Ковальова Олександра ДмитрівнаКрайнікова, Тетяна Степанівна2025-06-062025-06-062025-05-07Ковальова О. Д. Соціальні мережі як середовище розвитку читацької культури підлітків : дис. … доктора філософії : 061 Журналістика / Ковальова Олександра Дмитрівна ; наук. кер. Т. С. Крайнікова. Київ, 2025. 327 с.УДК 070:[316.472.4:004.738.5:028-053.6(477)](043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6648Проблема підліткового читання набуває стратегічного значення, оскільки освічене суспільство здатне бути конкурентоспроможним на світовій арені. Однак соціологічні дослідження показують, що лише 13% дітей в Україні щоденно читають книжки, а 57% роблять це з примусу (Всеукраїнське соціологічне дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання», 2020). В умовах зростання популярності електронних та аудіокниг, а також соціальних мереж, підлітки все більше сприймають книгу як один із засобів інформації, а не як «підручник життя». Соціальні мережі можуть бути використані для розвитку читацької культури, просування навчальних проєктів та формування медіакритичного ставлення серед підлітків. Мета дослідження — з’ясування середовищного потенціалу соціальних мереж для просування читацької культури українських підлітків, стратегічного людського розвитку молоді. Така мета передбачає об’єктивний погляд на комплексну проблему сучасного «нечитання підлітків», пізнання підлітка як якісно нового типу читача, дослідження можливостей креативного використання соцмереж для розвитку читацької культури підлітків замість марної їх критики. Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність вирішення таких наукових та практичних завдань: 1) Зробити огляд наукових досліджень про читацьку культуру, формати, алгоритми, функціонування соціальних мереж, поведінкові моделі підлітків, зібрати дані вторинних емпіричних досліджень. 2) Розробити методику проведення дослідження потенціалу соціальних мереж для розвитку читацької культури підлітків. 3) Провести первинні медіадослідження: моніторинг популярних соціальних мереж (книжкові спільноти, лідери думок), експертні інтерв’ю та анкетування підлітків для з’ясування інформаційних потреб підліткової аудиторії у споживаних медій. 4) Описати результати дослідження потенціалу соціальних мереж для розвитку читацької культури підлітків. Об’єкт — найбільш відвідувані українськими підлітками соціальні мережі: тікток, ютуб та інстаграм. Предмет — середовищний потенціал соціальних мереж для розвитку читацької культури підліткової аудиторії, самоконструювання підлітка як читача. Теоретична база дослідження. Теоретична база дослідження побудована на міждисциплінарному підґрунті — інтегрує концепції теорії аудиторії, медіакультури, читацької культури, соціальних мереж, маркетингу, мотивації та навчання. Важливими є праці Ж. Дерріда, Г. Р. Яусса і В. Ізера, які досліджують читання як феномен інтерпретації та комунікації, а також концепти сучасної літератури, трансформації читання та його інтерпретації через цифрові медіа. Теорія соціальних мереж базується на ідеях Дж. Барнса, А. Каплана та М. Халейна, які визначають соцмережі як структури з вузлами та зв’язками. Н. Зелінська, Е. Огар, Т. Крайнікова аналізують медіакультуру та читання в контексті українського суспільства. На основі напрацьованої теоретичної бази виявлено прогалини в знаннях, сформульовано наукову проблему — і висунуто гіпотези: 1) Соціальні мережі — це публічні простори, середовища, в яких підлітки, як «цифрові аборигени», «мережеве покоління», задовольняють свої потреби в спілкуванні, інформації, розвагах. 2) Соціальні мережі володіють комунікативним, просвітницьким, рекреаційним та іншими потенціалами, які можливо використати для формування та просування читацької культури підлітків. Матеріал дослідження. В основу дослідження покладено зібраний емпіричний матеріал у соцмережах ТікТок, Ютуб, Інстаграм: • тікток: акаунти 2189 авторів із 37 725 публікаціями; • ютуб: 936 акаунтів із 7866 публікаціями; • інстаграм: 455 авторів із 5031 публікацією. На основі алгоритмів системи YouScan в подальшому були сформовані вибірки із цих матеріалів, які підлягали аналізу. Методологія дослідження. Дослідження виконане за допомогою комплексу методів. Серед теоретичних методів: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення. У дослідженні використано емпіричні методи: • анкетне опитування підлітків «Читання книг і соцмережі» (2023), яке дало змогу дослідити взаємозв’язок між читацькими звичками та активністю підлітків у соціальних мережах; • медіамоніторинг контенту читацьких спільнот «Українські книжкові спільноти» на платформі YouScan (01.09.22 — 31.08.23), що забезпечив кількісну та якісну оцінку популярних тем і трендів серед українських читачів у соцмережах; • експертне інтерв’ю «Онлайн-контент про книги в освітньому процесі» (2024), яке сприяло глибшому розумінню ролі онлайн-контенту в формуванні читацької культури підлітків та інтеграції книжкових рекомендацій у навчальний процес через цифрові платформи. Етап первинних емпіричних досліджень