Лебідь-Гребенюк, ЄвгеніяЄвгеніяЛебідь-Гребенюк2026-03-092026-03-092024-12-16Лебідь-Гребенюк, Є. (2024). Шевченкознавство в інституті літератури у період від погрому до закінчення війни: основні тенденції (1936 – 1945). Шевченкознавчі студії, (1(27)), 252–267. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2024.1(27).1/252-267УДК 82.09:821.161.2Шевченко10.17721/2410-4094.2024.1(27).1/252-267https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11942Background. The relevance of the work is due to the need for a revision study and rethinking of the Soviet literary heritage, when the study of Taras Shevchenko's work paid attention not so much to literary problems as to ideological and populist slogans. Accordingly, the goal of our study was to objectively consider the works of academic critics of Shevchenko, pointing out the obvious tendency, the contentiousness of certain literary judgments and to identify those works that most vividly, productively and talentedly trace the peculiarities of the poetics and language of the Shevchenko's texts. Methods. The methodological basis of the study was the system-analytical approach and the method of theoretical generalization. Results. The analysis of contemporary works allows us to conclude that some of the materials currently have only historical and literary value. The article pays special attention to individual studios that still retain their scientific potential and are of interest to modern researchers (works of M. Heppenera, M. Hrinchenka, P. Popova, L. Bulakhovskoho, V. Ilina). Even in the conditions of war and internal terror, scientists were able to continue or find new topics that were developed in further research; a chronological review of the manuscripts of Shevchenko's literary works collected at the time in the funds of the Institute of Literature was made; an index of folk songs that Shevchenko knew (based on the poet's own texts or the testimonies-recollections of his contemporaries) is compiled. Also, a number of facts and documents were introduced into scientific circulation, which revealed episodes of Shevchenko's biography, that were little known at the time. In linguistic studies work was carried out on the poet's manuscripts, a number of valid observations were made about vocabulary, syntax, punctuation, spelling, emphasis in Shevchenko's poetic texts.  Conclusions. The observations offered in the our article complement the history of academic Shevchenko studies, add additional touches to the understanding of the literary process of the specified period.Вступ. Актуальність роботи зумовлена необхідністю ревізійного вивчення та переосмислення радянської літературознавчої спадщини, коли при вивченні творчості Тараса Шевченка увага надавалася не стільки літературознавчим проблемам, скільки ідеологічним та популістським гаслам. Відповідно, метою нашого дослідження було об'єктивно розглянути академічну критики доробку Шевченка, вказавши на явну тенденційність, спірність тих чи інших літературознавчих суджень та виявити ті з робіт, які найбільш яскраво, продуктивно та талановито простежують особливості поетики і мови текстів митця.  Методи. Методологічною основою дослідження стали системно-аналітичний та типологічний підходи, метод теоретичного узагальнення. Результати. Аналіз тогочасних праць дозволяє зробити висновок, що частина матеріалів на сьогодні становить лише історико-літературну цінність. Особливу увагу у статті приділено окремим студіям, які й досі зберігають науковий потенціал та становлять інтерес для сучасних дослідників (роботи М. Геппенера, М. Грінченка, П. Попова, Л. Булаховського, В. Ільїна). Навіть в умовах війни і внутрішнього терору, науковці змогли продовжити або віднайти нові теми, які знайшли розвиток у подальших дослідженнях; зроблено хронологічний огляд зібраних на той час у фондах Інституту літератури рукописів літературних творів Шевченка; укладено покажчик народних пісень, які знав Шевченко (на основі текстів самого поета або свідчень-спогадів його сучасників). Також у науковий обіг уведено ряд фактів та документів, які відкривали маловідомі на той час епізоди біографії Шевченка. У мовознавчих дослідженнях проведена робота над рукописами поета, зроблено ряд слушних спостережень про лексику, синтаксис, пунктуацію, орфографію, наголос у поетичних текстах Шевченка.  Висновки. Запропоновані спостереження доповнюють історію академічного шевченкознавства, додають додаткових штрихів до розуміння літературного процесу зазначеного періоду.ukacademic literary criticismShevchenko studiesreceptionresearchbiographyакадемічне літературознавствошевченкознавчі студіїрецепціядослідженнябіографіяСтаття