Корома, Наталія СтепанівнаНаталія СтепанівнаКорома2026-04-172026-04-172018-11-29Корома, Н. (2018). Просторові перетворення у великому постсоціалістичному місті: приклад Харкова. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, 3 (72), 42-54. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2018.72.8УДК 911.3:3210.17721/1728-2721.2018.72.8https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/16344Власенко Є. (2016) Приватизація житла в постсоціалістичних країнах : причина та передумови // Mistosite . Аналітичний журнал про місто . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mistosite.org.ua/ru/articles/pryvatyzatsiia-zhytla-v-postsotsialistychnykh-krainakh-prychyna-ta-peredumovy Дронова О.Л. Геоурбаністика : навч. посіб . [Текст] / О.Л. Дронова. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2014. – 419 с. Дронова О.Л. Новий урбанізм : у пошуках виходу з урбаністичного колапсу // Український географічний журнал. – Київ. – 2015, №3. – с. 33-41. Корома Н.С. Стратегія міського розвитку Харкова : ретроспектива містобудівної політики // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Географія. – Київ. – 2017. – 3(68)/4(69). – с. 79-87. Мезенцев К.В. Тренди розвитку міських поселень в Україні : стійкі та вразливі міста [Текст] /К.В. Мезенцев// Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Географія. – К., 2013. – Вип. 1(61). – С. 31-36 Руденко Л.Г. Функции городов и их влияние на пространство / под ред. Л.Г. Руденко. — К.: Феникс, 2015. — 292 с. Федорів П. (2018) Міські географії та географії міст . Як капіталізм впливає на просторові нерівності // Mistosite . Аналітичний журнал про місто . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mistosite.org.ua/articles/miski-heohrafii-ta-heohrafii-mist-yak-kapitalizm-vplyvaie-na-prostorovi-nerivnosti Федорів П. (2018) Політекономія розвитку . В чиїх інтересах здійснюється міське управління // Mistosite . Аналітичний журнал про місто . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mistosite.org.ua/uk/articles/politekonomiia-rozvytku-v-chyikh-interesakh-zdiisniuietsia-miske-upravlinniaKharkiv is a great post-socialist industrial city with a population of over 1 million. Owning large objects with different functional components (both industrial and social infrastructure, other municipal institutions), the big city in the early 90’s faced with the fact that there was no resource for their maintenance and development. Variable and unstable economic situation drowned in demand for many services. A situation of paralysis of the public space of the city has been created. Only with the beginning of privatization and commercialization processes, we can talk about the gradual filling of the created emptiness. Individual investors become the subjects of assessment and planning of the territory. And the urban space is the object of commercial activity. The new conditions have created opportunities for dialogue between the authorities, the city community and business. Disorder of these relationships has given the poor results of spatial transformations and modernization of territory in Ukrainian cities. An investor, focusing on profit, determined the place, form and function of a new object at its discretion, often changing the face of the city and the role of the territory. Our research is caused by the need in the study of spatial transformations and modernization processes in the great post-socialist city, which may be a prerequisite for further changes. Perhaps, Kharkiv is the best example of a post-socialist city for the study of spatial-functional transformations. The purpose of the paper is to analyze the processes of spatial transformation and modernization, as the prerequisites for further spatial-functional transformations in a big city of Kharkiv, based on discovered transformation elements and a core of modernization on the territory. Analysis of the objects we were investigated, allowed for us to see directions of the transformation of the urban territory, outline the spatial structure of the sites, identify possible functional changes in the space and his contemporary role in the urban environment. Investigation of two test sites in Kharkiv – “old centre” and social centre, revealed the difference in the processes of spatial transformation and modernization of urban objects in these parts of the city. It is not always possible to fix a completed transformation. It is important here to see the beginning of the change, to “snatch” the very tendency for a possible change, then to be able to predict the direction and its dynamics.Харків – велике постсоціалістичне індустріальне місто з населенням понад 1 млн. Маючи у своїй власності великі об’єкти з різною функціональною складовою (як промислові, так і об’єкти соціальної інфраструктури, інші муніципальні заклади), велике місто на початку 90-тих років зіштовхнулося з тим, що не мало ресурсу на їх утримання та розвиток. Мінлива та нестабільна економічна ситуація знівелювала затребуваність багатьох послуг. Створилася ситуація «паралізованості» публічного простору міста. Лише з початком процесів приватизації та комерціалізації можна говорити про поступове «заповнення» утвореної порожнечі. Суб’єктами оцінки і планування території стають окремі інвестори. А об’єктом комерційної діяльності виступає міський простір. Нові умови створили можливості для діалогу влади, міської громади та бізнесу. Невпорядкованість цих відносин дала некращі результати просторових перетворень та модернізації території в українських містах. Інвестор, орієнтуючись на прибуток, на свій розсуд визначав місце, форму і функцію нового об’єкта часто змінюючи обличчя міста і роль території. Наше дослідження викликане потребою у вивченні просторових перетворень та процесів модернізації у великому постсоціалістичному місті, які можуть бути передумовою подальших змін. І Харків є чи не найкращим прикладом постсоціалістичного міста для дослідження просторово-функціональних трансформацій. Мета статті полягає в аналізі процесів просторового перетворення та модернізації, як передумов подальших просторово-функціональних трансформацій у великому місті Харків, на основі виявлених на території елементів перетворення та ядер модернізації. Аналіз досліджуваних нами об’єктів дозволив побачити напрями перетворень міської території, окреслити просторову структуру ділянок, визначити можливі функціональні зміни простору та його сучасну роль в загальноміському середовищі. Дослідження двох тестових ділянок в Харкові – «старого центру» та соцміста, виявило відмінність процесів просторового перетворення та модернізації міських об’єктів в цих частинах міста. Не завжди є можливим зафіксувати вже «готове» перетворення чи модернізацію. Тут важливим є побачити початок зміни, «вихопити» з простору саму тенденцію до можливої зміни, далі зуміти передбачити напрям і її динаміку.ukвелике містопостсоціалістичне містооб’єкт містаміський простірпросторові перетворенняелемент перетвореннямодернізаціяядро модернізаціїпериферіяbig citypost-socialist citycity objecturban spacespatial transformationtransformation elementmodernizationthe core of modernizationperipheryСтаття