Бєлова, Алла ДмитрівнаАлла ДмитрівнаБєлова2026-07-032026-07-032020-01-01Belova, A. (2020). Gender vs Grammatical Gender in Modern English. Studia Linguistica, (17), 9-21. https://doi.org/10.17721/StudLing2020.17.9-21УДК 811.11110.17721/StudLing2020.17.9-21https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/26629The article highlights paradigm shift in the Category of Gender triggered by expansion of gender roles spectrum in western world. This category is not reduced to the binary opposition of masculine and feminine any more and does not balance binary oppositions of grammatical gender and biological sex. To categorize new gender identities English naming and word-formation patterns and basic gender terms (male, female, masculine, feminine) were used. Some initialisms, firstly LGTB, gender derivatives were borrowed by other languages as English neologisms. In the 21st century gender-related coinages in Modern English are mushrooming. Mass Media give wide coverage of LGBT movement, fight for their rights, contribution of celebrities to spread and popularization of LGBT culture. New gender identities triggered extension of the initialism LGTB to LGTBQIA+ where the mathematical symbol stands for other diversities unindentified by letters and words yet. Gender diversity will pose the question about appropriate pronouns, so changes within grammatical gender. Mass media texts give numerous examples of increasing gender terms combinability in English, new contexts and make it possible to conclude that LGBT lexico-semantc group in present-day English is developing rapidly. Social trends, naming patterns in English, cognitive mechanisms behind them pose multiple questions about categorization, correlation of biological sex, gender diversities and grammatical gender in English and other languages.У порівнянні з категорією перехідності/ неперехідності, що притаманна всім мовам світу, категорія граматичного роду не є абсолютною універсалією, оскільки релевантна для чверті мов, має різне співвідношення з біологічною статтю. У староанглійській граматична категорія роду була тричленною опозицією чоловічого, жіночого та середнього роду, обов’язковою морфологічною ознакою іменників, прикментників, анафоричною - займенників. У XI–XIV ст. внаслідок низки складних та взаємопов'язаних факторів ця категорія зазнала суттєвих змін і втратила своє значення, залишившись в особових займенниках третьої особи однини та нечисленних іменниках, що перетворило англійську на гендерно-нейтральну мову і значною мірою спростило її граматику. У XX ст. боротьба жінок за рівні права і критика англійської як андрогенної та сексистської з боку феміністок призвели до формування категорії гендеру як соціального конструкта. З фемінізмом пов’язане виникнення гендерної лінгвістики і поширення терміна «гендер» в академичній спільноті та суспільстві. Гендерно-релевантні зміни в англійській мові підтвердили прозорливість Фердинанда де Соссюра щодо ролі опозицій для системи мови та її еволюції. Категорія гендера (masculine::feminine) вступила в онтологічну опозицію з біологічною категорією статі (male::female). Активність сексуальних меншин і поширення LGBT культури наприкінці XX – початку XXI ст. призвели до помітного зростання обсягу категорії гендера в англійській мові, що нагадує парадигмальний зсув. Внаслідок категоризації нові гендерні ролі отримували назви в межах номінативних та словотворчих ресурсів англійської мови (LGBTQIA+) і були запозичені іншими мовами як англійські неологізми. Зростаюча «гендерна варіативність» зруйнувала баланс між бінарними опозиціями статі, гендера та граматичного роду у сучасній англійській мові і поставила на порядок денний питання про парадигму займенника в англійській та інших мовах.enbiological sexbinary oppositiongendergrammatical gendergender linguisticsparadigmparadigm shiftperson namepronounLGTBQIA+біологічна статьбінарна опозиціягендерграматичний рідгендерна лінгвістикапарадигмапарадигмальний зсувзайменникім'я особиLGTBQIA+Стаття