Іваненко, Дмитро ВолодимировичДмитро ВолодимировичІваненко0000-0003-2147-9957Кіптенко, Вікторія КостянтинівнаВікторія КостянтинівнаКіптенко2026-04-232026-04-232025Іваненко, Д.В., & Кіптенко, В.К. (2025). Африканістика в українському науковому дискурсі: огляд публікацій 2000–2024 років. Географія та туризм, (79), 66–76. https://doi.org/https://doi.org/10.17721/2308-135X.2025.79.66-642308-135XУДК 910.3 (6)10.17721/2308-135X.2025.79.66-64https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/17051Мета дослідження: проаналізувати сучасний стан вивченості Африки та країн континенту в українському науковому дискурсі в розрізі суспільної географії та дотичних дисциплін. Визначити основні тематичні напрями та аналітичні «білі плями» в дослідженнях, оцінити ступінь дослідженості африканського регіону в контексті досліджень Глобального Півдня. Методи: В ході дослідження були застосовані методи наукометричного та контент-аналізу. Опрацьований матеріал з електронних фондів наукових бібліотек ім. Вернадського та ім. Максимовича та сформована вибірка зі 167 релевантних публікацій. Відбір здійснювався за тематичними, дисциплінарними та технічними критеріями, включаючи метод відсіювання дублюючих публікацій. Проведено порівняльний аналіз ступеня дослідженості Глобального Півдня за регіональним принципом. Результати: Виявлено нерівномірність стану дослідженості регіонів Глобального Півдня, зокрема Африки, Південно-Східної Азії та Латинської Америки. Міждисциплінарний та тематичний виміри аналізу дозволили сформулювати перелік напрямів, що є недостатньо дослідженими у розрізі суспільної географії — зокрема, брак академічної уваги до міждержавних африканських об'єднань, актуальних геополітичних та соціально-демографічних трансформацій в регіоні, а також до вивчення мінерально-сировинної бази африканського регіону. Також, було виокремлено групу провідних дослідників Африки та основні дослідницькі осередки. Враховуючи «білі плями» в академічному дискурсі та сучасні геополітичні тенденції, сформульовано рекомендації щодо напрямів подальших досліджень з метою актуалізації та розширення теоретичної бази української африканістики. Наукова новизна: В ході дослідження було проаналізовано стан вивченості Африки та її країн під призмою суспільної географії та дотичних дисциплін, що вирізняє наукометричний аналіз від попередніх історіографічних оглядів (Мельник, 2018). Актуальність: Після зміни геополітичної ситуації з початком повномасштабного вторгнення Росії у 2022 р., нових комплексних оглядів української африканістики виявлено не було. Це зумовлює потребу в аналізі реакції вітчизняної наукової спільноти на трансформації в африканському регіоні та україно-африканських відносинах, а також визначенні пріоритетних напрямів актуалізації теоретичної бази відповідно до нових геополітичних реалій. Практичне значення. Результати аналізу можна використати при плануванні подальших досліджень Африки під призмою суспільної географії та інших дисциплінарних напрямів.Research objective: To examine the current state of African studies within Ukrainian academic discourse, with a focus on human geography and related disciplines. The study aims to identify the main thematic areas, highlight analytical «gaps» and assess the level of research on the African region in the broader context of Global South studies. Methods: The research employed methods of scientometric and content analysis. Source materials were drawn from the electronic collections of the Vernadsky National Library of Ukraine and the Maksymovych Scientific Library, resulting in a curated sample of 167 relevant publications. Selection was based on thematic, disciplinary, and technical criteria, including the exclusion of duplicate materials. A comparative regional analysis was also conducted to assess the distribution of research focus across different areas of the Global South. Results: The findings reveal a marked imbalance in the research coverage of Global South regions, particularly Africa, Southeast Asia, and Latin America. Interdisciplinary and thematic analyses made it possible to identify areas that remain insufficiently explored within the scope of human geography—namely, the limited academic attention to African interstate organizations, contemporary geopolitical and socio-demographic transformations in the region, and the mineral resource base of Africa. Additionally, a group of leading Ukrainian scholars specializing in African studies and key research centers was identified. In view of the existing "gaps" in academic discourse and ongoing geopolitical shifts, the study outlines recommendations for further research directions aimed at updating and expanding the theoretical foundations of Ukrainian African studies. Scientific Novelty: The study introduces an updated approach to examining Ukrainian academic discourse on the Global South through the lens of human geography and related disciplines, distinguishing itself from previous historiographical reviews (Melʹnyk, 2018) that focused primarily on historical aspects of African studies. Relevance: Following the significant changes in the geopolitical landscape triggered by Russia's full-scale invasion in 2022, no new comprehensive reviews of Ukrainian African studies have been conducted. This underscores the need to assess how the Ukrainian academic community is responding to recent transformations in the African context and in Ukraine-Africa relations, and to identify priority areas for updating the theoretical framework in line with new global realities. Practical Significance: The findings provide a basis for planning future research initiatives on Africa through the perspective of human geography, and contribute to the development of a more structured and up-to-date body of academic work in Ukrainian African studies.ukАфрикаГлобальний ПівденьСуспільна географіяГеополітикаAfricaGlobal SouthHuman GeographyGeopoliticsСтаття