Нікітенко Олександр ВікторовичМихайлов, Володимир Альбертович2024-12-302024-12-302024-12-30Нікітенко О.В. Поля напружень і геологічна структура західного замикання Горлівської антикліналі Донбасу : дис. ... доктора філософії : 103 Науки про Землю / наук. кер. В. А. Михайлов. Київ, 2024. 160 с.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/5632Дисертація присвячена вивченню структурно-тектонофізичних особливостей і закономірностей формування геологічної структури і тектонічних розривів західного замикання Горлівської антикліналі Донбасу для прогнозу гірничо-геологічних умов розробки вугільних родовищ. Об’єктом дослідження є західне замикання Горлівської антикліналі Донбасу, предметом дослідження – геологічна структура і поля напружень. Знання закономірностей і механізмів утворення, просторового розміщення тектонічних дислокацій у теоретичному плані необхідні для створення фізичної теорії розвитку деформаційних процесів в земній корі, у практичному відношенні вони можуть використовуватися при прогнозі, пошуках і розвідці родовищ корисних копалин, при прогнозуванні гірничо-геологічних умов їх розробки. В цьому зв’язку Горлівська антикліналь становить інтерес як об'єкт тектонофізичних досліджень не тільки через свою структурну складність і механізм розвитку, але й через те, як ці особливості впливають на безпечну та ефективну розробку вугільних родовищ, що є особливо актуальними у зв’язку з необхідністю освоєння глибших горизонтів за більш складних геологічних умов. Дослідження виконане на основі: 1) вивчення кінематики, морфологічних особливостей і вікових взаємовідношень тектонічних розривів; 2) реконструкції основних параметрів полів тектонічних напружень локального і мезорегіонального рівнів і крихких деформацій; 3) виокремлення структурних парагенезисів деформаційних елементів гірського масиву і визначення механізму їх утворення; 4) аналізу ускладнюючих гірничо-геологічних чинників, визначення їхніх закономірних зв’язків з конкретними типами тектонічних структур і основними параметрами поля деформацій і напружень. Методичною основою досліджень є кінематичні методи вивчення тріщинно-розривних структур у поєднанні з традиційними геолого-структурними методами: (а) структурно-морфологічний аналіз тектонічних елементів досліджуваного регіону; (б) польові структурно-тектонофізичні спостереження у гірничих виробках з докладним документуванням морфології і кінематики деформаційних елементів гірського масиву; (в) тектонофізичні і статистичні методи аналізу тріщинно-розривних структур із застосуванням сітки стереографічних проекцій і спеціалізованих програмних продуктів. Вихідними даними для кінематичних реконструкцій були просторові і кінематичні характеристики тектонічних порушень, отримані упродовж польових тектонофізичних досліджень гірничих виробок у межах поля шахти «Новодзержинська», найзахіднішої для району досліджень, розташованої на самому західному периклінальному замиканні Горлівської антикліналі. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що для досліджуваної території західного замикання Горлівської антикліналі: (1) вперше реконструйовано основні параметри полів сумарних крихких деформацій і тектонічних напружень локального і мезорегіонального рівнів; (2) вперше виділено структурний парагенезис деформаційних елементів гірського масиву; (3) удосконалено уявлення щодо кінематики, морфологічних особливостей і вікових взаємовідношень тектонічних розривів; (4) достало подальшого розвитку уявлення щодо наявності в геологічній структурі зсувів і зсувних зон, описана їх морфологія, супутні деформації і механізм їх утворення; (5) вперше визначена приуроченість основних чинників, що ускладнюють гірничі роботи (дрібноамплітудна тектоніка, обвалення і завали гірничих виробок), до наймолодших тектонічних дислокацій гірського масиву – зсувів. У теоретичному плані результати наукової роботи роблять внесок у розширення наукових уявлень про умови заключного, наймолодшого, етапу формування геологічної структури західного замикання Горлівської антикліналі, включаючи: (1) поле тектонічних напружень, що існувало під час формування структури, основні параметри якого (орієнтування осей головних нормальних напружень і вид напруженого стану гірського масиву) були реконструйовані з урахуванням напряму сколових зміщень графічним і аналітичним способом на локальному і мезорегіональному рівнях; (2) його еволюцію у вигляді деформаційного ряду, кожний із членів якого описує сукупність