Любіцева, Ольга ОлександрівнаОльга ОлександрівнаЛюбіцева0000-0001-5342-7444Кочеткова, Ірина ВалентинівнаІрина ВалентинівнаКочеткова2026-04-082026-04-082026Любіцева, О. О., & Кочеткова, І. В. (2026). Дача як соціально-просторове явище. Географія та туризм, (83), 44–55. https://doi.org/10.17721/2308-135X.2026.83.44-55УДК 911.3:338.48:712.2810.17721/2308-135X.2026.83.44-55https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/15093Мета статті: розкрити поняття «дача» як наукову категорію, що має соціально-просторову сутність, і показати роль дачництва як сукупності практик мікроприродокористування та специфічної форми просторової поведінки міського населення. Методика. Методологічну основу дослідження становить аналіз і узагальнення вітчизняних і зарубіжних наукових праць з географії та суміжних дисциплін, присвячених феномену дачництва. Добір літератури здійснювався шляхом пошуку у міжнародних наукометричних базах даних, а також у наукових пошукових системах і академічних платформах (Scopus, Web of Science, Google Scholar, ResearchGate, Academia.edu). Додатковий відбір джерел проводився із застосуванням методу «сніжної кулі», що передбачає додаткове опрацювання джерел, наведених у списках літератури відповідних публікацій. Подальший синтез опрацьованих матеріалів дав змогу сформулювати критерії виділення дач як специфічної форми рекреаційного природокористування. Метод натурних польових досліджень у Київській, Житомирській та Чернігівській областях дав змогу перевірити узагальнення та висновки, отримані в результаті аналітико-синтезуючих досліджень наукових праць. Результати. На основі дослідження генези та аксеології дач як суспільного явища ї її трансформації в часі і просторі виявлені різні форми активної рекреаційної діяльності міського населення, пов’язаної з поєднанням відпочинку в природному середовищі з заняттями сільськогосподарською діяльністю: міські сади та городи, громадські сади, дачі, «друга домівка» та встановлені сутнісні відмінності між ними на основі застосування ряду теорій і концепцій, зокрема, теорії повсякденності, просторової ідентичності, привласнення простору, що дозволило сформулювати визначення понять «дача», дачництво, дачний спосіб життя як наукових категорій та запропонувати термін «рекреаційне дачне природокористування» як одну з форм мікроприродокористування. Запропонований підхід ґрунтується на опрацюванні в тому числі й фактичного матеріалу, зібраного під час досліджень рекреаційного дачного природокористування в Столичному суспільно-географічному регіоні. Наукова новизна полягає у розробці наукової категорії «дача» та пов’язаних з нею понять «дачництво» та «дачний спосіб життя», формулюванні змісту рекреаційного дачного природокористування як однієї з форм мікроприродокористування та складової рекреаційної діяльності. Практична значимість. Окреслена специфіка дач та дачництва в Україні як форми активної рекреації у поєднанні з присадибним господарюванням дає підстави розглядати дачі як можливість підвищення продовольчої стійкості та відносної автономності міського населення у складні післявоєнні часи шляхом запровадження певної політики поширення різних форм рекреаційного мікроприродокористування (наприклад, міські сади та городи тощо) як тимчасових засобів підтримки менш соціально захищених верств населення.The aim of the article is to elaborate the concept of the «dacha» as a scientific category with a socio spatial essence, and to demonstrate the role of dacha practices as a set of micro-scale nature use practices and a specific form of spatial behavior of the urban population. Methodology. The methodological framework of the study is based on the analysis and synthesis of domestic and international scholarly works in geography and related disciplines devoted to the phenomenon of dacha practices. The selection of literature was carried out through searches in international scientometric databases, as well as in academic search engines and scholarly platforms (Scopus, Web of Science, Google Scholar, ResearchGate, Academia.edu). An additional selection of sources was conducted using the «snowball» method, which involves examining the references cited in relevant publications. The subsequent synthesis of the reviewed materials made it possible to formulate criteria for identifying dachas as a specific form of recreational nature use. Field research methods conducted in Kyiv, Zhytomyr, and Chernihiv regions made it possible to verify the generalizations and conclusions obtained through the analytical and synthetic study of scholarly works. Results. Based on the study of the genesis and axiology of dachas as a social phenomenon and their transformation in time and space, various forms of active recreational activity of the urban population have been identified, associated with the combination of leisure in a natural environment and engagement in agricultural activities. These include urban allotments, community gardens, dachas, and «second homes». The essential differences between these forms have been established through the application of a range of theories and concepts, in particular the theory of everyday life, spatial identity, and the appropriation of space. This made it possible to formulate definitions of the concepts of the «dacha», «dachnytstvo» (dacha practices), and the dacha way of life as scientific categories, as well as to propose the term «recreational dacha nature use» as one of the forms of micro scale nature use. The proposed approach is based, among other things, on the analysis of empirical data collected during research on recreational dacha nature use in the Capital socio-geographical region. Scientific novelty lies in the development of the scientific category of the «dacha» and the related concepts of «dacha practices» and the «dacha way of life», as well as in the formulation of the content of recreational dacha nature use as one of the forms of micro-scale nature use and a component of recreational activity. Practical significance. The identified specificity of dachas and dacha practices in Ukraine as a form of active recreation combined with household agricultural activities provides grounds for considering dachas as a means of enhancing food resilience and the relative autonomy of the urban population in challenging post-war conditions. This may be achieved through the implementation of policies aimed at promoting various forms of recreational micro-scale nature use (e.g., urban gardens and allotments) as temporary measures to support less socially protected population groups.ukдачадачництводачний спосіб життярекреаційне дачне мікроприродокористуванняміські сади та городиdachadachnytstvo (dacha practices)dacha way of liferecreational dacha micro-scale nature useallotmentsСтаття