Бацевич ФлорійГригорук Світлана2025-05-262025-05-262025Бацевич Ф., Григорук С. Паратексти до неіснуючих текстів (на матеріалі збірки оповідань Станіслава Лема «Абсолютна порожнеча»). Мовні і концептуальні картини світу. 2025. Вип. 1(77). С. 125–141.УДК 81'22:821.162.1.Лем10.17721/2520-6397.2025.1.07https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6527Вступ. У статті аналізується збірка оповідань польського письменника-фантаста, літературознавця, філософа Станіслава Лема “Doskonala próżnia” (“Абсолютна порожнеча”), в якій представлені рецензії на неіснуючі тексти неіснуючих авторів. Мета дослідження – аналіз лінґвальних (семантичних і прагматичних) засобів створення в “тілі” рецензії формально-змістових чинників текстів, які нібито існують. Одне із супровідних завдань дослідження – виявлення семантико-прагматичних засобів моделювання образів авторів неіснуючих текстів. Методи. Використані методи: описовий, елементи трансформаційної методики структурного методу, методики комунікативно-прагматичного аналізу текстів і дискурсів, а також прийоми лінгвонаратологічного аналізу розповідей про події. Результати. Виявлено, що лінгвальні втілення формальних і змістових аспектів неіснуючих текстів (попри їхню синтетичність) стосуються засобів: (1) дейксису форми нібито офіційно виданих текстів; (2) сюжетно-змістового дейксису; (3) відтворення змістової частини неіснуючих текстів: (а) семантичні, (б) семантико-прагматичні), (в) комунікативно-прагматичні (або просто прагматичні, оскільки останні виявляються в спілкуванні “автор – потенційний читач”). У текстах оповідань виявляються як особа “рецензента” неіснуючих творів, так і особа істинного автора (С. Лема), який хоч і зрідка, однак “видає” свою присутність. Висновки. Перспективними вважаємо дослідження комунікативно-прагматичних аспектів створення таких паратекстів, які, зокрема, стосуються: а) співвідношення модусних і модальних аспектів осіб “рецензентів” і “авторів”; б) точок зору “рецензентів” і “авторів”; в) емпатії та напрямків руху їхніх фокусів у “рецензентів” та “авторів”; г) оцінки “рецензентів” і “авторів” текстової історії та її дискурсивного втілення; д) діалогів “рецензента” з “авторами” і читачами; е) дієвими чинниками є також прагматичні аспекти організації мовленнєвих актів і мовленнєвих жанрів оповідань збірки; є) тональнісні аспекти “рецензій” та неіснуючих текстів і, звичайно, лінґвальні засоби втілення неповторного гумору видатного польського письменника і мислителя С. Лема.Background. The article delves into the short story collection Doskonala próżnia ("A Perfect Vacuum") by Stanisław Lem, a Polish science fiction writer, literary critic, and philosopher. This collection presents reviews of non-existent texts by non-existent authors. The study's primary goal is to dissect the linguistic (semantic and pragmatic) means used to create the formal and content-related elements of texts that supposedly exist within the "body" of the reviews. A secondary objective is to identify the semantic and pragmatic means of modelling the images of the authors of the non-existent texts. Methods. The methods employed include descriptive analysis, elements of transformational methodology from structuralism, communicativepragmatic text and discourse analysis, and linguistic-narratological techniques for analysing storytelling. Understanding these linguistic and pragmatic means is crucial as it provides insights into the complex process of creating non-existent texts and the role of language in shaping our perception of these texts. Results. It was found that the linguistic representation of the formal and content-related aspects of non-existent texts (despite their synthetic nature) 141 concerns the means of (1) deixis of forms that appear as if from officially published texts, (2) plot-content deixis, (3) the reproduction of the content parts of non-existent texts: (a) semantic, (b) semantic-pragmatic, (c) communicative-pragmatic (or simply pragmatic, as these occur in the communication between "the author" and a potential "reader"). The texts of the short stories reveal both the persona of the "reviewer" of non-existent works and the true persona of the author (S. Lem), who, although rarely, still "reveals" his presence. Conclusions. Future research could focus on the communicativepragmatic aspects of creating such paratexts, particularly concerning (a) the correlation between the modal and modulated aspects of the "reviewers" and "authors" as personas, (b) the perspectives of the "reviewers" and "authors", (c) the empathy and direction of focus in the "reviewers" and "authors" (d) the evaluations of the "reviewers" and "authors" regarding the text's history and its discursive realisation, (e) dialogues between the “reviewers", "authors", and readers, and (f) the pragmatic aspects of organising the speech acts and speech genres of the short stories in the collection. The tonal aspects of the "reviews" and non-existent texts and the linguistic means of expressing the unique humour of the great Polish writer and thinker S. Lem are also essential to consider.ukодивнений текст“неприродна” наратологіяструктура оповідіобраз наратораглибина фікціональності текстуalienated text"unnatural" narratologynarrative structurenarrator imagedepth of fictionality in the textСтаття