisions about partnership. However, even with the conclusion of treaties signed separately by 10 member states, ASEAN maintains its central role due to the legal personality of the organization and the interests of member states in ensuring equal cooperation. It is important to note that ASEAN, unlike the EU, does not have exclusive powers in the area of sovereign power of member states. The analysis of the recommendations for the identification of external partners, the ASEAN Charter and scientific and practical studies emphasizes the need for a comprehensive consideration of the criteria for various types of cooperation. It is proposed to consider the criteria for dialogue, sectoral and development partners, as well as for observers and guests. This approach takes into account the diversity of interactions and levels of partnership, emphasizing the importance of equal cooperation and responsibility. Such a comprehensive approach to defining criteria can contribute to effective and balanced cooperation between ASEAN and its external partners in the future. The ASEAN Treaty of Amity and Cooperation was found to establish guiding principles for the parties in their dealings with each other, but the agreement does not expressly require the parties to change existing national laws, even if such laws may conflict with the principles endorsed by the Treaty. It is proposed to comprehensively consider the criteria for determining ASEAN external partners for dialogue, sectoral dialogue and development partners, as well as for observers and guests, which can contribute to effective and balanced cooperation between ASEAN and its external partners in the future. The positive effects of Ukraine's accession to the ASEAN Treaty of Friendship and Cooperation in the conditions of Russia's armed aggression against Ukraine have been identified. Steps are proposed to intensify the development of relations between Ukraine and ASEAN, ASEAN states in the short- and medium-term perspective. A specific action plan for Ukraine to acquire the status of a partner in the ASEAN sectoral dialogue is proposed. In order to intensify the development of relations between Ukraine and ASEAN, it is advisable for the ASEAN states in the short term to: 1) focus on concluding interdepartmental international agreements; 2) to concentrate on the development of agriculture and cooperation on mutually beneficial terms with foreign ASEAN partners to restore the destroyed agricultural infrastructure and create safe conditions for farming; 3) reasonable promotion of the export of promising goods identified by the audit with high added value for a specific market should become a priority for foreign diplomatic institutions of Ukraine; 4) check the effectiveness of existing agreements on bilateral intergovernmental cooperation and carry out work on eliminating gaps in operational communication; 5) to develop, taking into account the tax characteristics of the countries of the Southeast Asian region, preferential lending programs for the execution of export agreements; 6) daily work on Ukraine's receipt of humanitarian aid while simultaneously promoting the investment climate in Ukraine; 7) to organize an effective regional information campaign, which will result in mass public condemnation of the illegal actions of the Russian Federation by the population of a foreign country; 8) at the legislative level, simplify the export "circle of agreement" and reduce the income tax for the high-tech industry. In order to intensify the development of relations between Ukraine and ASEAN, the ASEAN states in the medium term should: 1) intensify the institutionalization of relations between Ukraine and ASEAN by creating the ASEAN Committee in Ukraine and starting the work of the Joint Commission between Ukraine and ASEAN on sectoral cooperation; 2) make a decision at a high level to open a permanent Ukrainian trade and economic mission in the Southeast Asian region, which should practically work with potential foreign investors and provide information, consulting, and legal assistance to Ukrainian business structures that do business in ASEAN countries; 3) reach an agreement with the governments of Vietnam, Indonesia, Singapore, Malaysia, and the Philippines on the creation of free trade zones, or the provision of preferential