Данилевський, Василь ОлексійовичВасиль ОлексійовичДанилевський0000-0001-7113-4709Гнатик, Богдан ІвановичБогдан ІвановичГнатикЗадорожна, ЛідіяЛідіяЗадорожна0000-0002-8490-4327Мозгова, Альона МихайлівнаАльона МихайлівнаМозгова0000-0003-4585-8812Гугнін, Олександр ЕдуардовичОлександр ЕдуардовичГугнін2026-04-222026-04-222025Danylevsky, V., Zadorozhna, L., Mozgova, A., & Gugnin, O. (2025). Atmospheric Aerosol Observation Data at Kyiv AERONET Site: Contribution to the ACME Project. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Astronomy, 2 (72), 58–66. https://doi.org/10.17721/btsnua.2025.72.58-66УДК 52.6;520.1;520.34;502.3;551.52110.17721/BTSNUA.2025.72.58-66https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/17002Background. An important direction of the ACME project is the collection of observational data characterizing the environment, in particular the transparency of the atmosphere, at astronomical observatories which are members of ACME. These data are also very important for meteorology and climatology. Aerosols are one of the components of the atmosphere that affect its transparency in a wide range of the continuous optical spectrum. The international network of automatic sun photometers AERONET provides observations of the content, dynamics, sizes and optical characteristics of aerosol particles almost over the entire globe. Additionally, the content of water vapor in the atmosphere above the observation site is measured. The observation sites of this network have been operating in Kyiv since March 2008, providing observational data on aerosols and the content of water vapor in the atmospheric column above the city. Methods. Observations in the AERONET network are carried out using automatic CIMEL CE318 sun photometers, which measure the spectral optical thickness of the atmosphere caused by aerosol particles, recording the irradiance of the photosensitive element by the direct radiation from the solar disk, as well as the distribution of the sky radiation. Measurements are made in separate spectral channels with a width of approximately 10 nm, in the range from 340 nm to 1640 nm. The set of spectral channels depends on the photometer model. To determine the water vapor content, a channel with a wavelength of 940 nm is used. These data are processed by the AERONET standardized algorithms. The particle size distribution, single scattering albedo, complex refractive index, particle concentration, and their extinction and absorption coefficients are determined by solving the appropriate inverse problem. Based on these data, the spectral and integral downward fluxes at the Earth’s surface of direct and scattered by the atmosphere solar radiation, and the upward fluxes at the upper boundary of the atmosphere of radiation reflected by the surface and the atmosphere, are calculated in the spectral range from 0.2 μm to 4.0 μm. The climatic effect of aerosols (radiative forcing) is estimated based on the magnitudes of these fluxes. Results. Datasets of the observation results collected at Kyiv site since March 2008 contain data on spectral optical thickness in spectral channels with wavelengths of 440 nm, 675 nm, 870 nm and 1020 nm, on the water vapor content, and on the aerosol particles properties and radiative fluxes. These data series are available via the AERONET website, and may eventually be available via the ACME website. Conclusions. Data on the aerosol particles properties contained in the database of the AERONET, may be of interest for analyzing the results of optical observations performed at astronomical observatories that are part of the ACME project infrastructure. Aerosols extinction data can be used when processing the results of observations of Cherenkov radiation which are carried out at observatories Auger, H.E.S.S., MSAGIC, VERITAS, HAWC, and at the new-generation gamma-ray observatory, the Cherenkov Telescope Array (CTA). The data of aerosol observations at Kyiv site can be used within Work Package 7 (WP7) of the ACME project for the processing of astrophysical observations of celestial objects made with small telescopes, particularly by amateur astronomers.Вступ. Важливим напрямом проєкту ACME є збір даних спостережень, які характеризують навколишнє середовище, зокрема і прозорість атмосфери, в астрономічних обсерваторіях – членах АСМЕ. Також ці дані дуже важливі для дослідників і фахівців у галузях, пов’язаних із навколишнім середовищем, таких як метеорологія та кліматологія. Аерозолі є однією зі складових атмосфери, що впливають на її прозорість у широкому діапазоні неперервного оптичного спектра. Міжнародна мережа автоматичних сонячних фотометрів AERONET забезпечує спостереження за вмістом, динамікою, розмірами й оптичними характеристиками аерозольних частинок практично над усією земною кулею. Додатково вимірюється і вміст водяної пари в атмосфері над місцем спостережень. Спостережна станція цієї мережі працює у Києві з березня 2008 р., забезпечуючи дані про аерозолі та вміст водяної пари у стовпі атмосфери над містом. Методи. Спостереження у мережі AERONET виконують за допомогою автоматичних сонячних фотометрів CIMEL CE318, які вимірюють спектральну оптичну товщину атмосфери, спричинену аерозольними частинками, реєструючи опроміненість світлочутливого елемента промінням від сонячного диска, а також розподіл яскравості неба. Вимірювання виконують в окремих спектральних каналах завширшки приблизно 10 нм, у діапазоні від 340 нм до 1640 нм. Набір спектральних каналів залежить від моделі фотометра. Для визначення вмісту водяної пари використовують канал із довжиною хвилі 940 нм. Зазначені дані опрацьовують стандартизованими алгоритмами AERONET, і шляхом розв’язування оберненої задачі з них визначають розподіл частинок за розмірами, альбедо одноразового розсіяння, комплексний показник заломлення, концентрацію частинок, їхні коефіцієнти екстинкції та поглинання. За цими даними обчислюють спектральні й інтегральні у діапазоні спектра від 0.2 мкм до 4.0 мкм низхідні потоки прямого та розсіяного атмосферою сонячного проміння на земній поверхні, і висхідні потоки відбитого поверхнею і атмосферою проміння на верхній межі атмосфери. За величинами таких потоків оцінюють кліматичний ефект аерозолів (радіаційний форсинг). Результати. За спостереженнями у Києві з березня 2008 р. одержано ряди даних про спектральну оптичну товщину у спектральних каналах із довжинами хвиль 440 нм, 675 нм, 870 нм і 1020 нм, про вміст водяної пари, про характеристики аерозольних частинок і про променеві потоки. Ці ряди даних доступні через інтернет-сторінку AERONET, а із часом можуть бути доступні й через інтернет-сторінку АСМЕ. Висновки. Дані про характеристики аерозольних частинок, що містяться в базі даних AERONET, можуть бути корисними для аналізу результатів оптичних спостережень, що проводяться в астрономічних обсерваторіях, які входять до інфраструктури проєкту ACME. Дані про аерозольну екстинкцію можна використати під час оброблення результатів спостережень черенковського випромінювання, які проводяться в обсерваторіях Auger, H.E.S.S., MAGIC, VERITAS, HAWC, а також у гамма-обсерваторії нового покоління – масиві черенковських телескопів (CTA). Дані спостережень аерозолів на київській станції можна застосувати в межах Робочого пакету 7 (WP7) проєкту ACME для оброблення астрофізичних спостережень небесних об’єктів, виконаних за допомогою малих телескопів, зокрема й астрономами-аматорами.enACMEthe Earth’s atmosphereAERONETsun photometersaerosolsАСМЕземна атмосферасонячні фотометриаерозоліСтаття