ХОЧУНСЬКА, ВалеріяВалеріяХОЧУНСЬКА2026-03-172026-03-172025-12-31ХОЧУНСЬКА, В. (2025). SHIFT IN THE BALANCE OF POWER IN AFGHANISTAN AFTER THE U.S. TROOP WITHDRAWAL IN 2021. Вісник: Міжнародні відносини, 61(2), 151–155. https://doi.org/10.17721/1728-2292.2025/2-61/151-15510.17721/1728-2292.2025/2-61/151-155https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12708Introduction Following the withdrawal of U.S. troops from Afghanistan in 2021, the balance of power in the country shifted dramatically. The Taliban quickly seized control, leading to the collapse of the U.S.-backed government. Political and humanitarian crises deepened due to economic sanctions and the international isolation of the new regime. At the same time, ISIS-K intensified terrorist attacks, heightening security threats. China, Russia, and Pakistan strengthened their positions in the region, attempting to fill the power vacuum. The local population faced severe restrictions on rights and freedoms, particularly women and opposition groups. The lack of stability in Afghanistan has long-term implications for the entire region. Methods This study employs systemic, comparative, historical, and other research methods. The primary methodology is the dialectical approach, based on the principle of systemic analysis of the studied phenomena in their interrelation, mutual influence, and internal contradictions. This allows for the acquisition of the most reliable and objectively grounded knowledge. Results Even assuming that the Taliban will honor the commitments made in Doha, the real threat may come from the continued spread of Islamist fundamentalism and the resulting potential for regional destabilization. As American analysts have pointed out, “one of the conditions of the agreement with Trump, which the Taliban never fulfilled, was to break ties with Al-Qaeda.” This was noted by Robin Wright, a distinguished fellow at the Wilson Center and a former scholar at the Brookings Institution and Carnegie Endowment. She emphasized the warnings expressed by Pentagon officials that under Taliban rule, Al-Qaeda could reconstitute itself within six to twelve months and once again pose a direct threat to U.S. national security. Conclusions Thus, the situation in Afghanistan functions as a litmus test for a new era of geopolitics, where international commitments are often sacrificed for tactical expediency. A state without international recognition, a regime without consensus, and a society without guarantees — this triad defines the contemporary Afghan phenomenon. The Taliban faces a paradox: control over territory does not ensure legitimacy, and holding power is not equivalent to full-fledged statehood.Вступ. Після виходу американських військ з Афганістану у 2021 році баланс сил у країні значно змінився. Талібан швидко захопив владу, що призвело до краху уряду, підтримуваного Сполученими Штатами Америки (США). Політична та гуманітарна криза загострилися через економічні санкції та міжнародну ізоляцію нового режиму. Водночас  ісламська група, що називає себе держава Хорасан (ІДІЛ-Х) активізував теракти, що посилило загрозу безпеці. Китай, Росія та Пакистан зміцнили свої позиції у регіоні, намагаючись заповнити вакуум впливу. Місцеве населення зіткнулося з обмеженням прав і свобод, особливо жінки та опозиційні групи. Відсутність стабільності в Афганістані має довгострокові наслідки для всього регіону. Методи. При написанні роботи було використано системний, порівняльний, історичний та інші методи. Як провідний використовується діалектичний підхід, в основі якого лежить принцип системного аналізу досліджуваних явищ у їх взаємозалежності, взаємовпливі та суперечливості, що дозволяє отримувати найбільш достовірні, відповідні об’єктивній дійсності знання. Результати. Навіть якщо припустити, що Талібан дотримуватиметься даних у Досі обіцянок, реальну небезпеку може становити подальше поширення впливу ісламістського фундаменталізму і пов'язана з цим можлива дестабілізація в регіоні. Як вказували американські аналітики, «одна з умов угоди з Трампом, яку Талібан так і не виконав, стосувалося відмови від підтримки Аль-Каїди». Про це написала, зокрема, почесний науковий співробітник Міжнародного центру дослідників Вудро Вільсона Робін Райт, яка раніше також працювала у Брукінгському інституті та у Фонді Карнегі. Вона звертала увагу на попередження, що висловлюються з боку співробітників Пентагону, що за правління Талібану Аль-Каїда може відновитися всього за півроку-рік і потім знову загрожувати безпеці самих США. Висновки. Таким чином, ситуація в Афганістані функціонує як лакмусовий папірець нової епохи геополітики, в якій міжнародні зобов’язання поступаються тактичній доцільності. Держава без міжнародного визнання, режим без консенсусу, суспільство без гарантій — така триєдність визначає сучасний афганський феномен. “Талібан” зіштовхується з парадоксом: контроль над територією не гарантує контролю над легітимністю, а утримання влади не еквівалентне державності в повному сенсі.ukAfghanistanTalibanISIS-Ktroop withdrawalpolitical crisisinternational isolationsecurity.AfghanistanTalibanISIS-Ktroop withdrawalpolitical crisisinternational isolationsecurity.: АфганістанТалібанІДІЛ-Хвихід військполітична кризаміжнародна ізоляціябезпека.АфганістанТалібанІДІЛ-Хвихід військполітична кризаміжнародна ізоляціябезпека.Стаття