Yakymchuk (Якимчук Оксана Іванівна), OksanaOksanaYakymchuk (Якимчук Оксана Іванівна)2026-05-012026-05-012020Yakymchuk (Якимчук Оксана Іванівна), O. (2020). EDUCATION REFORM: PHILOSOPHY, METHODOLOGY, PRACTICE. Політологічний вісник(85), 102–110. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2020.85.102-11010.17721/2415-881x.2020.85.102-110https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18982The first steps in reforming education after the declaration of independence, provided by the State National Program «Education» («Ukraine of the XXI century»), revealed the first contradictions, the overcoming of which required a new philosophy and methodology reform activities. Their contours for a ten-year period of state-building processes, defined by the Decree of the President of Ukraine «On urgent measures to ensure functioning and development of education in Ukraine » (2005) turned out to be quite contradictory. On the one hand, the ideas of integration of our state into the European one were actively implemented educational space. On the other hand, the reform processes that began to slow down began in the first half of the first decade of the new century. How could such contradictory tendencies be combined and what did it eventually lead to in the context of the qualitative growth of Ukrainian education? The research is devoted to this problem, set out in this article.Education researchers emphasize the timeliness and the need to modernize education, brought to life by the Bologna Process, which opens the possibility of building an innovative model of higher education that would be able not only to adequately respond to the challenges of the time, but also to work for the future, while expressing the need for a harmonious mix of European innovation traditions. After joining the Bologna Declaration, Ukrainian educators not only became acquainted with the concepts developed within the framework of the Bologna Process, which are aimed at improving the quality of education, but also witnessed and participated in real reforms. Although there are some difficulties and contradictions, among which the uncertainty of the prospects and principles of relations between Ukraine and the EU plays an important role. Prospects for further research are in the field of building fruitful cooperation between educators of Ukraine and the EU in the so-called post-Bologna process.Перші кроки реформування освіти після проголошення незалежності, передбачені Державною національною програмою «Освіта» («Україна XXI століття»), виявили перші суперечності, подолання яких потребували нової філософії та методології реформаторської діяльності. Їх контури на десятирічний період державотворчих процесів, визначені Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» (2005 р. ) виявилися доволі суперечливими. З одного боку, активно впроваджувалися ідеї інтеграції нашої держави в європейський освітній простір, з іншого — почали гальмуватися ті реформаторські процеси, що розпочалися в першій половині першого десятиліття нового століття. Як могли поєднуватися такі суперечливі тенденції і до чого це зрештою призвело в контексті якісного зростання української освіти? Саме цій проблемі присвячене дослідження, викладене в даній статті.Мета статті — проаналізувати основні параметри реформування освіти з 2007 по 2015 рр., дослідити суперечливі тенденції реформаторських процесів освіти зазначених років.Результати. Дослідники освіти наголошують на своєчасності і необхідності модернізації освіти, викликаною до життя Болонським процесом, що відкриває можливості розбудови інноваційної моделі вищої освіти, яка була б здатна не тільки адекватно реагувати на виклики часу, а й працювати на перспективу, висловлюючи при цьому думку про потребу гармонійного поєднання європейських нововведень і кращих вітчизняних традицій. Після приєднання до Болонської Декларації українські освітяни не лише ознайомились з розробленими в рамках Болонського процесу концепціями, що націлені на підвищення якості освіти, але стали свідками й учасниками реальних реформ. Хоча є певні труднощі і суперечності, серед яких вагому роль відграє невизначеність перспектив та принципів взаємовідносин України та ЄС. Перспективи подальших наукових досліджень полягають саме в сфері розбудови плідної співпраці між освітянами України та ЄС в рамках так званого постболонського процесу.ukeducation reformEuropean integration in the field of educationLisbon DeclarationBologna Processреформа освітиєвропейська інтеграція в сфері освітиЛісабонська деклараціяболонський процесСтаття