Байдацька , СвітланаСвітланаБайдацька2026-04-082026-04-082022-09-12Байдацька, С. (2022). IMMIGRATION PROBLEMATICS IN THE NARRATIVE DISCOURSE OF JOSEF IGNACY KRASZEWSKI. Polish Studies of Kyiv, 35(35), 56–61. https://doi.org/10.17721/psk.2019.35.56-6110.17721/psk.2019.35.56-61https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/15019The article devotes to the immigration problematics in the creative work of Józef Ignacy Kraszewski – the leading spiritual and intellectual leader of Polish immigration after the January uprising. The contribution of a writer to the development of the cultural life of the Polish immigration of the 19th century in the field of fiction, literary criticism, journalism, publishing and public activities were characterized as the theme of the January uprising determined the direction and problematics of the journalistic and public activities of the writer of the Dresden period of life and work. Peculiarities of creative rethinking of consequences of the Polish Insurrection of 1863 in the large-scale artistic heritage of Josef Ignacy Kraszewski, in particular, in the cycle of novels on political issues that were published under the pseudonym Bogdan Boleslavit “The Child of the Old City” (1863), “We and They” (1865), “Moscal” (1865), “The Jew” (1866), “Travelers“ (1968-1970),” In a Strange Land “(1871). In the Dresden period the creativity of Josef Ignacy Kraszewski acquired new features – profound analytic and critical judiciousness of judgements. It should be noted the richness of the problematics and genre variety of the creative work of Kraszewski in this period. The novel “In a Strange Land” contains abundance of social realities, emotional images of conflicts and characters of the work. The narrative strategy of the novel is determined by the emotionality, sensuality and high degree of the presence of the narrator in the work through the indirect representation of his personal feelings, ideas and the declaration of a personal social position. On the material of the novel “In a Strange Land” the motive of expulsion, martyrdom, involuntary journey, travel-escape is analyzed both in the literature of the mentioned period and in the narrative discourse of Josef Ignacy Kraszewski. The writer demonstrates the intersection of Polish and foreign culture from his own position of emigrant. The article analyzes the intricate mechanism of saving national identity in such political situation after January uprising.У статті досліджується висвітлення еміграційної проблематики в творчості Ю.І. Крашевського – провідного духовного й інтелектуального лідера польської еміграції після січневого повстання. Схарактеризовано внесок письменника у розвиток культурного життя польської еміграції ХІХ століття у галузі художньої літератури, літературної критики, публіцистики, видавничої та громадської діяльності, адже тема січневого повстання визначила напрямок і проблематику публіцистичної та громадської діяльності письменника дрезденського періоду життя і творчості. Розглянуто особливості творчого переосмислення наслідків польського визвольного руху 1863 року у масштабній художній спадщині Ю. І. Крашевського – зокрема у циклі романів на політичну проблематику, виданих під псевдонімом Богдан Болеславіта «Ми і вони» (1865), «Москаль» (1865), «Єврей» (1866), «Подорожні» (1968-1970), «На чужині» (1871). На матеріалі роману «На чужині», проаналізовано мотив вигнання, мучеництва, вимушеної мандрівки, подорожі-втечі популярний як у літературі вказаного періоду, так і в наративному дискурсі Ю.І. Крашевського. Відзначено, що текст роману рясніє численними автобіографічними фактами, особистими спостереженнями та власним досвідом життя політичного емігранта. З’ясовано жанрово-стилістичні особливості роману, виявлені у відтворенні конкретно-історичних фактів, реалій, актуальних проблем польського суспільства, розділеного новими кордонами. Зважаючи на значущість для автора зображених подій, нараторові твору властивий високий ступінь емоційності. Здійснено аналіз мотиву туги, вигнання, подорожі втечі роману «На чужині». Трагічні перипетії життя головного героя слугують претекстом до зображення суспільно-історичної картини. На прикладі головного героя Флоріана Малджика представлено образ польського народу як вічного мандрівника і вигнанця, а сам роман став черговою спробою Юзефа Ігнація Крашевського в умовах бездержавності зберегти національну ідентичність польського народу.ukimmigration“friend or foe” noveltravelJosef Ignacy Kraszewskiеміграція«свій-чужий» романподорожЮзеф КрашевськийСтаття