Звонська, Леся ЛеонідівнаЛеся ЛеонідівнаЗвонська2026-04-232026-04-232026-04-21Звонська, Л. (2026). Давньогрецька мова епіграфічних пам'яток дорійськими та західно-грецькими діалектами: спільне та відмінне. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (1), 46–51. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2026.39.7УДК 81.14-01'2810.17721/1728-2659.2026.39.7https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/17012Background. The study examines the distribution, localization, classification, and specific features of the Doric and related Western Greek dialect groups of Ancient Greek; the features of their dialectal alphabets and written monuments. Methods. In the process of scientific exploration, the following methods were used: descriptive, comparative-historical, dialectological, comparative-typological, contextual and metrical analysis. Results. Universal and locally specific phonetic-morphological features of the group of Doric and Western Greek dialects were described. Epigraphic monuments of the Cretan, Laconian, Arcadian, Megarian, Aeginetan, Corinthian, Argive varieties of the Doric dialect and the Phocian, Eleatic, Achaean varieties of the Western Greek dialects were analyzed. It was found that in addition to common dialectal features, local varieties have specific lexical-grammatical features that can change over time. Using the example of the analysis of epigraphic monuments of different periods of the development of the ancient Greek language (archaic, classical, Koine), it is shown how, depending on the localization of individual dialects and their representation in literature, the phenomena of the influence of the Attic dialect in the classical period or the phenomena of dialectal unification in Koine times occurred or, respectively, did not occur. It has been established that the groups of Doric and Western Greek dialects were the most stable in preserving archaic Proto-Greek morpho-phonetic features in the diachrony of the ancient Greek period of the development of the Greek language and in comparison with other significant dialect groups (Ionian-Attic, Aeolian). Conclusions. The analysis of linguistic means of representing dialectal features of epigraphic monuments showed both common phonetic-morphological features and certain lexical-grammatical differences in various local centers of Doric and Western Greek dialects, which over time (archaic, classical, and Koine periods) turned out to be quite stable and underwent significantly fewer changes than other significant dialect groups of the ancient Greek language (Ionian, Aeolian).Вступ. У дослідженні розглянуто поширення, локалізацію, класифікацію та специфічні риси груп дорійських та споріднених з ними західно-грецьких діалектів давньогрецької мови; особливості їхніх діалектних алфавітів та писемних пам'яток. Методи. У процесі наукової розвідки застосовано такі методи: описовий, порівняльно-історичний, діалектологічний, зіставно-типологічний, контекстуальний та метричний аналіз. Результати. Було описано універсальні та локально специфічні фонетико-морфологічні особливості групи дорійських та західно-грецьких діалектів. Проаналізовано епіграфічні пам'ятки критського, лаконського, аркадського, мегарського, егінського, коринфського, аргоського різновидів дорійського діалекту та фокідського, елейського, ахейського різновидів західно-грецьких діалектів. Виявлено, що окрім спільних діалектних рис, локальні різновиди мають специфічні лексико-граматичні риси, які можуть змінюватися впродовж часу. На прикладі аналізу епіграфічних пам'яток різних періодів розвитку давньогрецької мови (архаїчний, класичний, койне) показано, як залежно від локалізації окремих діалектів та їхнього представлення в літературі відбувалися чи, відповідно, не відбувалися явища впливу аттичного діалекту в класичний період чи явища діалектної уніфікації у часи койне. Встановлено, що групи дорійських та західно-грецьких діалектів виявилися найбільш стійкими в збереженні архаїчних прагрецьких морфо-фонетичних рис у діахронії давньогрецького періоду розвитку грецької мови та порівняно з іншими значними діалектними групами (іонійсько-аттична, еолійська). Висновки. Аналіз мовних засобів репрезентації діалектних особливостей епіграфічних пам'яток показав як спільні фонетико-морфологічні риси, так і певні лексико-граматичні розбіжності в різних локальних центрах дорійських та західно-грецьких діалектів, які з плином часу (архаїчний, класичний та період койне) виявилися доволі стійкими і зазнали значно менше змін, ніж інші значущі діалектні групи давньогрецької мови (іонійські, еолійські).ukAncient Greek languageDoric dialectsWestern Greek dialectsepigraphic monumentsдавньогрецька мовадорійські діалектизахідно-грецькі діалектиепіграфічні пам'яткиСтаття