Цзян Цiнчуань (Jiang Qingchuan)Голубовська, Ірина Олександрівна2025-09-192025-09-192025-07-16Jiang Qingchuan. Communicative Act of Refusal in Multicultural Perspective: Linguocognitive and Communicative-Pragmatic Peculiarities (on the material of the Chinese, Japanese and Ukrainian Languages) : Thesis for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 035 Philology. Kyiv: Taras Shevchenko National University of Kyiv, 2025. 221 p.UDC 811.58.521.161.181.42.81’1https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7762Цзян Цiнчуань. Комунікативний акт відмови в мультикультурній перспективі: лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні особливості (на матеріалі китайської, японської та української мов). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня вищої освіти доктора філософії за фахом 035 Філологія – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України. – Київ, 2025. Відмова як відповідь на прохання, пропозицію, запрошення мовця є комунікативним актом відмови (КАВ). КАВ як такий, що загрожує обличчю партнера по комунікації, є, по суті, неввічливим. У повсякденному житті люди неминуче стикаються з комунікативними ситуаціями, коли їм доводиться говорити «ні» у відповідь на запит, і, якщо відмову належним чином не вербалізувати, це може негативно вплинути на гармонію спілкування та міжособистісні стосунки. Тому необхідні певні комунікативні стратегії для запобігання можливості втрати обличчя адресантом та підвищення рівня ввічливості спілкування в цілому. У дисертації розглянуто та класифіковано відповідні результати розвідок учених-лінгвістів для розуміння сучасного стану вітчизняних та зарубіжних досліджень КАВ з метою визначення подальших векторів наукового пошуку. Так, українськомовний комунікативний акт відмови, як з'ясувалося, майже зовсім не вивчений. Окрім того, опрацьований великий масив теоретичних відомостей з вивчення КАВ, що створило необхідну основу для його поглибленого вивчення. Сформульовано об’єкт і предмет дисертації, її ідеї, подано методи дослідження та джерела емпіричного матеріалу. Проведено поглиблене вивчення важливих культурних чинників і лінгвоконцептів у трьох лінгвокультурах Китаю, Японії та України з метою інтердисциплінарної підтримки подальшого аналізу КАВ. Так, у рамках китайської лінгвокультури було досліджено основи конфуціанства та деякі важливі культурні концепти на кшталт 礼(lǐ) (етикет), 人情(rén qíng) (послуга), 面子(miàn zi) (обличчя) тощо; у межах японської лінгвокультури були описані культурно заангажовані поняття «групової свідомості», «моноетнічного культурного менталітету», «甘え(ame) ̶ менталітету», тощо; у рамках української лінгвокультури було досліджено поняття «козацька культура» та лінгкоконцепт ВОЛЯ тощо. Для формування корпусу КАВ було проведено суцільну вибірку з літературних творів трьох лінгвокультур; частина з них була сформована за результатами опитувальника Discourse Completion Task (DCT). Анкета-опитувальник була розроблена за 10 сценаріями, які часто зустрічаються в житті, із урахуванням тем можливих запитів (прохання, запрошення, пропозиція), які могли б викликати комунікативну дію відмови. У дослідженні обидві частини емпіричного матеріалу використовувалися паралельно. На першому етапі нашого дослідження комунікативні стратегії, які використовувалися в акті відмови, були поділені на поверхневі та глибинні, з подальшим поділом поверхневих стратегій на ті, що здійснюються за рахунок засобів лексичного або синтаксичного рівня. Назагал було вирізнено 21 стратегію. Далі, на другому етапі дослідження, було здійснено всебічний аналіз реалізації стратегій відмови на відібраному емпіричному матеріалі трьох мов. На третьому етапі роботи комунікативні акти відмови у корпусах трьох мов було класифіковано і на основі арифметичних підрахунків представлені превалюючі тенденції вибору стратегії відмови у трьох лінгвокультурах. Були запропоновані культурологічно заангажовані пояснення саме такого, а не іншого, розподілу тенденцій вибору комунікативних стратегій відмови у відповідних лінгвокультурах. Були зроблені такі висновки: КАВ у різних лінгвокультурах зумовлені особливостями певної культури і мають свою специфіку. У висококонтекстних культурах, таких як китайська та японська, КАВи є більш евфемістичними та імпліцитними, мовці для передачі інформації більше покладаються на контекст, аніж на вербалізації. У китайській та японській мовах контекст відіграє надважливу роль. Зокрема, японці широко використовують еліптичні речення, залишаючи адресатові заповнювати пропущені змістові частини відповідно до контексту. Натомість культури низькоконтекстні передають інформацію переважно через використовуваний мовний код. Оскільки українська культура належить до низькоконтекстних, це зумовлює такі характеристики українського КАВ, як транспарантність, зрозумілість та цілеспрямованість. Спілкування між українцями не ґрунтується на здогадках і припущеннях про справжні наміри одне одного. У традиційній китайській лінгвокультурі, яка сформувалася під впливом конфуціанства, великого значення набирають такі культурні концепти, як 礼(lǐ) (етикет), 人情(rén qíng) (послуга), 面子(miàn zi) (обличчя), що також суттєво позначається на специфіці вербального перебігу КАВ. Так, у китайській