Лучканин, СергійСергійЛучканин2026-06-252026-06-252024Лучканин, С. (2024). Three historical novels by the renowned Ukrainian writer Olga Strashenko (1950-2015): "The Byzantine Cunning," "The Emperor's Beloved" (Elizabeth Petrovna and Alexei Rozumovsky), "Lady Natalia - Women's Troublemaker" (a documentary novel about Nataliia Ko. Літературознавчі студії, 1(66), 74–101. https://doi.org/10.17721/2520-6346.1(66).74-10110.17721/2520-6346.1(66).74-101https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/25088The article analyzes three historical novels by the renowned Ukrainian writer Olga Strashenko (1950–2015), dedicated respectively to the Byzantine history and civilization of the 12th century, the Ukrainian Hetmanate of the 18th century, and the famous Ukrainian figure of the late 19th and early 20th centuries, Nataliia Kobrynska. Ukrainian literary criticism has only addressed the analysis of the novel "The Byzantine Cunning," while the other two works are characterized for the first time. Methods. The research uses cultural-historical, comparative-historical, descriptive and textological methods of analysis of monuments of literature. Results and conclusions. Olga Strashenko (1950–2015) – the mother of the author of the article, a renowned Ukrainian writer, librarian, literary scholar, and translator, worked in various genres of fiction, but considered her main creative achievement to be her three historical novels – "The Byzantine Cunning," "The Emperor's Beloved" (Elizabeth Petrovna and Alexei Rozumovsky), and "Lady Natalia – Women's Troublemaker" (a documentary novel about Nataliia Kobrynska against the backdrop of the era). Chronologically, the first novel to appear was "The Byzantine Cunning" (2005–2006), which the author diligently worked on from 1988 to 1993, and which subsequently waited over 10 years for a publisher due to economic hardships. The events in the novel unfold in the second half of the 12th century – from the 1160s to the 1180s, taking place both in the Byzantine Empire and in Halych Rus, as well as in Kyiv, near Vyshhorod, in Darnytsia, Osokorky, and Korchuvate. The two main plot lines – the "Byzantine" and the "Ukrainian-Rus" – are distinctly delineated in the multi-faceted work. The story primarily deals with the Byzantine Empire during the reign of the last members of the Komnenos dynasty (1081–1185) – Emperors Manuel (1143–1180) and his cousin and rival for the throne, Andronikos Komnenos (1182–1185). Andronikos is depicted as a 12th-century adventurer, a figure with Alcibiades-Nero-Byzantine traits, who returned to Constantinople after a long exile, having also spent time in Halych Rus. His political activities were marked by two main directions – demagoguery and ruthless terror. It was he (the future "peasant tsar") who introduced proscription lists of "traitors to the homeland," specifying the types of execution they faced (here, vivid parallels with the political processes of the Stalinist era emerge). The documentary-adventure novel "The Emperor's Beloved" (2009) echoes events that took place in the mid-18th century, focusing on the trip of Russian Empress Elizabeth Petrovna to Ukraine in 1744 and her relationship with Alexei Rozumovsky, the "night emperor." The novel also explores the European theaters where the battles of the Seven Years' War (1756–1763) occurred, involving Ukrainian units. The idea of restoring the Hetmanate and the Ukrainians' struggle for their rights runs as a red thread through the novel. The novel depicts hetmans such as Danylo Apostol (of Romanian descent), Kyrylo Rozumovsky, Pylyp Orlyk, and his son Hryhor Orlyk, as well as high-ranking officials like Alexei Bestuzhev and Mikhail Vorontsov. It also portrays the future "she-wolf on the throne," Catherine the Great, and the distinguished scholar Hryhoriy Skovoroda. There are ongoing debates about Skovoroda – who was this traveler? Was he a "philosopher of the people," a patriotic Ukrainian, or a man of the world, a precursor of the modern cosmopolitan? Inspired by the vivid image of Nataliya Kobrynska (1855– 1920) since her student years at the Kyiv Institute of Culture (1968–1973), Olga Strashenko wrote a thesis on Kobrynska and her work based on the 1958 edition of her writings. She later authored the novella "Lady Natalia – Women's Troublemaker," excerpts of which were published in the women's newspaper "I, You, We" (1994) and "Ukrainian Language and Literature in School" (1998). A candidate dissertation was planned in the 1990s. Having amassed a substantial amount of collected material, Olga Strashenko expanded the novella into a historical- biographical novel of the same name in 2013. The novel has a chronological storyline: Kobrynska's family home in Beleluia, her marriage, widowhood; a trip to Vienna with her father (a deputy of the Austro-Hungarian Parliament), exposure to progressive ideas, primarily feminist ones. Thus began a life filled with the struggle for women's equality: writing works, organizing the women's society of Ruthenian women in Stanislav, attending various congresses, assemblies, and travels.