treatment within the framework of another agreement. Having studied the ASEAN contractual basis and analyzed the external partnership of the organization, a specific action plan for Ukraine to acquire the status of a partner in the ASEAN sectoral dialogue has been proposed. First of all, it is recommended to work towards obtaining the status of Guest of the ASEAN presiding state, which provides an opportunity to participate in official meetings and receive informal recommendations for further cooperation. At the same time, considering the possibility of obtaining Observer status is impractical. Secondly, it is important to focus attention on the preparatory stage for the institutionalization of Ukraine-ASEAN relations. The creation of basic agreements, such as the Regulations on the Joint Committee, the Regulations on Priority Areas of Cooperation, the Agreement on the Joint Fund and the Agreement on Areas of Practical Cooperation, is a key stage. Coordination of these documents with the ASEAN Secretariat before the first meeting of the joint committee will contribute to the successful launch of cooperation. Also, it is advisable to immediately coordinate organizational and financial issues of cooperation between Ukraine and ASEAN after receiving the status of a sectoral dialogue partner. This will make it possible to focus attention on specific measures of cooperation and effectively interact with ASEAN committees and other structures of the organization. The general approach to interaction and the action plan proposed in the context of Ukraine's cooperation with ASEAN takes into account the need for a structured and effective partnership, taking into account the modern challenges and needs of both sides.Об’єктом дисертаційного дослідження є міжнародно-правові засади економічної інтеграції держав регіону Південно-Східної Азії та економічного співробітництва цих держав з третіми державами та міжнародними організаціями як на рівні АСЕАН, так і на рівні двосторонніх відносин. Предметом дослідження є міжнародно-правові аспекти здійснення економічної дипломатії України в регіоні Південно-Східної Азії шляхом економічної інтеграції та співробітництва з АСЕАН та державами цього регіону на двосторонньому рівні. Метою дослідження є аналіз міжнародно-правового регулювання та наявної практики здійснення економічної дипломатії України в регіоні Південно-Східної Азії шляхом економічної інтеграції та співробітництва з АСЕАН та державами цього регіону на двосторонньому рівні, при цьому беручи до уваги їхню еволюцію. Меті роботи відповідають наступні поставлені завдання: з’ясувати відповідаючий сучасним реаліям зміст поняття «економічна дипломатія» та його співвідношення з міжнародним право; розкрити правові засади діяльності міжнародних організацій у реалізації економічного співробітництва; з’ясувати моделі регіональної інтеграції ЄС і АСЕАН та причини відмінностей цих моделей; з’ясувати міжнародно-правову природу АСЕАН; проаналізувати правову основу та правила функціонування АСЕАН; дослідити правові засади регулювання партнерства АСЕАН з іншими державами та міжнародними організаціями; з’ясувати проблеми рушійної сили співпраці в АСЕАН; з’ясувати критерії до визначення зовнішніх партнерів АСЕАН; визначити підхід АСЕАН до прав людини та екологічної стійкості; визначити потенційні наслідки приєднання України до Договору про дружбу та співробітництво АСЕАН в умовах збройної агресії рф проти України; проаналізувати правові засади двостороннього економічного співробітництва України та державами-членами АСЕАН; запропонувати кроки для активізації розвитку відносин України та АСЕАН, державами АСЕАН у короткостроковій та середньостроковій перспективі; дослідити міжнародно-правові механізми розвитку секторального співробітництва між АСЕАН і Україною. