БУЦЬ, ЖаннаЖаннаБУЦЬ2026-06-122026-06-122022-09-06БУЦЬ, Ж. (2022). EPIGRAPH AS A MANIPULATIVE ELEMENT OF THE NARRATIVE TECHNIQUE OF MODERN FRENCH WOMEN’S PROSE. Folia Philologica(3), 30–36. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2022/3/410.17721/folia.philologica/2022/3/4https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22904The proposed article focuses on the study of the literary narrative of modern French prose. Namely, the article examined epigraphs in detail as structural elements of narratives of women’s prose, which acquire manipulative characteristics and influence the construction of the corresponding narratives. The research has reviewed the narrative spaces of modern French writers artists, namely T. de Rosney and A.-M. Lugan. For the first time, the manipulative functions of individual structural elements of the artistic space, which influence not only the organization of the narrative, but also the narrative technique of modern women’s prose, were revealed on the material of the works of French authors in the course of narratological research. This article has outlined the main paradigms of poetics. Special focus is laid on the analysis of the literary narrative spaces theory, the research on manipulative influence, in particular, speech manipulation. Narrative techniques of novels by French writers T. de Rosney and A.-M. Lugan are characterized and described. The formulated features of epigraphs as structural elements of the narrative space are focused on the manipulative influence that these compositional positions of the organization of the literary narrative receive. The research revealed that female writers gravitate towards certain narrative techniques. So, for example, the works of T. de Rosney belong to the heterodiegetic type of narration, while A.-M. Lugan tries to create in the form of homodiegetic type. Such differentiation can be explained by the personal worldview of these writers, since one of them (A.-M. Lugan) worked as a psychologist for a long time, which led to the choice of the narrative technique (from the first person, focused on the outside). In accordance with the type of narrative, epigraphs for each of the novels were also chosen. So, for the heterodiegetic narrative type, epigraphs represent famous people's quotes, which implicitly indicate the plot and structure of the corresponding narrative space. Whereas the homodiegetic type of narration tends to choose mostly scholars', particlularly Z. Freud's, quotes, which contributes to the manipulation of readers, since it is aimed at the readers’ emotions.Запропонована стаття присвячена вивченню художнього наративу сучасної французької прози. Детально аналізуються епіграфи як структурні елементи наративів жіночої прози, які мають маніпулятивні характеристики та впливають на вибудовування відповідних наративів. У дослідженні розглядаються наративні простори сучасних французьких письменниць – Тетяни де Росне та Анʼєс-Мартен Люган. Уперше на матеріалі творів французьких авторів у руслі наратологічних досліджень виявлено маніпулятивні функції окремих структурних елементів художнього простору, що упливають не лише на організацію наративу, а й на наративну техніку сучасної жіночої прози. У статті окреслено основні парадигми вивчення поетики. Окремої уваги заслуговує аналіз вчень художніх наративних просторів, а також механізмів маніпулятивного впливу, зокрема мовленнєвого маніпулювання. Охарактеризовано й описано наративні техніки романів французьких письменниць Т. де Росне та А.-М. Люган. Сформульовано особливості використання епіграфів як структурних елементів наративного простору; описано механізми маніпулятивного впливу відповідних композиційних позицій організації художнього наративу. Зокрема, було виявлено, що письменниці тяжіють до певних наративних технік. Так, наприклад, твори Т. де Росне належать до гетеродієгетичного типу нарації, тоді як А.-М. Люган намагається творити у формі гомодієгетичного типу. Таку диференціацію можна пояснити особистою картиною світу письменниць, оскільки одна з них (А.-М. Люган) тривалий час працювала психологинею, що й зумовило вибір наративної техніки (від першої особи, сфокусованої назовні). Відповідно до типу наративу було обрано й епіграфи до кожного з романів. Отже, для гетеродієгетичного наративного типу епіграфи представляють цитати відомих людей, які імліцитно вказують на сюжет та структуру відповідного наративного простору. Тоді як гомодієгетичний тип нарації тяжіє до вибору цитат здебільшого науковців (переважно З. Фрейда), що сприяє маніпулюванню читачами, оскільки цитування націлено на їхні емоції.ukепіграфхудожній наративнаративна технікаманіпулюванняфранцузька жіноча прозаepigraphartistic narrativenarrative techniquemanipulationFrench women’s proseСтаття