POLISHCHUK, VolodymyrVolodymyrPOLISHCHUK2026-04-252026-04-252023-02-22POLISHCHUK, V. (2023). THE FIGURE OF HRYHORIY SKOVORODA AND SKOVORODA'S SENSES IN THE POETRY BY OLEXII SOFIYENKO. Almanac of Ukrainian Studies(31), 40–46. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2022.31.510.17721/2520-2626/2022.31.5https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/17259In this research, the works with the Skovoroda theme were analyzed, written by the talented poet from Kaniv, Oleksii Sofiyenko (1952-2011). Considering the relative little-known status of the writer, the study contains basic biographical information about him. O. Sofiyenko’s poetic language is analyzed in sufficient detail based on all six of his collections; its metaphorical saturation and complexity, intellectuality, problem-thematic richness, versification variety and mastery are noted. The poet’s formal and substantive experimentation, the originality of his visual poetry as an echo of baroque stylistics, is especially emphasized, which to some extent brings Sofiyenko’s work closer to baroque features in the works of Hryhorii Skovoroda. Other possible typological similarities between the works of Skovoroda and Sofiyenko are noted, namely, the philosophical and expressive saturation of the contemporary artist’s poetic texts with biblical, religious, and spiritual imagery and symbolism. It is also noted that O. Sofiyenko’s semantically and figuratively complicated poetry requires active reader cooperation and empathy. Other semantic contexts, particularly stylistic ones, of this poet’s works are indicated.The article focuses on the analysis of O. Sofiyenko’s poem “Apostle of Freedom”, written on the occasion of the 200th anniversary of the death of Hryhorii Skovoroda (1994) and published only in the poet’s posthumous collection “Singing Blood” (2013). Detailed attention is paid to the structuring of the poem and its versification pattern, to the realization of the key idea of the work in it - the idea of will (in H. Skovoroda’s - freedom), to the semantics of the concept of will in the world of chaos (“hell of will”) and in the harmonized world (“infinity of will”). It is noted that, according to O. Sofiyenko, world harmony is realized to a large extent by the confession of humanistic values, including spiritual and religious values, through the idea of God. The evolution of imagery and tonality of the poem is traced. Considerable attention of the study was paid to the analysis of other “Skovoroda” poems in O. Sofiyenko’s collections (“Skovoroda”, “Truth”, “Happiness”, “Create Yourself”, etc.), to the semantics artistically reproduced in them, as well as to epigrams and intertexts “from Skovoroda” in the works of a modern poet.У цій розвідці проаналізовано твори зі сковородинівською тематикою, написані талановитим поетом із Канева Олексієм Софієнком (1952-2011). З огляду на відносну малознаність цього письменника, в студії вміщено основні біографічні відомості про нього. Достатньо детально проаналізовано поетичну мову О. Софієнка на основі всіх шести його збірок, відзначено її метафоричну насиченість і ускладненість, інтелектуальність, проблемно-тематичне багатство, версифікаційну розмаїтість і майстерність. Особливо наголошено на формально-змістовому експериментаторстві поета, на своєрідності його візуальної поезії як відлунні барокової стилістики, що певною мірою зближує Софієнкову творчість Із бароковими рисами у творах Григорія Сковороди. Зауважено на інших можливих типологічних збіжностях творів Сковороди й Софієнка – філософічності й виразній насиченості поетичних текстів митця-сучасника біблійною, релігійно-духовною образністю та символікою. Зазначено й те, що семантично та образно ускладнена поезія О. Софієнка вимагає активної читацької співпраці та співпереживання. Означено інші смислові контексти, зокрема стильові, творів цього поета.У статті найбільше уваги приділено аналізові поеми О. Софієнка «Апостол волі», написаної з нагоди 200-річчя з часу смерті Григорія Сковороди (1994) й надрукованої тільки в посмертній збірці поета «Співуча кров» (2013). Звернута детальна увага на структурування поеми та її версифікаційний малюнок, на реалізацію в ній ключової ідеї твору – ідеї волі (у Г. Сковороди – свободи), на семантику концепту волі у світі хаосу («пекло волі») та в гармонізованому світі («безмежжя волі»). Відзначено, що, за О. Софієнком, світова гармонія значною мірою реалізовується сповідуванням гуманістичних цінностей, зокрема й духовно- релігійних, через ідею Бога. Простежено еволюцію образності й тональності поеми. Значна увага приділена в студії аналізові інших «сковородинівських» віршів у збірках О. Софієнка («Сковорода», «Істина», «Щастя», «Сотвори себе» та ін.), на художньо відтворену в них семантику, а також на епіграми та інтертексти «від Сковороди» у творах сучасного поета.ukOleksii SofiyenkoHryhorii Skovorodapoetrypoemphilosophyspiritual and religious semanticsversificationОлексій СофієнкоГригорій Сковородапоезіяпоемафілософізмдуховно-релігійна семантикаверсифікаціяСтаття