Savchenko, VjacheslavVjacheslavSavchenko2026-04-132026-04-132019-12-24Savchenko, V. (2019). IDEAS OF KANTIAN PHILOSOPHY IN THE RECEPTION OF UKRAINIAN THOUGHT (IN THE STUDIES OF P. KOPNIN, V. SHINKARUK, M. BULATOV, A. SAVCHENKO). SOPHIA. Human and Religious Studies Bulletin, 14(2), 43–47. https://doi.org/10.17721/sophia.2019.14.1010.17721/sophia.2019.14.10https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/15845The article covers the experience of reconstruction of Kant's logical and methodological conception of the norms and rules of posing questions (problems, problems) in the natural sciences and in the sciences of the pure mind. His epistemological justification of the problem of scientific knowledge is noted. The main focus is on the substantiation of the reception of Kantian philosophy in the works of P. Kopnin, V. Shinkaruk, M. Bulatov, and A. Savchenko. The article is devoted to the study of Kant's philosophy at the Taras Shevchenko State University in the 80's of the XX century. The importance of Kant's philosophy in a professional university environment and its influence on the development of domestic philosophical thought are considered. In the first half of the XX century, the mainstream of national philosophy was the idealistic direction. Kant's place in the development of domestic philosophy, especially his ethical teaching, was decisive. Kantian freedom has in its content the spiritual components: philosophical, psychological, religious – and defines Kant's place in national philosophy in the 80's of the XX century. Thus, considering Kant's philosophy in its own self-worth and integrity, concreteness, as a value in itself (not ignorant, of course, is the fact that it is an integral part of German classical philosophy), not only legitimate, but necessary. Most of the works are devoted to various (separate, individual) problems of Kant's philosophical system, the classification of which is carried out on several grounds. As a rule, researchers proceed from the division of Kant's work into two periods – critical and critical. There is a tendency (still weak) of research at the methodological level of communication between the pre-critical and critical periods.Освещается опыт реконструкции логико-методологической концепции И. Канта о нормах и правилах постановки вопросов (задач, проблем) в естествознании и в науках чистого разума. Отмечается его эпистемологические обоснования проблемности научного познания. Основное внимание сосредоточено на обосновании рецепции кантовской философии в трудах П. Копнина, В. Шинкарука, М. Булатова и А. Савченко. Посвящено изучению философии И. Канта в Киевском национальном университете имени Тараса Шевченко в 80-х годах ХХ в. Рассматривается значение философии И. Канта в профессиональном университетской среде и его влияние на развитие отечественной философской мысли. Противоречивость философии И. Канта способствовала формированию различных философских школ, течений и направлений. Своим учением об антиномии разума он сыграл выдающуюся роль в развитии диалектики. Прогрессивным было и учение о роли антагонизмов в историческом процессе. Только через их преодоление возможно достижение наибольшего задания человеческого рода – всеобщего правового гражданского состояния, а также установления вечного мира между государствами. В первой половине XX века главным течением отечественной философии было идеалистическое направление. Место И. Канта в развитии отечественной философии, особенно его этическое учение, было определяющим. Кантовская свобода имеет в своем содержании духовные компоненты: философские, психологические, религиозные – и определяет И. Канта в отечественной философии в 80-х годов XX века. Таким образом, рассмотрение философии И. Канта в собственном самостоятельном значении и целостности, конкретност, как ценности самой по себе (Не пренебрегая, разумеется, тем обстоятельством, что она – составная часть немецкой классической философии), не только правомерен, но и необходим. Большинство работ посвящено различным (отдельным, индивидуальным) проблемам философской системы И. Канта, классификация которых проводится по нескольким признакам. Как правило, исследователи исходят из разделения творчества И. Канта на два периода – докритический и критический. Прослеживается тенденция (пока еще слабая) исследования на методологическом уровне связи докритического и критического периодов.Висвітлюється досвід реконструкції логіко-методологічної концепції І. Канта про норми і правила постановки питань (завдань, проблем) у природознавстві і в науках чистого розуму. Відзначається його епістемологічне обґрунтування проблемності наукового пізнання. Основна увага зосереджена на обгрунтуванні рецепції кантівської філософії в працях П. Копніна, В. Шинкарука, М. Булатова та А. Савченко. Присвячується вивченню філософії І. Канта в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка в 80-х роках ХХ ст. Розглядається значення філософії І. Канта в професійному університетському середовищі і його вплив на розвиток вітчизняної філософської думки. Суперечливість філософії І. Канта сприяла формуванню різних філософських шкіл, течій і напрямів. Своїм ученням про антиномії розуму він відіграв визначну роль у розвитку діалектики. Прогресивним було і його вчення про роль антагонізмів в історичному процесі. Тільки через їх подолання можливе досягнення найбільшого завдання людського роду – загального правового громадянського стану, а також встановлення вічного миру між державами. У першій половині XX століття головною течією вітчизняної філософії був ідеалістичний напрям. Місце І. Канта в розвитку вітчизняної філософії, особливо його етичне вчення, було визначальним. Кантівська свобода має в своєму змісті духовні компоненти: філософські, психологічні, релігійні – і визначає місце І. Канта у вітчизняній філософії у 80-хх років XX століття. Таким чином, розгляд філософії І. Канта у власному самостійному значенні і цілісності, конкретності як самої по собі цінності (не можна ігнорувати, зрозуміло, ту обставину, що вона є складовою частиною німецької класичної філософії), не тільки правомірний, але й необхідний. Більшість робіт присвячено різним (окремим, індивідуальним) проблемам філософської системи І. Канта, класифікація яких проводиться за кількома ознаками. Як правило, дослідники виходять з поділу творчості І. Канта на два періоди – докритичний і критичний. Простежується тенденція (поки ще слабка) дослідження на методологічному рівні зв'язку докритичного і критичного періодів.ukphilosophycategorical imperativeuniversity philosophycantologyфилософиякатегорический императивуниверситетская философиякантознавствофілософіякатегоричний імперативуніверситетська філософіякантознавствоСтаття