різновікових, але однотипних полів напружень в останньому для досліджуваного об'єму деформаційному циклі; (3) процеси деформування досліджуваного об'єму гірського масиву на основі реконструкції основних параметрів поля сумарних крихких деформацій (орієнтування головних осей деформацій і вид деформації гірського масиву). Практична цінність роботи полягає у можливості використовувати її основні положення й ілюстративний матеріал щодо параметрів реконструйованого поля напружень і деформацій, кінематики розривів і морфології зсувної зони при прогнозі гірничо-геологічних умов (викидів, гірничих ударів, обвалень) і тектонічної порушеності різних горизонтів шахтного поля, а за значної амплітуди зміщення і визначати положення зміщених частин вугільного пласта. Перший розділ «СУЧАСНИЙ СТАН ВИВЧЕНОСТІ ГЕОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ І ПОЛІВ НАПРУЖЕНЬ ЗАХІДНОГО ЗАМИКАННЯ ГОРЛІВСЬКОЇ АНТИКЛІНАЛІ ДОНБАСУ» містить інформацію щодо історії геологічного вивчення Горлівської антикліналі в рамках вивчення і освоєння Центрального вуглепромислового району і Микитівського рудного поля, геологічної структури і тектонічних полів напружень західного замикання Горлівської антикліналі Донбасу. Другий розділ, «МЕТОДИ СТРУКТУРНО-ТЕКТОНОФІЗИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ», описує комплекс досліджень, які було проведено для досягнення мети та розв'язання окреслених завдань. Основного акценту зроблено на теоретичних засадах кінематичного методу О. Гущенка і алгоритмі його застосування для реконструкції напрямів дії головних напружень і типу напруженого стану. Кінематичний метод ґрунтується на теорії дислокаційного ковзання Батдорфа–Будянського і використовує взаємозв'язок усієї сукупності дотичних напружень, що діють на по-різному орієнтованих поверхнях в однорідно напружених ділянках середовища, яке деформується, з напрямками дії головних нормальних напружень. Важливою умовою застосовності кінематичного методу є положення про те, що борозни ковзання є слідами останніх (наймолодших) зсувних тектонічних рухів, тоді як сліди більш ранніх рухів або стираються, або мають гіршу збереженість. Реконструкції параметрів тектонічних напружень у локальних об’ємах гірського масиву було здійснено з використанням усієї сукупності заміряних тектонічних сколів і встановлених на їхніх стінках векторів зміщення. Залежно від структурної позиції і умов відслоненості дані об’єднувалися у групи, за якими складися кінематичні стереограми. На мезорегіональному рівні (окремі структурні блоки і шахтне поле загалом), параметри поля напружень відновлювалися як через статистичне оброблення на стереографічній сітці даних локальних реконструкцій, так і аналітично. Для визначення відносної вікової хронології і стадійності тектонічних напружень використовувався метод тектонічного стрес-моніторингу, який ґрунтується на алгоритмах кінематичного методу і забезпечує можливість виділення синхронізованих між собою безперервних рядів тектонічних напружень. Характеристики головних осей поля сумарних крихких деформацій та полів напружень деформаційного ряду були оброблені за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення GEOS. Третій розділ «ГЕОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ» містить відомості про геологічну будову західного замикання Горлівської антикліналі Донбасу і поля шахти «Новодзержинська», включаючи стратиграфію, літологію, основні розривні і складчасті дислокації, а також вугленосність і гірничо-геологічні умови. Четвертий розділ «РЕЗУЛЬТАТИ СТРУКТУРНО-ТЕКТОНОФІЗИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗОНІ ЗАХІДНОГО ЗАМКАННЯ ГОРЛІВСЬКОЇ АНТИКЛІНАЛІ ДОНБАСУ» містить результати аналізу тріщиново-розривних структур, реконструкції поля напружень локального та мезорегіонального рівня, поля сумарних крихких деформацій; визначено структурний парагенезис деформаційних елементів структури західного замикання Горлівської антикліналі і запропоновано механізм їх утворення. За результатами польових тектонофізичних спостережень і вивчення графічної гірничо-геологічної документації серед тектонічних дислокацій, які визначають геологічну структуру різних ділянок досліджуваної території, можна виділити, по-перше, зсувну зону шириною до 300 м, яка трасується на схід до склепіння Горлівської антикліналі, де об’єднується з Осьовим насувом, і складена серією субпаралельних крутопадаючих розривів північно-західного орієнтування, площина між якими розсічена системою крутопадаючих