Медведєва , М.М.МедведєваБілоцький , С.С.Білоцький2026-02-272026-02-272025-03-14Медведєва, М., Білоцький, С. (2025). EXTRATERRITORIAL JURISDICTION IN INTERNATIONAL RIGHTS-BASED CLIMATE LITIGATION. Аctual Problems of International Relations, 1(162), 63–72. https://doi.org/10.17721/apmv.2025.162.1.63-7210.17721/apmv.2025.162.1.63-72https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11344The article is dedicated to the phenomenon of international rights-based climate litigation which concerns responsibility of states for the breaches of human rights in cases relating to scientific data on climate change, climate policy, national climate legislation and (or) international climate law. The purpose of the article is to analyze the legal arguments of parties as well as of international human rights courts and quasi-judicial bodies concerning the possibility to apply extraterritorial jurisdiction of states in climate cases. The author considered several cases brought before the Court of Justice of the European Union (People’s Climate case and Biomass case), the European Court of Human Rights (Verein KlimaSeniorinnen Schweiz case and Duarte Agostinho case), the Inter-American Commission on Human Rights (the Inuit and Athabaskan cases), the United Nations Human Rights Committee (Daniel Billy case) and the United Nations Committee on the Rights of the Child (Sacchi case). The author tried to answer one of the main questions: is it possible to recognize a state’s jurisdiction over persons, with the aim of invoking its responsibility for failure to take mitigation and adaptation measures to combat the effects of climate change, if those persons are neither its nationals nor residents, in other words, are within the territorial jurisdiction of another state? The article refers to the novel concept of ‘effects-based’ / ‘control-over-the-source’ / ‘impacts’ jurisdiction. The author concludes that there are opposite comments on the extraterritorial jurisdiction in rights-based climate litigation: some scholars argue that restrictive approach to extraterritorial jurisdiction possess serious risks for future climate litigation at international courts and human rights bodies; others are of the view that departure from the traditional ‘control over the victim’ concept of extraterritorial jurisdiction may pose dangers to the current international legal order.Стаття присвячена феномену міжнародних судових процесів з прав людини та клімату, які стосуються відповідальності держав за порушення прав людини у справах відносно наукових даних про зміну клімату, кліматичної політики, національного кліматичного законодавства та (або) міжнародного кліматичного права. Метою статті є аналіз правових аргументів сторін та міжнародних судів і квазісудових органів з прав людини щодо можливості застосування екстериторіальної юрисдикції держав у кліматичних справах. Автор розглянула кілька справ, поданих до Суду Європейського Союзу (справи Peopleʼs Climate і Biomass), Європейського суду з прав людини (справи Verein KlimaSeniorinnen Schweiz і Duarte Agostinho), Міжамериканської комісії з прав людини (справи інуїтів і атабасків), Комітету ООН з прав людини (справа Daniel Billy) і Комітету ООН з прав дитини (справа Sacchi). Автор спробувала відповісти на одне з головних питань: чи можна визнавати юрисдикцію держави над особами з метою прикликання її до відповідальності за невжиття заходів з пом’якшення та адаптації до наслідків зміни клімату, якщо ці особи не є ні її громадянами чи резидентами, іншими словами, перебувають у межах територіальної юрисдикції іншої держави? У статті йдеться про нову концепцію юрисдикції, заснованій на «наслідках» / «контролі над джерелом» / «впливі». Автор робить висновок, що існують протилежні коментарі щодо екстериторіальної юрисдикції в кліматичних судових процесах, заснованих на правах людини: деякі вчені стверджують, що обмежувальний підхід до екстериторіальної юрисдикції має серйозні ризики для майбутніх кліматичних судових процесів у міжнародних судах і органах з прав людини; інші вважають, що відхід від традиційної концепції екстериторіальної юрисдикції, заснованій на «контролі над жертвою», може становити небезпеку для сучасного міжнародного правопорядку.enСтаття