Толстанова Ганна МиколаївнаГолота Юлія Вікторівна2023-07-262024-05-092023-07-262017Голота Ю. В. Біохімічні показники стану кишкового бар’єру у віддалені терміни після введення цефтриаксону : автореф. дис. ... канд. біол. наук : 03.00.16 Екологія / Голота Юлія Вікторівна. - Київ, 2017. - 23 с.УДК 616.345-008.6-02+615.33.065]:612-092.9https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4187Дисертаційна робота присвячена вивченню взаємозв’язку між метаболічною активністю мікробіоти та біохімічними показниками інтегративної цілісності кишкового бар’єру у віддалені терміни після введення антибіотика цефтриаксону. Вперше встановлено, що введення антибіотика цефалоспоринового ряду цефтриаксону (300 мг/кг, 14 діб) призводить до стійкого в часі зниження вмісту КЛЖК, що асоціюється зі змінами імунореактивності та рівнів FFA2, FFA3 рецепторів та МСТ1, МСТ4, SMCT1 транспортерів КЛЖК в слизовій оболонці товстої кишки щурів. Це супроводжується підвищенням вмісту ТБК-активних сполук та дисбалансом активності ферментів антиоксидантного захисту в слизовій оболонці товстої кишки щурів. Порушення окисно-антиоксидантного балансу призводить до зниження вмісту SH-груп білків та, відповідно, активації редокс-чутливих транскрипційних факторів Egr-1, Sp-1 HIF1α і пов’язаних з ними ERK1/2 МАР-кіназ. Це провокує зміни вуглеводного складу глікопротеїнів слизу товстої кишки щурів, посилення активності прозапальної матриксної металопротеїнази ММП-9 і, як результат, підвищення проникності епітелію та чутливості до ульцерогенних чинників у віддалені терміни після введення цефтриаксону. Таким чином, порушення бар’єрної функції товстої кишки є основним фактором віддалених наслідків антибіотикотерапії, що підвищує сприйнятливість до розвитку запалення. Ключові слова: антибіотики, коротколанцюгові жирні кислоти, окисно-антиоксидантний баланс, редокс-чутливі транскрипційні фактори, глікопротеїни слизу.uaАвтореферат