ЛЕБІДЬ-ГРЕБЕНЮК, ЄвгеніяЄвгеніяЛЕБІДЬ-ГРЕБЕНЮК2026-03-092026-03-092024-12-16ЛЕБІДЬ-ГРЕБЕНЮК, Є. (2024). SHEVCHENKO STUDIES AT THE INSTITUTE OF LITERATURE IN THE PERIOD FROM THE POGROM TO THE END OF THE WAR: THE MAIN TREND (1936–1945). Shevchenko Studies(1 (27)), 252–267. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2024.1(27).1/252-26710.17721/2410-4094.2024.1(27).1/252-267https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11942Background. The relevance of the work is due to the need for a revision study and rethinking of the Soviet literary heritage, when the study of Taras Shevchenko's work paid attention not so much to literary problems as to ideological and populist slogans. Accordingly, the goal of our study was to objectively consider the works of academic critics of Shevchenko, pointing out the obvious tendency, the contentiousness of certain literary judgments and to identify those works that most vividly, productively and talentedly trace the peculiarities of the poetics and language of the Shevchenko's texts. Methods. The methodological basis of the study was the system-analytical approach and the method of theoretical generalization. Results. The analysis of contemporary works allows us to conclude that some of the materials currently have only historical and literary value. The article pays special attention to individual studios that still retain their scientific potential and are of interest to modern researchers (works of M. Heppenera, M. Hrinchenka, P. Popova, L. Bulakhovskoho, V. Ilina). Even in the conditions of war and internal terror, scientists were able to continue or find new topics that were developed in further research; a chronological review of the manuscripts of Shevchenko's literary works collected at the time in the funds of the Institute of Literature was made; an index of folk songs that Shevchenko knew (based on the poet's own texts or the testimonies-recollections of his contemporaries) is compiled. Also, a number of facts and documents were introduced into scientific circulation, which revealed episodes of Shevchenko's biography, that were little known at the time. In linguistic studies work was carried out on the poet's manuscripts, a number of valid observations were made about vocabulary, syntax, punctuation, spelling, emphasis in Shevchenko's poetic texts.  Conclusions. The observations offered in the our article complement the history of academic Shevchenko studies, add additional touches to the understanding of the literary process of the specified period. _____________ References Biletskyi, O. (1966). Collection of works. (Vol. 1–5, Vol. 3). K.: Nauk. dumka, p. 56. [in Ukrainian]. Biletskyi, O. (1939). Shevchenko and world literature. In In memory of T. H. Shevchenka: collection of articles to the 125-th anniversary. (pp. 207–227). K.: Publishing house of the USSR Academy of Sciences. [in Ukrainian]. Bulakhovskyi, L. (1944). Shevchenko's Russian poems and their place in the system of poetic language of the 1st half ХІХ cent. In In memory of T. H. Shevchenka: collection of reports at the anniversary Shevchenko's session of Akademy of Sciences of USSR on 9 and 10 May 1943. (pp. 63–82). M.: Publishing house of the USSR Academy of Sciences. [in Ukrainian]. Heppener, M. (1939). The manuscript heritage of T. H. Shevchenko. In In memory of T. H. Shevchenka: collection of articles to the 125-th anniversary. (pp. 297–317). K.: Publishing house of the USSR Academy of Sciences. [in Ukrainian]. Hrudnytska, M. (1944). To the history of the dramatic and narrative manuscript