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що це є перше у вітчизняній науці міжнародного права комплексне міждисциплінарне дослідження економічної інтеграції держав регіону Південно-Східної Азії та економічного співробітництва цих держав з третіми державами та міжнародними організаціями як на рівні АСЕАН, так і на рівні двосторонніх відносин. В результаті проведеного міжнародно-правового аналізу було сформовано низку висновків, які мають елементи наукової новизни і є результатом особистої роботи автора. Доведено, що економічну дипломатію доцільно розглядати як комплексну категорію галузі міжнародного економічного права, зокрема, торговельного, інвестиційного та інтеграційного права, оскільки економічна дипломатія визначає набір правил, принципів та процедур, що регулюють економічні відносини між державами та міжнародними організаціями. Запропоновано авторське визначення економічної дипломатії як комплексу взаємних активних дій та поступок у діяльності суб’єктів міжнародних відносин з метою підтримання дружнього співробітництва шляхом створення договірної основи, що має зобов’язальний або рекомендаційний характер. Ключовими відмінностями між економічною інтеграцією ЄС та АСЕАН є те, що ЄС, з його розгалуженою структурою та інтеграційними цілями, визначається як регіональна наднаціональна інституція, орієнтована на уніфікацію і внутрішню стабільність. З іншого боку, АСЕАН, створена на основі політичних пактів для спільної боротьби з небезпекою, зберігає міжурядовий характер та визначається принципом консенсусу для прийняття рішень. Встановлено, що не лише різниця в економічних показниках, а й основні принципи та підходи роблять ЄС та АСЕАН відмінними моделями регіональної інтеграції. Важливі проблеми рушійної сили співпраці в АСЕАН полягають не у відсутності бачення чи плану дій, а в тому, щоб зробити це бачення і план дій реальністю. Оскільки АСЕАН готується до перетворення на співтовариство, треба негайно реформувати правову систему, процес вирішення спорів і процес прийняття рішень, щоб гарантувати, що АСЕАН дійсно і ефективно керується правилами. Можливо, настав час для держав-членів АСЕАН дійти консенсусу щодо того, що означає бути спільнотою, орієнтованою на людину, заснованою на правилах, яка координує співпрацю у сфері безпеки, політики, економіки та соціокультури, щоб гарантувати, що громадяни держав-членів АСЕАН дійсно отримають вигоду від інтеграції. Декларація АСЕАН визначає основні рамкові цілі організації, спрямовані на укладання добровільних та неформальних домовленостей, що сприятимуть надалі створенню обов’язкових та інституційних угод. Держави-засновниці АСЕАН прагнули до створення організації політико-економічного співробітництва, проте її остаточна форма – фінальний продукт співпраці ні у 1967, ні у 2024 не є осяжним для однозначного розуміння. Держави-учасниці АСЕАН, поетапно спираючись на консенсус усіх учасників, створюють абсолютно іншу міжнародно-правову форму співпраці. Проведений аналіз вказує на складність та тривалість процесу співпраці АСЕАН зі своїми зовнішніми партнерами. Важливим є врахування кризових ситуацій у регіоні Південно-Східної Азії та взаємин між країнами АСЕАН при прийнятті рішень щодо партнерства. Разом з тим, навіть при укладанні договорів, підписаних окремо 10 державами-членами, АСЕАН зберігає свою центральну роль завдяки правосуб’єктності організації та інтересам держав- членів у забезпеченні рівноправної співпраці. Важливо відзначити, що АСЕАН, відмінно від ЄС, не має виключних повноважень у сфері суверенної влади держав-членів. Аналіз рекомендацій до визначення зовнішніх партнерів, Статуту АСЕАН та науково-практичних досліджень підкреслює необхідність комплексного розгляду критеріїв до різних видів співробітництва. Пропонується розглянути критерії для партнерів по діалогу, по секторальному діалогу та з розвитку, а також для спостерігачів і гостей. Цей підхід враховує різноманітність взаємодій та рівнів партнерства, роблячи акцент на важливості рівноправної співпраці та відповідальності. Такий комплексний підхід до визначення критеріїв може сприяти ефективній та збалансованій співпраці між АСЕАН та її зовнішніми партнерами в майбутньому. Виявлено, що Договір про дружбу та співробітництво АСЕАН встановлює керівні принципи для сторін у їхніх відносинах одна з одною, але ця угода прямо не вимагає від сторін змінювати чинне національне законодавство, навіть якщо такі закони, можливо, суперечать принципам, схваленим Договором. Запропоновано комплексно розглянути критерії до визначення зовнішніх партнерів АСЕАН для партнерів по діалогу, по секторальному діалогу та з розвитку, а також для спостерігачів і гостей, що може сприяти ефективній та збалансованій співпраці між АСЕАН та її зовнішніми партнерами в майбутньому. Визначено позитивні ефекти приєднання України до Договору про дружбу та співробітництво АСЕАН в умовах збройної агресії рф проти