Попович, ЮрійЮрійПопович2026-06-162026-06-162026-05-31Попович, Ю. (2026). Virgil's Aeneas – Hero in Exile: Ukrainian Contexts. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика(2), 93–99. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2026.40.1310.17721/1728-2659.2026.40.13https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23220Background. The Russian-Ukrainian war, which has been ongoing for more than ten years, has triggered an intensification of mythological consciousness. Accordingly, the hero archetype has been revitalized, functioning across various paradigms of human life. The most overt mode of expression is the warrior-hero, who directly defends their community from the enemy. However, there are numerous other figures whose life circumstances compel them to realize heroism under different conditions. Heroic struggle, or agon, is not always territorially limited, particularly in cases when individuals lose their homeland as a result of war. This study focuses on the hero in exile, forced to temporarily assume the role of a nomad whose aim is to find a new home for themselves and their people in lands alien to them. In order to establish such moral and axiological coordinates of contemporary heroism, it is productive to turn to literature of the past, specifically Virgil’s Aeneid. Thus, the relevance of this article lies not only in the need to revise the established literary canon, but also in the appropriation of classical texts with new meanings pertinent to Ukraine’s contemporary political, social, and cultural-historical contexts. The aim of this study is therefore to analyze Publius Vergilius Maro’s Aeneid through the prism of the concept of heroism as actualized by the Russian-Ukrainian war. Methods. The research employs a combined methodological approach that integrates elements of the historical-cultural, mythopoetic, comparative, reception-aesthetic methods, and the method of postmemory. Results. The study establishes that Aeneas embodies the characteristics of a classical hero in exile. Troy is destroyed, and he is therefore compelled to seek a new homeland for his people. Within the matrix of Aeneas as a hero, the following markers are identified: retraumatization through retrospection, subtle or forced assimilation, sacrifice of kin or loved ones, commemoration of the past, and responsibility for representatives of the younger generation with whom the future of the people is associated. The fictional events of the poem are juxtaposed with real Ukrainian contexts, revealing compelling parallels that confirm the heroic character of the Ukrainian people. Conclusions. Virgil’s Aeneid is not an explicit methodological treatise on the conduct of war in 2026; however, like many classical texts, it is capable of performing a gnoseological function with regard to the socio-political processes unfolding in the present. Borges’s The Four Cycles and Auerbach’s Mimesis did not coincidentally begin with texts of antiquity. This is not merely a matter of chronological sequence, but of textual universality, which ultimately determines a work’s enduring relevance.Вступ. Російсько-українська війна, яка триває вже понад 10 років, спричинює активізацію міфологічної свідомості. Відповідно ревіталізується архетип героя, який функціонує в різних парадигмах життя людини. Найбільш очевидним планом вираження стає герой-воїн, який безпосередньо боронить свою спільноту від ворога. Водночас ми знаємо й інших героїв, героїка яких реалізується в інших обставинах життя. Героїчна боротьба, або ж агон, не завжди територіально локалізована, особливо тоді, коли людина втрачає батьківщину через війну. Йдеться про героя в екзилі, змушеного тимчасово перебрати на себе роль номада, мета якого – знайти новий дім для себе та свого народу в чужих йому землях. Й задля встановлення подібних морально-аксіологічних орієнтирів героїки сучасності доречно звернутися до літератури минулого, зокрема до "Енеїди" Вергілія. Отже, актуальність наукової статті зумовлена потребою не лише ревізувати вже усталений літературний канон, а й апропріювати класичні тексти з новими смислами, дотичними до сучасного політичного, соціального та культурно-історичного контекстів України. А мета цієї розвідки – аналіз поеми "Енеїда" Вергілія крізь призму концепції героїки, актуалізовану російсько-українською війною. Методи. Дослідження здійснено з використанням комбінованого підходу, який поєднує елементи історико-культурного, міфопоетичного, компаративного, рецептивно-естетичного методів та методу постпам’яті. Результати. Встановлено, що Еней втілює характеристики класичного героя, який перебуває в екзилі. Троя зруйнована, тому йому доводиться шукати новий осередок для свого народу. У матриці Енея як героя виділено такі маркери: ретравматизація через ретроспекцію, непомітна або примусова асиміляція, необхідність пожертвувати рідними чи коханими, вшанування минулого, відповідальність за представників молодої генерації, з якими пов’язане майбутнє народу. Фікційні події поеми зіставлено з реальними українськими контекстами, внаслідок чого було виявлено переконливі паралелі, що потверджують героїчний характер української спільноти. Висновки. "Енеїда" Вергілія не є наочною методичною працею з ведення війни в 2026 р., проте, як і чимало класичних текстів, вона здатна виконувати гносеологічну функцію щодо тих соціально-політичних процесів, які відбуваються в наш час. "Чотири цикли" Борхеса чи "Мімезис" Ауербаха невипадково брали зачин із текстів античності. Мовиться не лише про хронологічну послідовність, а про універсальність тексту, яка й визначає його актуальність.ukVirgilAeneidepic poemheroheroicsUkrainian contextantiquitywarВергілійЕнеїдапоемагеройгероїкаукраїнський контекстантичністьвійнаСтаття