лінгвокультурі існує унікальне явище - комунікативний акт уявної відмови (КАУВ). А в японській лінгвокультурі завдяки моноетнічності та географічному положенню острівної країни сформувалося поняття 甘え(ame) - менталітет, який реалізується вербально широким вживанням неоднозначних виразів і еліптичних речень. Східнослов’янська та козацька культури, успадковані Україною, зумовили віддзеркалення в мові духу прагнення до волі, неприйнятність порушення «червоних ліній», що постає у прямоті й щирості спілкування, у тому числі, і у відповідних особливостях реалізації КАВ. Оскільки мова є носієм культури, комунікативний акт відмови у різних лінгвокультурах має свої особливості. В силу специфіки комунікативного акту відмови, який може загрожувати обличчю комунікантів і суперечити принципам ввічливості, необхідно зважувати на ті унікальні культурні чинники, що стоять за ним, детермінуючи його перебіг, особливо коли йдеться про міжкультурну комунікацію. Здійснений у пропонованій дисертації інтердисциплінарний порівняльний аналіз відмінностей реалізації КАВ у межах трьох лінгвокультур – китайської, японської і української ̶ сприятиме кращому усвідомленню лінгвопрагматичних нюансів відмови як особливого комунікативного акту в контексті міжкультурної комунікації.Jiang Qingchuan. Communicative Act of Refusal in Multicultural Perspective: Linguocognitive and Communicative-Pragmatic Peculiarities (on the material of the Chinese, Japanese and Ukrainian Languages). Dissertation for obtaining the scientific degree of Candidate of Philological Sciences (Doctor of Philosophy) in Scientific Educational Program 37106 Philology. ̶ Educational and Scientific Institute of Philology of Taras Shevchenko National University of Kyiv, 2025. In communication, the communicative act of refusing to respond to the speaker’s request, suggestion, invitation, offer, etc., is a refusal communicative act (RCA). RCA as essentially a Face-threatening Act (FTA), which is impolite. In daily life, people will inevitably encounter situations where they have to say no to a response, but if not handled properly, it will usually affect the harmony of communication and interpersonal relationships. Therefore, some strategies are needed to remedy the situation, such as reducing the threat to the other party’s face and increasing politeness. As an essential pragmatic topic, RCA is attracting more and more attention. This thesis reviewed and sorted out the relevant research results of predecessors to understand the current domestic and foreign status of research on RCA and further find the new entry point for the research, which is that there is little research on Ukrainian RCA. In addition, the important theoretical framework required for the research was introduced and studied in depth. At the same time, the research object, research ideas, research methods, and corpus sources of this article were also explained. The paper conducts an in-depth study of the important cultural factors and concepts in the three languages and cultural backgrounds of China, Japan, and Ukraine to support the subsequent analysis of RCA fully. Such as the Chinese cultural background of Confucianism, and some essential cultural concepts and notions as: 礼 (lǐ) (etiquette), 人情(rén qíng) (favor), 面子(miàn zi) (face), etc.; Japanese GROUP CONSCIOUSNESS, “mono-ethnic cultural mentality”, “甘え(amаe) Mentality”, etc.; Ukraine’s East Slavic cultural background, Cossack culture and cultural concept of ВОЛЯ (volya), etc. The RCAs in the corpus are selected from literary works of three cultures, and part of them is obtained through the results of the Discourse-Completion Task (DCT) questionnaire. The dialogues between characters in literary works are close to life, with rich themes and scenes, complex psychological activities of literary characters, and context. Meanwhile, the questionnaire was designed with 10 scenarios often encountered in life, taking into account the topics of possible requests (request, invitation, suggestion, offer) to elicit refusal communicative acts. In the study, both sources of empirical material were used in combination and supported each other. Firstly, language strategies are divided into superficial and deep strategies, while the superficial strategies are further divided according to the lexical or syntactic levels of their realization. There are 21 items in total. Based on this, combined with RCA corpora, the specific implementation and analysis of refusal strategies in RCAs in three languages were carried out. Subsequently, the RCAs in the corpora of the three languages were classified and counted, and the strategy selection tendencies presented were interpreted and compared in combination with their respective cultural backgrounds. The conclusions are briefly as follows: The RCAs in different cultures are influenced by their cultural backgrounds and present their own characteristics. In high-context cultures, such as Chinese and Japanese the RCAs are more euphemistic and implicit and rely more on the role of context than the language code to convey information. Context plays a significant role in Chinese and Japanese. The Japanese are particularly inclined to use elliptical sentences, so the