Матвіїшина, ЖаннаЖаннаМатвіїшинаПархоменко, ОлександрОлександрПархоменко2025-11-122025-11-122020Матвіїшина Ж. М., Пархоменко О. Г. Особливості голоценового педогенезу поселення доби ранньої бронзи неподалік с. Мальчівці (Барський район Вінниччини). Фізична географія та геоморфологія. 2020. Вип 1-2 (99-100). С. 26-36.https://doi.org/10.17721/phgg.2020.1-2.03https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/8604The paper concerns the issue of using paleopedological data in order to reconstruct the ancient Man environments during the different periods of the Holocene. The soil sections, located within the ancient settlement (the excavation №1) and outside it (the excavation №2, the modern soil), have been studied at the archeological site of the Early Bronze Age in the Bar district of the Vinnytsia region, 150 m SW of the Murafa River and 1 km SW of the Malchivtsi village. The samples were taken for grain-size, bulk chemical, and micromorphological analyses, and large-scale field sketches with smears of natural material were made. Micromorphology of soil genetic horizons has been analyzed in sections with intact structure. Podzolization, lessivage, and clay weathering were the main processes in the soil formation (excavation №1) that allows to define it as transitional between Greyzem and Luvisol. The fact that the soil profile includes a large number of ‘krotovinas’, and carbonate material is present in some of them indicates that the carbonate horizon was located at a small depth below the soil. The settlement existed under predominance of forest landscapes of a fairly humid climate, as it is evidenced by the soil profile. The modern soil was studied in order to compare it with the paleosol of the settlement. According to macro- and micromorphological features, the modern soil can be defined as brown- podzolic forest, which humus-eluvial horizon is depleted in organic-iron material and it includes a huge number of light “washed” areas without typical complex aggregates. Thus, the features of ancient and modern soils indicate their formation in a humid, moderately warm climate of the forest-steppe zone. However, the profile of the ancient soil of the settlement, formed on the sandy substrate, was better differentiated into the eluvial and illivial genetic horizons. It has a significant number of ‘krotovinas’ and the features typical for cultivated soils. If the ancient soil is more similar to the podzolic soils, which at present spread to the north of the studied area, the modern soil, formed on loamy substrate, is closer to the Luvisol but still with the features of podsolization. This soil type evidences a wetter climate regime as compared to the ancient soil. The features of lessivage may indicate the dominance of deciduous (beech-hornbeam) forests in this area (the composition of their leaf mould is enriched in carbonates).У статті розглянуто питання використання палеопедологічних даних для відтворення екологічних умов минулого як умов проживання давньої людини в окремі часові інтервали голоцену. На археологічному об’єкті Мальчівці Барського району Вінниччини, розташованому у 150 м на південний-захід від р. Мурафа та 1 км на південний-захід від с. Мальчівці, на території давнього поселення доби ранньої бронзи досліджено розрізи ґрунтів у межах давнього поселення (розчистка №1) і поза його межами (сучасний грунт розчистки №2), із яких відібрано зразки на гранулометричний, валовий хімічний, мікроморфологічний аналізи. Зроблено польові масштабні зарисовки із примазками натурального матеріалу, проаналізовано мікроморфологію ґрунтів за генетичними горизонтами у шліфах із непорушеною структурою. Поселення існувало в умовах переважання лісових ландшафтів в умовах досить вологого клімату, про що свідчить профіль ґрунту. Той факт, що для профілю характерна наявність великої кількості кротовин є доказом остеповіння ландшафтів, а наявність в деяких кротовинах карбонатного матеріалу свідчить, що на незначній глибині залягав карбонатний горизонт. Основними процесами при формуванні грунту були опідзолення, лесиваж, оглинення, тому давній ґрунт розчистки №1 визначається як буро-сірий опідзолений лісовий, який раніше розвивався під лісом. Для порівняння із ґрунтом поселення досліджено також сучасний грунт як фоновий. За макро- і мікроморфологічними ознаками фоновий грунт може бути визначено як бурий опідзолений лісовий, гумусово-елювіальний горизонт якого виявляє риси перерозподілу органо залізистої речовини, матеріал містить величезну кількість “відмитих” ділянок, освітлений, без характерних складних агрегатів. Ознаки давнього і сучасного грунтів свідчать про формування їх у помірно-теплому вологому кліматі лісостепової зони. Однак, сформований на супіщаному субстраті давній грунт поселення має більш диференційований профіль, зі значною кількістю кротовин та з ознаками окультурення. Якщо давній ґрунт є близьким до сірих опідзолених, що відображає зміщення природних зон на північ, фоновий ґрунт, сформований на більш важкому субстраті, за ознаками ближчий до ясно-сірого опідзоленого лесивованого, що є свідченням вологішого режиму лісового ґрунтоутворення. Риси лесиважу можуть свідчити про панування на цій території широколистяних буково грабових лісів (склад опаду їхнього листя збагачений на карбонати).ukґрунтовий профільпалеоландшафтпалеокліматгеоархеологічний підхідSoil profilepalaeoenvironmentpalaeoclimategeoarchaeological approachСтаття