розривів північно-східного орієнтування. Враховуючи кінематику і просторове орієнтування, ці дві системи розривів (північно-західні праві і північно-східні – ліві скидо-зсуви) можна вважати спряженою парою сколів. По-друге, брахіантиклінальну складку субширотного простягання, крила якої ускладнено субширотними насувами, що падають назустріч один одному. Хоча її не відображено у сучасному ерозійному зрізі, вона стає помітною на глибинах понад 450 м під поверхнею. За своїми розмірами, геометричними параметрами і просторовим орієнтуванням ця складка є подібною до куполоподібних складок Микитівського рудного поля і брахіскладок, розташованим західніше. Аналіз тріщинно-розривних структур показав, що серед диз’юнктивів переважають крутопадаючі розриви північно-західного і меридіонального простягання, а також пологі північно-західні розриви. Можна стверджувати, що існує певна залежність між просторовою орієнтацією розривів і їхньою кінематикою: за крутопадаючими розривами частіше фіксуються зсувні зміщення (інколи зі скісним зміщенням крил – скидо-зсуви і підкидо-зсуви), причому за північно-західними – праві, за меридіональними і північно-східними – ліві; за пологими північно-західними розривами встановлені насуви. Осі головних нормальних напружень, стискання 3 і розтягування 1, поля реконструйованого для різних структурних доменів переважно займають субгоризонтальне положення і орієнтовані у північно-західному–південно-східному і північно-східному–південно-західному напрямках відповідно. Сумарне поле тектонічних напружень характеризується наступними параметрами: вісь розтягування 1 полого занурюється у південно-західному напрямку, вісь стискання 3 займає горизонтальне положення і орієнтована у північно-західному–південно-східному напрямках; коефіцієнт Лоде-Надаї μσ, що відображає вид напруженого стану, близький до 0 (зсувний тип поля напружень). Це поле напружень є аналогічним до поля, отриманого для Микитівського рудного поля, що дозволяє стверджувати, що характер поля напружень і тип тектонічних дислокацій у склепінній частині Горлівської антикліналі є витриманими від східних меж Микитівського рудного поля до її західного замикання. За часом свого прояву цей тип поля напружень ототожнюється з ларамійською фазою альпійського тектогенезу, тобто відновлене поле напружень і, отже, відповідні йому деформації – наймолодщі для Донецького басейну. Спрямований і успадкований характер змінення умов тектонічного навантаження характеризується деформаційним рядом з шести фаз деформування в останньому, наймолодшому для досліджуваного об’єму деформаційному циклі – від найдавнішої (F) скидової до наймолодшої (A) – зсувної. Абсолютні часові інтервали дії цих фаз визначити складно, проте остання фаза А за своїми параметрами синхронізується з наймолодшим, реконструйованим для Донбасу і Приазов’я полем тектонічних напружень. Реконструйоване поле сумарних крихких деформацій є неоднорідним, орієнтування головних осей поля і вид деформацій змінюються як за площею, так і у межах великих структурних форм. Витриманішим у просторі є орієнтування осі максимального видовження 1, яка на переважній частині досліджуваної ділянки займає пологе положення і орієнтована у південно-західному напрямку. Орієнтування осі максимального укорочення 3 є менш витриманим, особливо за кутом нахилу – від горизонтального до субвертикального. За усередненими параметрами орієнтування головних осей і видом деформування гірського масиву еліпсоїд сумарних крихких деформацій є близьким до еліпсоїду напружень. За величинами коефіцієнту Лоде–Надаї με вид деформування гірського масиву у межах досліджуваної ділянки змінюється від майже одновісного видовження до одновісного укорочення із домінуванням зсувних умов. Деформування гірського масиву контролювалося переважно зсувним, скидо- і підкидо-зсувним механізмами. Просторові взаємовідносини реконструйованих полів тектонічних напружень і крихких деформацій з основними структурними елементами району тектонофізичних досліджень доводять обумовленість мінливості цих полів наявністю деформаційних елементів, а фрагменти взаємної симетричності поля напружень і деформацій можуть розглядатися як доказ їх генетичного споріднення. Відновленому полю тектонічних напружень симетричні основні деформаційні елементи шахтного поля – спряжена пара зсувів, що формують зсувну зону, субширотні насуви і брахіантиклінальна складка другого порядку, які можна розглядати як єдиний структурний парагенезис, утворення