Вступ. У статті проаналізовано три історичні романи відомої української письменниці Ольги Страшенко (1950–2015), що присвячені відповідно візантійській історії та цивілізації ХІІ ст., українській Гетьманщині XVIII ст. та відомій українській діячці кінця ХІХ – початку ХХ ст. Наталії Кобринській. Українська літературна критика зверталася лише до аналізу роману "Візантійські лукавець", інші два твори охарактеризовано вперше. Методи. У дослідженні застосовано культурно-історичний, порівняльно- історичний, дескриптивний і текстологічний методи аналізу пам'яток красного письменства. Результати та висновки. Ольга Страшенко (1950–2015) – матір автора статті, відома українська письменниця, бібліотекарка, літературознавиця, перекладачка, працювала в різних жанрах красного письменства, але основним творчим доробком вважала власні три історичні романи – "Візантійський лукавець", "Закохана імператриця" (Єлизавета Петрівна й Олексій Розумовський) та "Пані Наталя – баламутниця жінок" (художньо-документальний роман про Наталю Кобринську на тлі епохи). Хронологічно першим із часу появи є "Візантійський лукавець" (2005– 2006), над яким авторка наполегливо працювала впродовж 1988–1993 рр., а згодом він понад 10 років чекав свого видавця внаслідок економічної скрути. Події в романі розгортаються в другій половині ХІІ ст. у 1160–1180-х роках як на теренах Візантії, так і в Галицькій Русі та в Києві, під Вишгородом, у Дарниці, на Осокорках і Корчуватому (саме ці дві сюжетні лінії – "візантійська" та "україно-руська" – чітко вирізняються в багатоплановому творі). Передусім мовиться про Візантію часів правління останніх представників династії Комнінів (1081–1185) – імператорів Мануїла (1143–1180) та його двоюрідного брата-суперника в боротьбі за трон Андроніка Комніна (1182–1185), такого собі авантюриста ХІІ ст., людину алківіадо-нероно-візантійського складу, що повернувся в Константинополь після тривалого заслання, побувавши і в Галицькій Русі. Політичну діяльність Андроніка вирізняли два напрямки – демагогія і безжальний терор, саме він (майбутній "селянський цар") запровадив проскрипційні списки "зрадників батьківщини" з указівкою на той вид страти, що їх чекала (і тут постають яскраві паралелі з політичними процесами сталінської доби). У документально-пригодницькому романі "Закохана імператриця" (2009) – відгомін подій, які мали місце в середині ХVІІІ ст. – поїздка російської імператриці Єлизавети Петрівни в Україну 1744 р. та її стосунки з "нічним імператором" Олексієм Розумовським. А ще – європейські простори, де проходили битви Семилітньої війни (1756–1763), у якій змушені були брати участь і українські загони. Червоною ниткою роману проходить ідея відновлення Гетьманату, боротьба українців за свої права. Зображено гетьманів Данила Апостола (мав румунські коріння), Кирила Розумовського, Пилипа Орлика та його сина Григора Орлика, вельмож-чиновників Олексія Бестужева і Михайла Воронцова, майбутню "вовчицю на троні" Катерину, видатного вченого Григорія Сковороду, про якого й досі дискутують – хто він, цей мандрівник, – "філософ із народу", патріот-українець чи людина планети, прообраз сучасного космополіта? Перейнявшись яскравим образом Наталі Кобринської (1855–1920) ще зі своїх студентських літ під час навчання в Київському інституті культури (1968–1973), Ольга Страшенко написала дипломну роботу про діячку та її творчість на основі видання її творів 1958 р., згодом – повість "Пані Наталя – баламутниця жінок", уривки з якої вже друкувались у жіночій газеті "Я, ти, ми" (1994), "Українська мова та література в школі" (1998); планувався вихід на кандидатську дисертацію у 1990-х рр. Набувши великий масив зібраного матеріалу, Ольга Страшенко розширила повість у рамки однойменного історико-біографічного роману (2013 р.), який має свою хронологічну фабулу: рідний дім Кобринської у Белелуї, одруження, удовина журба; поїздка з батьком (депутатом австро-угорського парламенту) до Відня, знайомство з передовими ідеями, насамперед феміністичними. І почалося життя, сповнене боротьби за жіночу рівноправність: написання творів, організація жіночого товариства руських жінок у Станіславі, різноманітні з'їзди, віча, подорожі.ukOlga Strashenkothe Byzantine EmpireAndronikos I Komnenosthe Cossack HetmanateAlexei RazumovskyNataliya Kobrynskathe feminist movementОльга СтрашенкоВізантійська імперіяАндронік І КомнінГетьманщинаОлексій РозумовськийНаталя Кобринськафеміністичний рухСтаття