heritage of T. H. Shevchenko. In In memory of T. H. Shevchenka: collection of reports at the anniversary Shevchenko's session of Akademy of Sciences of USSR on 9 and 10 May 1943. (pp. 53–63). M.: Publishing house of the USSR Academy of Sciences. [in Ukrainian]. Huslystyi, K. (1939). Koliivshchyna in the T. Shevchenko's writings. In In memory of T. H. Shevchenka: collection of articles to the 125-th anniversary. (pp. 121–159). K.: Publishing house of the USSR Academy of Sciences. [in Ukrainian]. Ivantsov, I. T. H. Shevchenko and archeology (introductory article by T. V. Kalinina). (2014). Ukrainian historical magazine, 2, 87–117. [in Ukrainian]. 8.Myshanych, O. V. (Ed.) (2003). Shevchenko Institute of Literature NASU, 1926–2001: Pages of history, 75. K.: Nauk. dumka. 589 p. [in Ukrainian]. Koval, F. (1944). The manuscript heritage of T. H. Shevchenko. In In memory of T. H. Shevchenka: collection of reports at the anniversary Shevchenko's session of Akademy of Sciences of USSR on 9 and 10 May 1943. (pp. 103–120). M.: Publishing house of the USSR Academy of Sciences. [in Ukrainian]. Pilhuk, I. (1944). Shevchenko's influence on the cultural and social life of Western Ukraine. In In memory of T. H. Shevchenka: collection of reports at the anniversary Shevchenko's session of Akademy of Sciences of USSR on 9 and 10 May 1943. (pp. 14–25). M.: Publishing house of the USSR Academy of Sciences. [in Ukrainian]. Stebun, I. (1939). The founder of new Ukrainian literature. In In memory of T. H. Shevchenka: collection of articles to the 125-th anniversary. (pp. 187–207). K.: Publishing house of the USSR Academy of Sciences. [in Ukrainian] .  Stebun, I. (1939). Taras Shevchenko. In In memory of T. H. Shevchenka: collection of articles to the 125-th anniversary. (pp. 7–31). K.: Publishing house of the USSR Academy of Sciences. [in Ukrainian]. Tamarchenko, D. (1944). The creation work of Taras Shevchenko and Russian revolutionary-democratic literature. M.: Publishing house of the USSR Academy of Sciences. [in Ukrainian]. Shevchenko's encyclopedia. (Vol. 1–6, Vol. 1: M–Pa). K., 2013, P. 108. [in Ukrainian]. Shevchenko's encyclopedia. (Vol. 1–6, Vol. 5: Pe–S). K., 2015, P. 943. [in Ukrainian].Вступ.Актуальність роботи зумовлена необхідністю ревізійного вивчення та переосмислення радянської літературознавчої спадщини, коли при вивченні творчості Тараса Шевченка увага надавалася не стільки літературознавчим проблемам, скільки ідеологічним та популістським гаслам. Відповідно, метою нашого дослідження було об'єктивно розглянути академічну критики доробку Шевченка, вказавши на явну тенденційність, спірність тих чи інших літературознавчих суджень та виявити ті з робіт, які найбільш яскраво, продуктивно та талановито простежують особливості поетики і мови текстів митця.  Методи. Методологічною основою дослідження стали системно-аналітичний та типологічний підходи, метод теоретичного узагальнення. Результати. Аналіз тогочасних праць дозволяє зробити висновок, що частина матеріалів на сьогодні становить лише історико-літературну цінність. Особливу увагу у статті приділено окремим студіям, які й досі зберігають науковий потенціал та становлять інтерес для сучасних дослідників (роботи М. Геппенера, М. Грінченка, П. Попова, Л. Булаховського, В. Ільїна). Навіть в умовах війни і внутрішнього терору, науковці змогли продовжити або віднайти нові теми, які знайшли розвиток у подальших дослідженнях; зроблено хронологічний огляд зібраних на той час у фондах Інституту літератури рукописів літературних творів Шевченка; укладено покажчик народних пісень, які знав Шевченко (на основі текстів самого поета або свідчень-спогадів його сучасників). Також у науковий обіг уведено ряд фактів та документів, які відкривали маловідомі на той час епізоди біографії Шевченка. У мовознавчих дослідженнях проведена робота над рукописами поета, зроблено ряд слушних спостережень про лексику, синтаксис, пунктуацію, орфографію, наголос у поетичних текстах Шевченка.  