був проведений у вересні 2022 — серпні 2023. Був проведений моніторинг популярних соціальних мереж, включно з аналізом діяльності читацьких спільнот, книжкових блогерів та освітніх проєктів; організовано опитування підлітків для виявлення їхніх читацьких інтересів, вподобань та способів використання соцмереж. Етап аналізу та інтерпретації даних проведено в період січень 2024 — серпень 2024. В цей період здійснено експертні інтерв’ю з викладачами та книжковими блогерами, що дозволило отримати якісні дані щодо потенціалу соцмереж у розвитку читацької культури. Його результати акумульовано в Розділах 3–4, висновках до розділів та загальних до дисертації. Робочі гіпотези в процесі дослідження підтверджено. Основні висновки роботи: 1) Соціальні мережі — це специфічна конфігурація умов і реалій, публічні сфери, середовища, в яких відбувається людський розвиток. У цих середовищах підлітки задовольняють потреби у спілкуванні, доступі до інформації та розвагах, що, у свою чергу, створює передумови для інтеграції читацької культури у їхнє повсякденне цифрове життя. 2) Соціальні мережі володіють середовищними потенціалами для розвитку читацької культури підлітків: • комунікативний; • рекреаційний; • просвітницький. Інтерактивне середовище соцмереж сприяє обговоренню літератури, обміну думками та формуванню читацьких спільнот, що стимулює розвиток читацьких комунікацій. Завдяки доступу до просвітницького контенту соцмережі задовольняють пізнавальні потреби підлітків, популяризуючи читання та формуючи зацікавленість до літератури. Рекреаційні та психотерапевтичні можливості цих платформ створюють комфортне середовище для емоційного відновлення, підтримують пошук книжок, що відповідають індивідуальним емоційним потребам, інтегруючи читання у повсякденне життя молоді. 3) Соціальні мережі слід розглядати не як платформи для безпосереднього читання книг, а як середовище для комунікації про книги, обговорення літературних творів та їх популяризації. Книжкові спільноти в соцмережах (букток, буктуб і букстаграм) є платформами, які формують новий формат читацької комунікації. Вони забезпечують підліткам простір для обговорення літератури та розвитку читацьких звичок через інтерактивні формати контенту. 4) Підлітки використовують читання для ескапізму та емоційної розрядки, а популярні жанри слугують антистресовим інструментом, підтримуючи психологічне благополуччя в умовах сучасних викликів.The issue of adolescent reading has acquired strategic significance, as an educated society is capable of competing on the global stage. However, sociological studies indicate that only 13% of children in Ukraine read books daily, while 57% do so under compulsion (All-Ukrainian Sociological Study "Reading in the Context of Media Consumption and Life Construction", 2020). With the growing popularity of e-books, audiobooks, and social networks, adolescents increasingly perceive books as merely a source of information rather than a "guide to life." Social networks can be leveraged to develop reading culture, promote educational projects, and foster media literacy among adolescents. The aim of this study is to explore the potential of social networks in promoting the reading culture of Ukrainian adolescents and facilitating their strategic human development. This objective entails an unbiased examination of the complex issue of modern adolescent “non-reading,” an analysis of the adolescent as a qualitatively new type of reader, and an investigation into the creative use of social networks to cultivate reading culture rather than their mere criticism. To achieve this aim, the study sets forth the following scientific and practical objectives: 1) To review academic research on reading culture, formats, algorithms, the functioning of social networks, adolescent behavioral models, and to collect data from secondary empirical studies. 2) To develop a methodology for studying the potential of social networks in fostering adolescent reading culture. 3) To conduct primary media research, including monitoring popular social networks (book communities, opinion leaders), expert interviews, and surveys of adolescents to determine their informational needs in media consumption. 4) To describe the results of the study on the potential of social networks for developing adolescent reading culture. Object of study — the most frequently visited social networks among Ukrainian adolescents: TikTok, YouTube, and Instagram. Subject of study — the environmental potential of social networks in fostering adolescent reading culture and shaping the adolescent as a reader. Theoretical Framework. The study is based on an interdisciplinary theoretical foundation that integrates concepts from audience theory, media culture, reading culture, social networks, marketing, motivation, and education. Of particular importance are the works of J. Derrida, H. R. Jauss, and W. Iser, who examine reading as a phenomenon of interpretation and communication, as well as modern literature concepts and the transformation of reading through digital media. The theory of social networks is grounded in the ideas of J. Barnes, A. Kaplan, and M. Haenlein, who conceptualize social networks as structures with nodes and connections. T. Krainikova, E. Ogar, and N. Zelinska analyze media culture and reading within the context of Ukrainian society. Based on this theoretical foundation, knowledge gaps were identified, leading to the formulation of the research problem and hypotheses: 1) Social networks serve as public spaces and environments where adolescents, as “digital natives” and the “networked generation,” satisfy their needs for communication, information, and entertainment. 