якого було зумовлено правозсувними зміщеннями вздовж системи поздовжніх зсувів приосьової частини Горлівської антикліналі. П'ятий розділ «ОЦІНКА І ПРОГНОЗ ТЕКТОНІКИ ЗАХІДНОГО ЗАМИКАННЯ ГОРЛІВСЬКОЇ АНТИКЛІНАЛІ ДОНБАСУ» містить інформацію про оцінку і прогноз тектонічної порушеності гірського масиву, прогноз гірничо-геологічних умов з урахуванням особливостей процесу деформування і напруженого стану гірського масиву. За результатами розрахунку коефіцієнта порушеності можна зазначити, що ступінь порушеності гірського масиву змінюється як за площею – перший структурний блок більш насичений розривними порушеннями, ніж другий, так і у розрізі, у середньому зростаючи від верхніх горизонтів до нижніх. Відмінність кінематичних планів досліджуваної структури з глибиною полягає в у переважанні пологих розривів субширотного простягання на верхніх горизонтах поля шахти, пологих субширотних і крутопадаючих меридіональних розривів з глибиною і крутопадаючих розривів меридіонального і північно-західного орієнтування на нижніх горизонтах. Виходячи з виявленого взаємозв’язку між просторовою орієнтацією розривів і їхньою кінематикою, На глибших горизонтах поля шахти можна прогнозувати розвиток крутопадаючих розривів меридіонального (ліві) і північно-західного (праві) орієнтування переважно у межах східного домену першого структурного блоку, меншою мірою – пологих субширотних насувів (західний домен). Враховуючи закономірний зв’язок певних параметрів поля сумарних крихких деформацій і локалізації ділянок розвитку викидів, а саме той факт, що ділянки викидів просторово співпадають з ділянками із зсувним або перехідним – скидо- або підкидо-зсувним – типом поля, де значення значень величини еліпсоїду сумарних деформацій відносно вертикальної координатної осі вищі за одиницю, можна прогнозувати, що площа переважно першого структурного блоку поля шахти є потенційно викидонебезпечною. У якості ілюстративного прикладу дослідження полів напружень та їхнього впливу на стійкість гірського масиву автор застосував структурно-тектонофізичний аналіз для пояснення причин катастрофічного обрушення безпосередньої покрівлі на видобувній дільниці № 71 вугільного пласта l5 шахти «Новодзержинська».The dissertation focuses on studying the structural and tectonophysical features and formation patterns of the geological structure and tectonic faults of the western closure of the Horlivka anticline of Donbas to predict mining and geological conditions in underground coal mining. The object of the study is the western closure of the Horlivka anticline in the Donbas, and the subject of the study is the geological structure and stress fields. Understanding the regularities, development mechanisms, and spatial distribution of tectonic dislocations is crucial in both academic and industrial contexts. This knowledge helps in advancing physical theories related to the deformation processes of the Earth's crust, as well as in forecasting, exploring, and prospecting for mineral deposits, and predicting the geological conditions of their mining. In this regard, the Horlivka anticline is an object of interest for tectonophysical research not only because of its structural complexity and development mechanism, but also because of how these features affect the safe and efficient coal mining. It is particularly important as mining is required at greater depths and in more challenging geological conditions. The tasks necessary to achieve this objective were: (1) to study the kinematics, morphology, and age relations of the faults; (2) to reconstruct the main characteristics of the local and mesoregional stress field and the brittle deformation field; (3) to identify the structural pattern of the deformation elements of the massif and to determine a mechanism of their development; and (4) to analyse the complicating mining and geological factors and to determine the relationship between these factors and specific types of tectonic structures and the main characteristics of the deformation and stress field. The research methodology is based on kinematic methods for studying disjunctive dislocations such as faults and fractures, combined with traditional geological and structural methods. This involves (a) analysing of the structural and morphological features of the tectonic elements in the study area, (b) conducting field structural and tectonophysical observations of the morphology and kinematics of the massif deformation elements in