Цюрупа, МихайлоМихайлоЦюрупаАндрющенко, ОлексійОлексійАндрющенко2026-02-262026-02-262025Цюрупа, М., & Андрющенко, О. (2025). Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького. Українознавчий альманах, (37), 165–169. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2025.37.23УДК 316.3(477)10.17721/2520-2626/2025.37.23https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10946Стаття присвячена дослідженню ідейно-доктринальних відмінностей між трьома основними формами духовно-психологічної підтримки військовослужбовців в умовах сучасної війни: душпастирською опікою (традиційне служіння Церков), військовим капеланством (державна інституція) та гуманітарною діяльністю (світські рухи). Автори виходять із тези про зростаючу потребу захисту людської душі, попри домінування високотехнологічних систем («дрони», роботизовані комплекси) на полі бою. Війна розглядається як руйнування тілесної організації та виснаження духу. Наводиться думка американських фахівців: «Вояк є збалансованою особистістю, коли у нього є фізичне здоров'я, психічна стійкість та віра в Бога». Якщо медики та психологи опікуються першими двома якостями, то священнослужителі мають право і обов'язок рятувати душі. Особлива увага приділяється інституту військового капеланства в Україні після ухвалення відповідного Закону, наголошуючи на його важливості, але й критикуючи бюрократичні елементи, що призвели до кадрового дефіциту та зростання кількості випадків самовільного залишення військової частини. Ключова доктринальна відмінність сформульована так: мета гуманітарних інститутів – «віднайти і зберегти людяне в людині», тоді як мета релігійних структур – «не дати притушити іскру Божу в душі людини». Автор стверджує, що для формування виховного потенціалу та підтримки незламності духу необхідно звернення до Абсолютів. Зрештою, капеланство розглядається як вищий, організований рівень процесу задоволення гострої релігійної потреби вояків, життєво необхідної для збереження «органічної особистості» бійця та досягнення синергії зусиль для перемоги. Стаття містить аналіз історичного досвіду (Запорізька Січ, США, Велика Британія) та філософських поглядів на гуманізм (Пола Курца, А. Камю, Ж. Дерріди), що дозволяє глибше зрозуміти ідейні засади духовної опіки в умовах збройного конфлікту.The article is devoted to the study of the ideological and doctrinal differences among three main forms of spiritual and psychological support for military personnel in modern warfare: pastoral care (traditional service of the Churches), military chaplaincy (state institution), and humanitarian activity (secular movements). The author proceeds from the thesis about the growing need to protect the human soul despite the dominance of high-tech systems ("drones," robotic complexes) on the battlefield. War is viewed as the destruction of the body and the exhaustion of the spirit. The opinion of American specialists is cited: “A soldier is a balanced individual when they have physical health, psychological stability, and faith in God.” While medics and psychologists care for the first two qualities, the clergy have the right and duty to save souls. Particular attention is paid to the institution of military chaplaincy in Ukraine following the adoption of the relevant Law, emphasizing its importance but also criticizing bureaucratic elements that have led to staff shortages and an increase in cases of unauthorized absence (AWOL). The key doctrinal distinction is formulated as follows: the goal of humanitarian institutions is "to find and preserve the humane in man," while the goal of religious structures is "not to let the spark of God be extinguished in the human soul." The author argues that appealing to Absolutes is necessary for forming educational potential and maintaining an unbroken spirit. Ultimately, chaplaincy is seen as a higher, organized level of satisfying the acute religious needs of soldiers, which is vital for preserving the "organic personality" of the fighter and achieving the synergy of efforts for victory. The article includes an analysis of historical experience (Zaporizhzhia Sich, USA, Great Britain) and philosophical views on humanism (Paul Kurtz, A. Camus, J. Derrida), allowing for a deeper understanding of the ideological foundations of spiritual care in an armed conflict.ukтеологіямісіяетикадоктринальні засадивійнагуманізмtheologymissionethicsdoctrinal principleswarhumanismСтаття