Кравченко, М.М.Кравченко2026-06-112026-06-112021Кравченко, M. (2021). Право на інформацію: комунікативна свобода, сфера конституційного захисту, підстави обмеження. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, (117), 44–49. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2021/2.117-810.17721/1728-2195/2021/2.117-8УДК 347.151(477:430)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22825Статтю присвячено визначенню місця права на інформацію у системі комунікативних свобод, конкретизації сфери конституційного захисту та з'ясуванню критеріїв для його обмеження. Під час проведення дослідження використано широкий спектр загальнонаукових і спеціально-юридичних методів наукового пізнання, зокрема: логічний, історичний, порівняльно-правовий і системно-структурний методи дослідження. Важливе значення для досягнення поставленої мети дослідження мав аналіз вітчизняної та німецької юридичної літератури, присвяченої праву на інформацію. Особливе пізнавальне значення мало дослідження рішень Конституційного Суду України та рішень Федерального Конституційного Суду Німеччини, присвячених тлумаченню цього фундаментального права людини. У результаті проведеного дослідження автором констатовано, що право на інформацію належить до системи комунікативних свобод. Як окрема комунікативна свобода воно активно взаємодіє з іншими свободами, наприклад свободою вираження поглядів, свободою преси, свободою кіно тощо. Причому право на інформацію підпорядковане загальній меті комунікативних свобод – бути інструментом комунікації приватної особи із суспільством, реальною можливістю для вираження та передачі її поглядів, переконань і думок іншим приватним особам. Право на інформацію захищає доступ до публічної інформації не окремої групи приватних осіб, а відповідне право кожної приватної особи. Крім того, це право не варто сприймати як право на обмеження доступу до певної інформації. Враховуючи це, сфера захисту права на інформацію полягає у захисті права кожного на доступ до інформації, яка міститься у загальнодоступних джерелах інформації. Саме така інформація є джерелом для формування поглядів та переконань у приватних осіб. Відповідний підхід має знайти своє відображення у наступних інтерпретаційних актах Конституційного Суду України, присвячених тлумаченню права на інформацію. Указане фундаментальне право людини може зазнавати обмеження. Однак, таке втручання у здійснення цього права приватних осіб не повинно перетворитися на цілковите його нівелювання. Тому поряд із суто нормативними підставами обмеження права на інформацію визначено додаткові критерії, згідно з якими має оцінюватися кожен окремий випадок обмеження цього права приватних осіб.The article is devoted to determining the place of the right to information in the system of communicative freedoms, specifying the scope of constitutional protection and clarifying the criteria for its restriction. During the research a wide range of general scientific and special-legal methods of scientific knowledge was used, in particular: logical, historical, comparative-legal and system-structural methods of research. The analysis of domestic and German legal literature on the right to information was important for achieving the goal of the study. The study of the decisions of the Constitutional Court of Ukraine and the decisions of the Federal Constitutional Court of Germany devoted to the interpretation of this fundamental human right was of particular cognitive importance. As a result of the study, the author states that the right to information belongs to the system of communicative freedoms. As a separate communicative freedom, it actively interacts with other freedoms, such as freedom of expression, freedom of the press, freedom of cinema, and so on. At the same time, the right to information is subordinated to the general goal of communicative freedoms – to be an instrument of communication of an individual with society, a real opportunity to express and convey his views, beliefs and opinions to other individuals. The right to information protects access to public information not by a particular group of individuals, but by the corresponding right of each individual. In addition, this right should not be construed as a right to restrict access to certain information. Given this, the scope of protection of the right to information is to protect the right of everyone to access information that is in publicly available sources of information. Such information is the source for forming the views and beliefs of individuals. The appropriate approach should be reflected in the following interpretative acts of the Constitutional Court of Ukraine on the interpretation of the right to information. This fundamental human right may be restricted. However, such interference in the exercise of this right of individuals should not turn into its complete leveling, turning it into fiction. Therefore, along with the purely normative grounds for restricting the right to information, additional criteria are defined according to which each individual case of restriction of this right of individuals must be assessed.ukінформаціякомунікативна свободаправо людинисфера захистуобмеження прав людиниinformationcommunication freedomhuman rightssphere of protectionrestriction of human rightsСтаття