the mine workings and their recording, and (c) applying tectonophysical and statistical methods to analyse the dislocations using stereographic projection techniques and specialised software. The kinematic reconstructions were based on orientation and kinematic data obtained during field tectonophysical studies in the mine workings of the Novodzerzhynska coal mine, which is located on the western periclinal closure of the Horlivka anticline and is the westernmost in the study area. The study area of the western closure of the Horlivka anticline yields novel scientific results, namely: (1) the main parameters of the fields of total brittle deformations and tectonic stresses at both local and mesoregional levels were reconstructed for the first time; (2) the structural paragenesis of deformation elements of the massif is identified and the mechanism of its formation is proposed; (3) the concepts of kinematics, morphological features and age relationships of tectonic faults were improved; (4) the concept of the presence of strike-slip faults and shear zones in the geological structure of the study area was further developed, and their morphology, associated deformations and the mechanism of their formation were described; (5) the main factors that complicate mining operations, including small-amplitude tectonics, collapses and blockages of mine workings, are associated with the youngest tectonic dislocations of the massif, namely strike-slip faults, for the first time. The research results contribute to the extension of the scientific understanding of the conditions of the last, most recent stage of formation of the geological structure of the western closure of the Horlivka anticline, including (1) the tectonic stress field that existed during the formation of the structure, which was reconstructed using graphical and analytical procedures to determine the main parameters, such as the orientation of the axes of the principal normal stresses and the type of stress state of the massif, at the local and mesoregional levels, with the direction of the shear displacements considered; (2) the evolution of the stress field has been described as a deformation series, with each member representing a set of stress fields of different age but similar characteristics in the last deformation cycle for the volume under study; (3) the deformation processes of the massif volume have been analysed by reconstructing the main parameters of the field of total brittle deformations, which involved determining the orientation of the principal deformation axes and the type of massif deformation. The results obtained have practical implications as they can be used to predict mining and geological conditions, such as outburst, mine bump, and collapse. This is based on the provided provisions and illustrative material on inverted stress and deformation fields, and fault kinematics, and shear zone morphology. Chapter one, 'CURRENT STATE OF STUDY OF GEOLOGICAL STRUCTURE AND STRESS FIELDS OF WESTERN CLOSURE OF HORLIVKA ANTICLINE OF DONBAS', provides a historical overview of the geological study of the Horlivka anticline as part of the exploration and development of the Central coal mining region and the Mykytivka ore field, and the geological structure and tectonic fields at the western closure of the Horlivka anticline. Chapter two, 'METHODS OF STRUCTURAL AND TECTONOPHYSICAL REASERCH', describes the studies carried out to achieve the goal and solve the intended tasks. The focus is primarily on the theoretical underpinnings of the kinematic method of O. Gushchenko and the algorithm of its application for reconstruction of the directions of action of the principal stresses and the type of stress state. The kinematic method is based on the Batdorf–Budiansky theory of slip and utilizes the totality of tangential stresses acting at differently oriented sites in homogeneously stressed areas of the deformed medium with the directions of action of the principal normal stresses. An essential prerequisite for using the kinematic method is that slickenlines represent the most recent (youngest) shear tectonic motions, whilst older motions are either erased or poorly preserved. At the local level (local massif volumes), the tectonic stress characteristics were reconstructed using a complete set of field-measured shear fractures and slip vectors identified on their walls. The data were combined into groups, depending on the