omitted content needs to be filled in by the listener according to the context. However, in contrast, low-context cultures convey information primarily through language encoding. Therefore, since Ukrainian culture belongs to a low-context one, this also leads to such speech characteristics of Ukrainians as being concise, clear, and purposeful. Communication does not rely on guessing and speculating on each other’s true intentions. Thus, if compared, the Ukrainian RCAs are more concise and clear. Under the influence of traditional culture dominated by Confucianism, the Chinese attaches great importance to 礼(lǐ) (etiquette), 人情(rén qíng) (favor), 面 子(miàn zi) (face), which is also reflected in the appropriateness of language and the implicitness of expressions. In addition, due to the observance of etiquette, a unique phenomenon exists in Chinese culture ̶ the Ostensible Refusal Communicative Act (ORCA). Due to its single ethnic group, geographical location as an island country, and the resulting 甘え(ame) mentality, the Japanese language is extremely ambiguous, especially in the part of widely used elliptical sentences. The East Slavic and Cossack cultures inherited by Ukraine have allowed the spirit of pursuing FREE WILL (volya) to be passed down from generation to generation. People don’t want their “red lines” to be violated, so their speech acts are straightforward and sincere. Because of the difference between collectivist and individualistically oriented cultures, China and Japan, which belong to a collectivist culture, emphasize harmony with the overall situation in daily life, and people tend to hide their personalities. In particular, Japan’s “group conscientiousness” makes its RCA more unique. Ukraine, located in Europe and influenced by Western culture, advocates pursuing personal freedom, which also makes its RCA authentic. However, as the world continues to develop and cultures continue to blend, there is an overall trend of rising individualism and declining collectivism. This can be supported to some extent by the results of the study the Chinese corpus. From the perspective of social hierarchy, both China and Japan are deeply influenced by Confucianism, but combined with their national characteristics, great differences have been formed. China is essentially a hierarchical society, with certain requirements for respect and inferiority, and accordingly, speech acts must be appropriate. However, Japanese society is even more hierarchical, with a strong sense of hierarchy and extremely strict requirements for speech and behavior. Due to the characteristics of Japan itself reflected in the language, even different sentence structures have different levels of politeness. Therefore, when implementing a RCA that might damage the relationship between the two parties, the Japanese speech arsenal must be carefully considered and used with extreme caution. However, as a parallel society, Ukrainians are insensitive to social hierarchies, and the idea of “equality for all” permeates life. The freedom of individuality and freedom of thought are highly advocated. Therefore, this leads to more straightforward interactions between people without too much caution to state out their opinions. On the other hand, Ukraine is a religious country deeply influenced by the doctrine of equality, friendship, and freedom. Therefore, interpersonal relationships are less complicated, and communicative acts if compared are much more straightforward. Since language is the carrier of culture, speech communicative acts in different cultures have their peculiarities. Therefore, it is necessary to analyze them in combination with cultural factors to have a deeper and more comprehensive understanding. RCA, as a face-threatening act, may cause the break of interrelationship between the two parties and also be contrary to politeness. Therefore, to maintain the harmony of interpersonal relationships and to guarantee the smooth communication between the two parties, attention should be paid to the RCA in the context of corresponding cultural background. This paper interprets and compares RCA in Chinese, Japanese, and Ukrainian through essential cultural concepts and notions of the corresponding lingual cultures shaped by history, religious beliefs, and national mentality. Under the guidance of relevant theories such as Speech Act Theory (SAT) and “Face-saving” Theory (FST), etc., the research aimed to examine the RCAs of the three languages more comprehensively and clearly. The dynamic analysis of the three languages, the exploration of their pragmatic differences, and the cultural reasons behind them will help promote the success in cross-cultural communication.enмовна прагматикакомунікативний акт відмовикомунікативна тактикаетнічна мовна культуракитайська моваяпонська моваукраїнська мовалітературний дискурскультурні концептиміжкультурна комунікаціяфразеологіякогнітивна прагматикамовні маніпуляціїlingual pragmaticscommunicative act of refusalcommunicative tacticsethnic lingual cultureChinese languageJapanese languageUkrainian languageliterary discoursecultural conceptsinter/crosscultural communicationphraseologycognitivepragmaticlanguage manipulation.Дисертація