Лабецька, ЮліяЮліяЛабецька2026-07-032026-07-032021-01-01Лабецька, Ю. (2021). “Міст Арти” – румейський варіант балади про замуровану милу. Studia Linguistica, (18), 83–97. https://doi.org/10.17721/StudLing2021.18.83-97УДК 811.14(477.62):39810.17721/StudLing2021.18.83-97https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/26546The article deals with the analysis of two versions of a traditional ballad of the walled-up wife, widespread among the peoples of the Balkans and Asia Minor, recorded in the folklore of one of the national minorities of Ukraine – the Rumei Greeks. Linguistic analysis of text samples allows the author to trace the possible influences and cultural ties of the Azov Greeks with the metropolis. Structural-semantic and linguo-stylistic analysis of the Rumeic variants of the ballad demonstrated their pre-Azovian and pre-Crimean origins. One of the texts contains the motive, which is typical for the Pontic versions of the ballad. The language of both analyzed texts is dialectal, the Rumeika / Mariupol Greek, while it also has certain features of Demotic Greek, which can be explained not only by the archaic origin of the song, but also by the influence of Demotic Greek on Mariupol Greek already during the Azov period, when the policy of Hellenization of the Greek population of Ukraine was introduced in 1926-1938. It was concluded that the short period in the history of the Azov Greeks, when they gained access to the common Greek cultural tradition through the study of Demotic Greek and literature in it, had a certain influence on their language and folk poetry.У статті проаналізовано два варіанти поширеної серед народів Балкан та Малої Азії народної пісні про замуровану милу, зафіксовану у фольклорі однієї з національних меншин України – греків-румеїв. Мовознавчий аналіз зразків текстів дозволяє авторці простежити ймовірні впливи та культурні зв’язку приазовських греків із метрополією. Структурно-семантичний та мовностилістичний аналіз румейських варіантів балади про замуровану милу продемонстрував, що вони мають доприазовське та докримське походження. Один з текстів містить мотив обрання милої за жертву самим майстром, замість матері та сестер, що є притаманним понтійським варіантам балади. Мова обох проаналізованих текстів пісень діалектна, румейська, при цьому вона має і певні риси димотики, що може пояснюватися не тільки архаїчністю походження пісні, але і впливом димотики на румейську вже в приазовський період, під час упровадження політики еллінізації грецького населення України в 1926-1938 р. Продемонстровано, що короткий період історії приазовських греків, коли вони отримали доступ до загальногрецької культурної традиції через вивчення димотики та літератури на димотиці, позначився на їхній мові та народнопоетичній творчості.ukRumeikaMariupol GreekDemotic GreekGreek traditional songnarrative folk poetryHellenization of the Greek population of UkraineРумейська мовадимотикагрецька народна піснянаративна народна поезіяеллінізація грецького населення УкраїниСтаття