HRABOVSKY, SerhiySerhiyHRABOVSKY2026-04-242026-04-242023-06-19HRABOVSKY, S. (2023). RUSSIAN MATRIX AND ALGORITHMS OF DECOLONIZATION (A review of the book: Ageyeva Vira Behind the scenes of the empire. Essays on Ukrainian-Russian cultural relations: 2nd edition, reprinted. Kyiv: Vikhola, 2023. 360 p.). Almanac of Ukrainian Studies(32), 59–65. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2023.32.910.17721/2520-2626/2023.32.9https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/17216The review is dedicated to the new book of Professor Vira Ageyeva, in which she examines Ukrainian-Russian relations mainly of the past two centuries under an anti-colonial perspective. The fact is that in world Slavic studies a lot has been written about these relations in the context of overtly or covertly articulated Russian interests and priorities. The Russian Empire, as this state was called from birth, constantly ennobled its history with other people's achievements and gains, in return depriving Ukrainians of what they had achieved. Through the prism of the cultural process, Vira Ageyeva describes and examines the Ukrainian resistance to the Russian Empire and the struggle for the preservation of collective memory. In these centuries, Ukrainian literature was the main spokesperson of the anti-colonial discourse. The author of the book traces the dynamics of this discourse, which she keeps track of from Kotlyarevsky, Kvitka-Osnovyanenko, Kharkiv romantics to the era of modernism, and then to several attempts to establish a state. Ukrainian culture and literature in particular during these periods offered different models of identity, one way or another, more or less successfully undermining the Russian imperial matrix and asserting its own cultural self-sufficiency. At the same time, as Vira Ageyeva convincingly proved, the humanism of Russian literature, which is talked about so much in the departments of Slavic studies of Western universities, with rare exceptions was exhausted (and is exhausted now) on the Ukrainian question.Рецензія присвячена новій книзі професорки Віри Агеєвої, в якій вона досліджує українсько-російські взаємини переважно двох минулих століть під антиколоніальним оглядом. Справа в тому, що у світові славістиці про ці взаємини дуже багато написано в контексті відверто чи приховано артикульованих російських інтересів і пріоритетів. Російська імперія, як звалася від народження ця держава, постійно облагороджувала свою історію чужими звитягами та здобутками, натомість позбавляючи українців здійсненого ними. Віра Агеєва через призму культурного процесу описує та досліджує український спротив Російській імперії та боротьбу за збереження колективної пам’яті. У зазначені століття головною речницею антиколоніального дискурсу була українська література. Авторка книги простежує динаміку цього дискурсу, який вона веде від Котляревського, Квітки-Основ’яненка, харківських романтиків до епохи модернізму, а далі – кількох спроб постання держави. Українська культура і зокрема література у ці періоди пропонувала різні моделі ідентичності, так чи інакше, більш чи менш успішно підважуючи російську імперську матрицю й утверджуючи власну культурну самодостатність. Разом із тим, як переконливо довела Віра Агеєва, гуманізм російської літератури, про який стільки говорять на кафедрах славістики західних університетів, за рідкісними винятками вичерпувався (і вичерпується нині) на українському питанні.ukUkraineRussiacultural relationsdual loyaltynational identityUkrainophobiaRussian chauvinismУкраїнаРосіякультурні відносиниподвійна лояльністьнаціональна тожсамістьукраїнофобіяросійський шовінізмСтаття