structural position and outcrop conditions, and used to create kinematic stereograms. At the meso-regional level (individual structural blocks and the entire mine field), stress field characteristics were obtained by statistical processing of local stereographic solutions and using analytical methods. The method of tectonic stress monitoring was used to determine the relative age chronology and staging of tectonic stresses. This method is based on the algorithms of the kinematic method and enables the identification of synchronised continuous tectonic stress series. The software application used to process the characteristics of the principal axes of the total brittle deformation field and stress fields of deformation series was GEOS. Chapter three, 'GEOLOGICAL CHARACTERISTICS OF STUDY AREA', provides an overview of the geological structure of the western closure of the Horlivka anticline of the Donbas and the Novodzerzhynska mine field, including stratigraphy and lithology, major fault and fold dislocations, as well as the presence of coal and mining and geological conditions. Chapter four, 'RESULTS OF STRUCTURAL AND TECTONOFIC RESEARCH OF WESTERN CLOSURE ZONE OF HORLIVKA ANTICLINE OF DONBAS' presents an analysis of fault and fracture structures, reconstruction of local and mesoregional stress fields and total brittle deformation field, the structural paragenesis of deformation elements of the structure of the western closure of the Horlivka anticline with the mechanism of their formation proposed. Based upon the results of the field tectonophysical observations and study of graphic mining and geological documentation, the following tectonic dislocations that define the structural pattern of various domains in the study area can be highlighted. The first is a 300-metre-wide shear zone that extends eastward towards the crest of the Horlivka anticline, where it merges with the Osovyi thrust. It is composed of a series of NW-striking faults, consisting of several subparallel high-angle fault planes that dip to the northeast. NE-striking high-angle fault planes transvers the area between these faults. From a kinematic and structural perspective, it can be inferred that the two fault sets, the northwestern (dextral oblique-normal) and northeastern (sinistral oblique-normal), form a conjugate pair of shear fractures. The second is an E–W-trending brachyanticline with limbs that are complicated by sublatitudinally oriented thrusts dipping towards each other. Although not visible on the current topography, it becomes apparent at depths greater than 450 m below the surface. It shares similar dimensions, geometry, and orientation to the dome-shaped folds found in the Mykytivka ore field and those located to the west of it. The fault and fracture analysis revealed that the disjunctives are dominated by faults that dip steeply and have a strike to the northwest and meridian, as well as faults that dip gently and strike to the northwest. It can be argued that there is a correlation between the orientation of the faults and their kinematics. Strike- and oblique-slip (normal or reverse) motions are more commonly observed along high-angle faults, with dextral motion along the NW-striking faults and sinistral motion along meridional and NE-striking faults. Reverse dip-slip motions are typically associated with the NW-striking low-angle faults. In various structural domains, the stress field reconstruction shows that the axes of the principal normal stresses, compression σ3 and extension σ1, are predominantly subhorizontal and oriented ΝW–SE and NE–SW, respectively. The general tectonic stress field is characterised as follows: the extension axis plunges gently to the SW and the compression axis is horizontal and trends NW–SE; the Lode-Nadai coefficient value, which represents the type of stress state, is close to 0, suggesting a shear stress state. This stress field is similar to that obtained for the Mykytivka ore field, suggesting that the patterns of the stress field and tectonic dislocations in the crestal region of the Horlivka anticline are consistent from the eastern boundaries of the ore field to the western closure of the anticline. This type of stress field is identified with the Laramide phase of Alpine tectogenesis, indicating that the stress field, and consequently the corresponding deformations, are the youngest for the Donetsk Basin. The deformation series of six phases in the