Хмелевська , Н. В.Н. В.Хмелевська2026-06-172026-06-172023Хмелевська, Н. В. (2023). HISTORICAL DEVELOPMENT OF JUVENILE JUSTICE IN DIFFERENT COUNTRIES OF THE WORLD. Вісник кримінального судочинства(3), 166–174. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2023.3-4/166-17410.17721/2413-5372.2023.3-4/166-174https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23597Abstract. The article analyzes the stages of development of juvenile justice in different countries. The conducted research makes it possible to conclude that juvenile justice has gone through a long path of transformation and is still developing. Conventionally, the development of juvenile justice can be divided into the following periods: the period of the birth of juvenile justice (until the middle of the 19th century) – people began to pay attention to the difference between justice for children and justice for adults, specialized institutions were created to serve sentences for minors, references to minors appeared in the codes of some countries, the foundation was laid on which later juvenile courts will be built; the period of formation of juvenile justice (the end of the 19th – the beginning of the 20th century) – specialized courts were created to consider cases involving minors, most states understood the importance of the development of juvenile The doctrine of «parens patriae», particularly in the United States, has legitimized that justice unofficially intervenes in the interests of the child, not recognizing the rights normally granted to the accused. The creation of juvenile courts in many countries at the beginning of the 20th century emphasized the trend that had developed in the previous century; the period of controversial development of juvenile justice (mid-20th century) – there were ambiguous trends. Although some countries emphasized their commitment to the developed model of juvenile justice, others questioned some of its elements. A new emphasis was placed on the protection of youth rights both through procedural guarantees and substantive law. Youth interest, education and rehabilitation remained central to the key issues of juvenile justice; the period of partial decline of juvenile justice (the end of the 20th century) is the period of the strongest attacks on juvenile justice. There have been changes in some countries that have made juvenile justice more similar to criminal justice for adults than before. It also led to young people being treated as adults. Fortunately, not all countries succumbed to the application of punitive justice. Thanks to the support of the main international instruments, many countries have so far resisted its application and actively apply the best practices of juvenile justice, including restorative; the modern period (XXI century) is characterized by the use of child-friendlyАнотація. У статті проаналізовано етапи становлення ювенальної юстиції у різних країнах. Проведене дослідження надало можливість зробити висновок, що ювенальна юстиція пройшла довгий шлях трансформації та розвивається до цього часу. Умовно розвиток ювенальної юстиції можна поділити на такі періоди: період зародження ювенальної юстиції (до середини ХІХ століття) – почали звертати увагу на відмінність правосуддя дітей від правосуддя для дорослих, створені спеціалізовані установи для відбування покарань неповнолітніх, з’явились згадки у кодексах деяких країн щодо неповнолітніх, закладено основу, на якій пізніше будуть побудовані суди для неповнолітніх; період становлення ювенальної юстиції (кінець ХІХ – початок ХХ століття) – створені спеціалізовані суди для розгляду справ щодо неповнолітніх, більшість держав зрозуміли важливість розвитку ювенальної юстиції. Доктрина «parens patriae», зокрема в США, узаконила, що правосуддя неофіційно втручається в інтереси дитини, не визнаючи прав, які зазвичай надаються обвинуваченим. Створення судів у справах неповнолітніх в багатьох країнах на початку ХХ століття підкреслило напрям, який розвинувся в попередньому столітті; період суперечливого розвитку ювенальної юстиції (середина ХХ століття)– існували неоднозначні тенденції. Хоча деякі країни наголошували на своїй прихильності розвиненій моделі ювенальної юстиції, інші ставили під сумнів деякі її елементи. Новий акцент було зроблено на захисті прав молоді як через процесуальні гарантії, так і через матеріальне право. Освіта та реабілітація залишались центральними серед ключових проблем ювенальної юстиції; період часткового занепаду ювенальної юстиції (кінець ХХ століття) – це період найсильніших нападів на ювенальну юстицію. Відбулися зміни у деяких країнах, які зробили ювенальну юстицію більш схожою на кримінальну юстицію для дорослих, ніж раніше. Це також призвело до того, що до молодих людей ставились як до дорослих. Однак, не всі країни піддалися застосуванню карального правосуддя. Завдяки підтримці основних міжнародних інструментів багато країн дотепер протистоять його застосуванню та активно застосовують найкращі практики ювенального правосуддя, включаючи відновне; сучасний період (ХХІ століття) – характеризується використанням правосуддя, дружнього до дітей.ukhistory of juvenile justicejuvenile courtstages of formation of juvenile justicelegislation on juvenile offendersminorsminors.історія ювенальної юстиціїсуд у справах неповнолітніхетапи становлення ювенальної юстиціїзаконодавство щодо неповнолітніх правопорушниківнеповнолітнімалолітні.Стаття