Остапенко, Ю. О.Ю. О.Остапенко2026-03-092026-03-092025-10-15Остапенко, Ю. О. (2025). Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці: проблеми правозастосування. Соціальне Право, (3), 154-161. https://doi.org/10.32751/2617-5967-2025-03-15УДК 343.346:349.210.32751/2617-5967-2025-03-15https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12236The article carries out a comprehensive study of the problems of applying criminal liability for violations of labor protection legislation. In conditions of increasing industrial injuries, complicated by the consequences of martial law, the issue of ensuring effective criminal legal protection of employees is becoming particularly relevant. It has been established that despite the existence of criminal legal norms, in practice such violations are rarely qualified as criminal offenses. Most often, the actions of officials are reclassified as administrative offenses or remain without proper legal assessment, which is explained by a number of objective and subjective factors: imperfection of the legislation, formalism of law enforcement approaches, weak evidentiary base, lack of proper expert support and the difficulty of establishing a causal relationship between the actions of an official and the occurrence of harmful consequences. Particular attention is paid to the analysis of the blanket nature of Art. 271 of the Criminal Code of Ukraine, which necessitates the use of a large number of regulatory legal acts (in particular, the Labor Code of Ukraine, the Law of Ukraine "On Labor Protection", standard instructions, regulations, etc.) to qualify the act. Attention is also focused on the problem of establishing the subject of the crime, in particular, on the requirements for proving the official position of a person and his specific powers in the field of labor protection. Examples of judicial practice are given, in particular, verdicts in which courts acquitted the accused due to improper fixation of evidence, lack of expert assessment or proven causal connection. The article has a practical focus and contains proposals for improving the legislation in terms of specifying the elements of the crime, as well as for improving the skills of investigators, prosecutors and judges working with the relevant category of cases. The author emphasizes the importance of forming a sustainable law enforcement mechanism that will ensure an effective response to violations in the field of labor protection and contribute to reducing industrial injuries.У статті здійснено комплексне дослідження проблем правозастосування кримінальної відповідальності за порушення законодавства про охорону праці. В умовах зростання виробничого травматизму, ускладненого наслідками воєнного стану, питання забезпечення ефективного кримінально-правового захисту працівників набуває особливої актуальності. Встановлено, що попри існування кримінально-правових норм, на практиці такі порушення рідко кваліфікуються як кримінальні злочини. Найчастіше дії службових осіб перекваліфіковуються в адміністративні правопорушення або зовсім залишаються без належної правової оцінки, що пояснюється низкою об’єктивних і суб’єктивних факторів: недосконалістю законодавства, формалізмом підходів правоохоронців, слабкою доказовою базою, відсутністю належного експертного супроводу та складністю встановлення причинного зв’язку між діями службової особи та настанням шкідливих наслідків. Особливу увагу приділено аналізу бланкетного характеру ст. 271 КК України, що зумовлює необхідність звернення до великої кількості нормативно-правових актів (зокрема, КЗпП України, Закону України «Про охорону праці», типових інструкцій, регламентів тощо) для кваліфікації діяння. Увага також зосереджена на проблемі встановлення суб’єкта злочину, зокрема на вимогах до доказування службового становища особи та її конкретних повноважень у сфері охорони праці. Наведено приклади судової практики, зокрема вироки, в яких суди виправдовували обвинувачених у зв’язку з неналежною фіксацією доказів, відсутністю експертної оцінки чи доведеного причинного зв’язку. Стаття має практичну спрямованість і містить пропозиції щодо удосконалення законодавства у частині конкретизації складу злочину, а також щодо підвищення кваліфікації слідчих, прокурорів і суддів, які працюють із відповідною категорією справ. Автор підкреслює важливість формування сталого механізму правозастосування, що забезпечить ефективне реагування на порушення у сфері охорони праці та сприятиме зменшенню виробничого травматизму.uklabor protectioncriminal liabilityindustrial injuriesofficialcausal relationshiplaw enforcementcase lawохорона працікримінальна відповідальністьвиробничий травматизмслужбова особапричинний зв’язокправозастосуваннясудова практика.Стаття