України. Запропоновано кроки для активізації розвитку відносин України та АСЕАН, державами АСЕАН у короткостроковій та середньостроковій перспективі. Запропоновано конкретний план дій для України щодо набуття статусу партнера по секторальному діалогу АСЕАН. Для активізації розвитку відносин України та АСЕАН, державами АСЕАН у короткостроковій перспективі доцільно: 1) зосередитися на укладенні міжвідомчих міжнародних договорів; 2) сконцентруватися на розвитку сільського господарства та співпраці на взаємовигідних умовах з іноземними партнера АСЕАН для відновлення зруйнованої сільськогосподарської інфраструктури та створення безпечних умов для фермерства; 3) розумне сприяння експорту визначених аудитом перспективних товарів з високою доданою вартістю для конкретного ринку має стати пріоритетом для закордонних дипломатичних установ України; 4) перевірити дієвість існуючих угод двостороннього міждержавного співробітництва та здійснити роботу над усунення прогалин у оперативній комунікації; 5) розробити з урахуванням податкових особливостей країн регіону Південно-Східної Азії пільгові програми кредитування для виконання експортних угод; 6) щоденно проводити роботу над отриманням Україною гуманітарної допомоги з одночасною промоцією інвестиційного клімату в Україні; 7) організувати ефективну регіональну інформаційну кампанію, що матиме наслідком масовий публічний осуд населенням іноземної держави протиправних дій рф; 8) на законодавчому рівні спростити експортне «коло узгодження» та зменшити податок на прибуток для високотехнологічної галузі. Для активізації розвитку відносин України та АСЕАН, державами АСЕАН у середньостроковій перспективі доцільно: 1) активізувати інституалізацію відносин між Україною та АСЕАН шляхом створення Комітету АСЕАН в Україні та започаткування роботи Спільної комісії між Україною та АСЕАН щодо секторального співробітництва; 2) прийняти на високому рівні рішення про відкриття постійної української торговельно-економічної місії у регіоні Південно-Східної Азії, яка повинна практично працювати з потенційними іноземними інвесторами та надавати інформаційну, консультаційну, юридичну допомогу українським бізнес-структурам, які ведуть бізнес у країнах АСЕАН; 3) досягти згоди з урядами В’єтнаму, Індонезії, Сінгапуру, Малайзії, Філіппін про створення зон вільної торгівлі, або надання преференційного ставлення в рамках іншої угоди. Вивчивши договірну основу АСЕАН та проаналізувавши зовнішнє партнерство організації, запропоновано конкретний план дій для України щодо набуття статусу партнера по секторальному діалогу АСЕАН. В першу чергу, рекомендується працювати на отримання статусу Гостя головуючої держави АСЕАН, що надає можливість участі в офіційних зустрічах та отримання неформальних рекомендацій для подальшого співробітництва. Водночас, розгляд можливості отримання статусу Спостерігача є недоцільним. По-друге, важливо акцентувати увагу на підготовчій стадії до інституалізації відносин Україна-АСЕАН. Створення базових угод, таких як Положення про спільний комітет, Положення про пріоритетні сфери співробітництва, Угода про спільний фонд та Домовленість про напрямки практичного співробітництва, є ключовим етапом. Узгодження цих документів з Секретаріатом АСЕАН перед першим засіданням спільного комітету сприятиме успішному запуску співпраці. Також, доцільно негайно узгоджувати організаційні та фінансові питання взаємодії між Україною та АСЕАН після отримання статусу секторального діалогового партнера. Це дозволить зосередити увагу на конкретних заходах співробітництва та ефективно взаємодіяти з комітетами АСЕАН та іншими структурами організації. Загальний підхід до взаємодії та план дій, запропонований в контексті співпраці України з АСЕАН, враховує необхідність структурованого та ефективного партнерства з урахуванням сучасних викликів та потреб обох сторін.ukекономічна дипломатіяПівденно-Східна АзіяАСЕАНКНРміжнародно-правові засади економічної інтеграціїміжнародна організаціяміжнародний договірміжнародна торгівляправовий механізм економічної інтеграціїсекторальний діалогвнутрішнє право міжнародних організаційeconomic diplomacySoutheast AsiaASEANChinainternational legal basis of economic integrationinternational organizationinternational agreementlegal mechanism of economic integrationsectoral dialogueinternal law of international organizationsДисертація