2) Social networks possess communicative, educational, and recreational potential, which can be harnessed to foster and promote adolescent reading culture. Research Materials. The study is based on empirical data collected from the social networks TikTok, YouTube, and Instagram: •TikTok: 2,189 accounts with 37,725 posts; •YouTube: 936 accounts with 7,866 posts; •Instagram: 455 authors with 5,031 posts. Using the YouScan algorithmic system, data samples were subsequently formed and analyzed. Methodology. The study employs a combination of theoretical and empirical methods. Theoretical methods include analysis, synthesis, comparison, classification, and generalization. Empirical methods include: Adolescent Survey “Reading Books and Social Networks” (2023): Investigated the correlation between reading habits and social media activity among adolescents. Media Monitoring of the “Ukrainian Book Communities” Content on YouScan (01.09.22 – 31.08.23): Provided a quantitative and qualitative assessment of popular topics and trends among Ukrainian readers on social networks. • Expert Interview “Online Content about Books in the Educational Process” (2024): Offered insights into the role of online book-related content in shaping adolescent reading culture and integrating book recommendations into the educational process via digital platforms. The primary empirical research phase was conducted from September 2022 to August 2023, including monitoring of social networks, analysis of book communities, book bloggers, and educational projects, as well as adolescent surveys to identify their reading interests, preferences, and social media usage patterns. The data analysis and interpretation phase took place from January 2024 to August 2024. Expert interviews with educators and book bloggers were conducted, yielding qualitative data on the potential of social networks for fostering reading culture. The results were integrated into Chapters 3 and 4, the respective conclusions, and the overall dissertation conclusions. The working hypotheses were confirmed in the course of the study. Key Findings of the Study: 1) Social media represents a specific configuration of conditions and realities, public spheres, and environments where human development occurs. In these environments, adolescents satisfy their needs for communication, access to information, and entertainment, which, in turn, creates prerequisites for integrating reading culture into their everyday digital lives. 2) Social media possesses environmental potential for fostering adolescent reading culture, including: Communicative potential; Recreational potential; Educational potential. The interactive nature of social media facilitates discussions about literature, the exchange of opinions, and the formation of reading communities, thereby stimulating the development of reading-related communication. By providing access to educational content, social media meets adolescents’ cognitive needs, promotes reading, and fosters an interest in literature. Additionally, the recreational and psychotherapeutic functions of these platforms create a comfortable environment for emotional recovery, support the search for books that match individual emotional needs, and integrate reading into young people’s daily lives. 3) Social media should not be viewed as platforms for direct book reading but rather as spaces for communication about books, literary discussions, and book promotion. Book communities on social media (BookTok, BookTube, and Bookstagram) serve as platforms that shape a new format of reading communication. They provide adolescents with a space to discuss literature and develop reading habits through interactive content formats. 4) Adolescents use reading as a means of escapism and emotional relief, with popular genres serving as stress-relief tools that support psychological well-being amid contemporary challenges.ukЛюдський розвитоккультура читаннячитацька культура підлітківсередовищний потенціал соціальних мережчитання в соцмережахчитацькі спільнотиукраїнський буктокукраїнський буктубукраїнський букстаграм.human developmentreading cultureadolescent reading culturesocial mediaenvironmental potential of social mediareading in social mediareading communitiesUkrainian BookTokUkrainian BookTubeUkrainian BookstagramДисертація