last, youngest deformation cycle for the studied volume characterises the directed and inherited character of changing tectonic loading conditions. The phases range from the oldest (F), with a normal faulting regime, to the youngest (A), with a strike-slip faulting regime. It is not possible to precisely define the absolute time lags of the stress field action. However, the youngest stress field A is synchronised with the youngest one reconstructed for the Donbas and Pryazovia. The field of total brittle deformation is heterogeneous, with variations in the orientation of the principal axes and the type of deformation both within large structural forms and across different areas. In most of the study area, the axis of maximum elongation ε1 gently plunges to the southwest. The orientation of the axis of maximum shortening ε3 is less consistent, particularly in terms of the angle of plunge, ranging from horizontal to subvertical. The ellipsoid of total brittle deformation and stress ellipsoid are close in the orientation of the principal axes and the type of deformation of the massif. As indicated by the Lode-Nadai coefficient με, the type of deformation of the massif varies from almost uniaxial lengthening to uniaxial shortening, with the dominance of shear conditions. The deformation of the massif was mainly controlled by strike-slip and oblique-slip (normal and reverse) faulting mechanisms. The spatial relationships between the reconstructed stress and strain fields and the main structural elements of the study area demonstrate that the variability of these fields is influenced by the presence of deformation elements. Fragments of mutual symmetry of the stress and strain fields can be considered as evidence of their genetic relationship. The main deformation elements, including a conjugate fault system forming the shear zone, sublatitudinal thrusts, and a second-order brachyanticline, are symmetrical to the reconstructed stress field. This structural paragenesis was caused by dextral motions along the longitudinal fault system of the near-axial part of the Horlivka anticline. Chapter five, 'ASSESSMENT AND PREDICTION OF TECTONICS IN WESTERN CLOSURE OF HORLIVKA ANTICLINE OF DONBAS', provides information on assessing and predicting of fault disturbance of the massif, and predicting mining and geological conditions considering the features of the deformation process and stress state of the massif. The calculation results for the fault disturbance coefficient show that the degree of fault disturbance of the massif varies in both area and section. The density of tectonic faults is higher in the first structural block than in the second, as well as the degree of disturbance generally increases from the upper to the lower levels. The kinematic plans of the studied structure with depth show a predominance of sublatitudinal low-angle faults in the upper levels of the mine field, sublatitudinal low-angle and meridional high-angle faults with depth, and high-angle faults of meridional and northwestern orientation in the lower levels. Based on the revealed relationship between the orientation of the faults and their kinematics, it is expected that high-angle faults with meridional (sinistral) and northwestern (dextral) orientation will develop at deeper levels of the mine field. These faults will mainly occur within the eastern domain of the first structural block, and to a lesser extent, low-angle sublatitudinal thrusts in the western domain. Considering that outburst-prone areas spatially coincide with those of strike- or oblique-slip stress regimes, where the values of the ellipsoid of total deformations relative to the vertical coordinate axis exceed one, it can be predicted that the first structural block of the mine field poses a potential hazard for outbursts. To demonstrate the study of stress fields and their impact on massif stability, the author employed structural and tectonophysical analysis to explain the causes of the catastrophic collapse of the immediate roof in the face of mining area No. 71 of coal seam l5 of the Novodzerzhinskaya mine.ukгеологічна структуракінематичний методполе напруженьполе крихких деформаційкоефіцієнт Лоде–Надаїсколова тріщинадзеркало ковзаннязсувзсувна зонаструктурний парагенезисgeological structurekinematic methodstress fieldbrittle deformation fieldLode-Nadai coefficientshear fractureslickensidestrike-slip faultshear zonestructural paragenesisДисертація