Висновки. Запропоновані спостереження доповнюють історію академічного шевченкознавства, додають додаткових штрихів до розуміння літературного процесу зазначеного періоду. _______________ Список використаних джерел Білецький О. І. Літературознавство і критика за сорок років Радянської влади // Білецький О. Зібрання праць у пʼяти томах. – Т. 3. – К.: Наук. думка, 1966. – С. 56.  Білецький О. І. Шевченко і світова література // Памʼяті Т. Г. Шевченка: збірник статей до 125-річчя з дня народження. – К.: Видавництво АН УРСР, 1939. – С. 207–227.  Булаховський Л. А. Російські поеми Шевченка та їх місце в системі поетичної мови першої половини ХІХ ст. // Памʼяті Т. Г. Шевченка: збірник доповідей, читаних на ювілейній шевченківській сесії Академії наук УРСР 9 і 10 березня 1943 р. – М.: Видавництво АН УРСР, 1944. – С. 63–82. Геппенер М. В. Рукописна спадщина Т. Г. Шевченка // Памʼяті Т. Г. Шевченка: збірник статей до 125-річчя з дня народження. – К.: Видавництво АН УРСР, 1939. – С. 297–317.  Грудницька М. С. До історії драматичної і повістевої рукописної спадщини Т. Г. Шевченка // Памʼяті Т. Г. Шевченка: збірник доповідей, читаних на ювілейній шевченківській сесії Академії наук УРСР 9 і 10 березня 1943 р. – М.: Видавництво АН УРСР, 1944. – С. 53–63. Гуслистий К. Г. Коліївщина в творах Т. Шевченка // Памʼяті Т. Г. Шевченка: збірник статей до 125-річчя з дня народження. – К.: Видавництво АН УРСР, 1939. – С. 121–159. Іванцов І. О. Т. Г. Шевченко і археологія (вступна стаття Т. В. Калініної) // Український історичний журнал. – 2014. – № 2. – С. 87–117.  Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 1926–2001: Сторінки історії, 75 / Відп. ред. та упоряд. О. В. Мишанич. – К.: Наук. думка, 2003. – 589 с. Коваль Ф. В. Рукописна спадщина Т. Г. Шевченка // Памʼяті Т. Г. Шевченка: збірник доповідей, читаних на ювілейній шевченківській сесії Академії наук УРСР 9 і 10 березня 1943 р. – М.: Видавництво АН УРСР, 1944. – С. 103–120. Пільгук І. І. Вплив Шевченка на культурно-громадське життя Західної України // Памʼяті Т. Г. Шевченка: збірник доповідей, читаних на ювілейній шевченківській сесії Академії наук УРСР 9 і 10 березня 1943 р. – М.: Видавництво АН УРСР, 1944. – С. 14–25. Стебун І. І. Основоположник нової української літератури // Памʼяті Т. Г. Шевченка: збірник статей до 125-річчя з дня народження. – К.: Видавництво АН УРСР, 1939. – С. 187–207. Стебун І. І. Тарас Шевченко // Памʼяті Т. Г. Шевченка: збірник статей до 125-річчя з дня народження. – К.: Видавництво АН УРСР, 1939. – С. 7–31. Тамарченко Д. Творчість Тараса Шевченка і російська революційно-демократична література. – М.: Видавництво Академії наук УРСР, 1944. – 147 с. Шевченківська енциклопедія: в 6 т. / редкол.: М. Г. Жулинський (голова) [та ін.] ; НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. – Т. 4: М–Па. – К., 2013. – С. 108.  Шевченківська енциклопедія: в 6 т. / редкол.: М. Г. Жулинський (голова) [та ін.] ; НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. – Т. 5: Пе–С. – К., 2015. – С. 943.ukacademic literary criticismShevchenko studiesreceptionresearchbiographyакадемічне літературознавствошевченкознавчі студіїрецепціядослідженнябіографіяСтаття