Безносюк Олена ІванівнаЛюбіцева, Ольга Олександрівна2024-12-112024-12-112024-12-11Безносюк О.І. Нематеріальна культурна спадщина як ресурс розвитку локального туризму в Україні на прикладі ремесел : дис. ... доктора філософії : 242 Туризм / наук. кер. О.О. Любіцева. Київ, 2024. 328 с.УДК 351: 379.85: 39 (477)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/5444Дисертація є рукописом, у якому досліджено нематеріальну культурну спадщину як важливий ресурс розвитку локального туризму в Україні, а туризм передставлено як дієвий спосіб збереження та популяризації живої культури на прикладі одної з її форм прояву - традиційних ремесел. В роботі обгрунтовано теоретико-методологічні засади і практичні рекомендації щодо формування сучасного різновиду туризму нематеріальної культурної спадщини. Також обґрунтовано перенесення фокусу уваги на ремесла, оскільки вони слугують зручним прикладом для формування унікального туристичного продукту. У роботі досліджено місце культурної спадщини як комплексного міждисциплінарного напряму наукових досліджень. Визначено дефініцію нематеріальної культурної спадщини (НКС) та її правовий статус на прикладі міжнародного й національного законодавств. Особливу увагу приділено аналізу правових аспектів Конвенції 2003 р. В результаті аналізу отриманого автором практичного досвіду в ході польових натурних досліджень, виявлено суттєву прогалину у визначенні терміну «місце побутування елемента нематеріальної культурної спадщини». Тому, відзначено важливість визнання автентичності місця не лише як простору походження та розвитку елемента НКС, але й як середовища, в якому елемент передається наступним поколінням разом із філософією його побутування. Ігнорування цих аспектів може призвести до ризику підміни живої культури її імітацією, що спотворює автентичний сенс нематеріальної спадщини та її значення в сучасному суспільстві. У дослідженні систематизовано низку Директив UNESCO, які регулюють можливі форми взаємодії між НКС та туризмом, а також визначено місце живої культури у загальній структурі туризму, що в подальшому потребує формування збірки для практичного використання при проведенні формальної та неформальної галузевої освіти та в роботі менеджерів і практиків КТ НКС. Окреслено важливість збереження культурної спадщини, як матеріальної, так і нематеріальної, для формування національної ідентичності та укріплення національної безпеки. У роботі, на основі вивчення праць провідних фахівців культурного туризму, ресурсів UNWTO та UNESCO, зроблено аналітичний аналіз процесу зростання зацікавленості дослідженнями проявів НКС: ознайомленням, спостереженням, вивченням, перейняттям досвіду, з метою отримання унікального досвіду, в порівнянні з іншими різновидами культурного туризму. Туризму НКС в світових дослідженнях відведено роль відповідального туризму, який є сприяючим фактором вивчення сталого способу життя громад носіїв НКС та фактором суспільно-економічного розвитку цих громад, сприяючим досягненню ЦСР. У дослідженні систематизовано теоретичні концепції різновидів культурного туризму, зокрема виокремлено групу різновидів, де пріоритетним об’єктом є нематеріальна культура. В результаті проведеного аналізу вдосконалено та розширено визначення терміну «туризм нематеріальної культурної спадщини» (туризм НКС), що є більш точним відображенням специфіки ресурсної бази цього типу туризму. Такий підхід дозволяє більш диференційовано розглядати туризм НКС у порівнянні з менш конкретизованими термінами, як-от «творчий туризм», «туризм спадщини», «креативний туризм» або «культурний туризм, пов’язаний з НКС», які часто зустрічаються в наукових працях. У дослідженні проведено порівняльний аналіз туризму НКС та інших видів етно-краєзнавчого туризму, систематизовано їхні спільні та відмінні риси. Завдяки цьому туризм НКС виокремлено як самостійний різновид культурного туризму. Головною його відмінною рисою є акцент не тільки на ознайомленні або вивченні елементів НКС, а також на збереженні та сприянні створенню суспільно-економічних передумов передачі спадщини наступним поколінням. Важливим аспектом є забезпечення сталого способу життя громад місць прояву НКС. У дослідженні також проведено аналіз ринкових ніш культурного туризму. Зокрема, туризм НКС, в контексті світових туристичних тенденцій, має підкреслену привабливість за рахунок представлення різноманіття ресурсів живої спадщини. Систематизовано основні принципи охорони НКС, які є обов’язковими складовими організації туризму НКС. Вони забезпечують відповідальне використання живої культури, поширюючи знання про НКС та захищаючи її від комерціалізації. Створено схему взаємодії туризму та НКС для стійких туристичних продуктів, що зберігають автентичність і популяризують спадщину. На основі досліджень UNWTO для UNESCO проведено комплексний аналіз розвитку об'єктів НКС в результаті взаємодії туризму та НКС. Запропоновано принципову схему використання ресурсів НКС як туристичного продукту туризму НКС для отримання довгострокової економічної вигоди носіями НКС та громадами їх побутування. Також розроблено схему області конкретних завдань бенефіціарів туризму НКС. Таким чином, окреслено ключові етапи інтеграції НКС у туристичну діяльність, зокрема збереження автентичності спадщини, її стале використання та ефективну передачу культурних знань через туристичні практики, що відповідає міжнародному досвіду розвитку туризму. Розроблено універсальні рекомендації для всіх зацікавлених в розвитку туризму НКС сторін. В результаті проведеного аналізу впливу розвитку туризму НКС на досягнення Цілей сталого розвитку запропоновано для розгляду в Міністерство культури та стратегічних комунікацій, як адміністративного органу, який опікується НКС, та Державній агенції розвитку туризму, як органу, який є головним органом управління туризмом зацікавленим в розвитку нових видів туризму, впровадження практичних правил побудови співпраці суб’єктів галузі туризму з носіями НКС України, які відповідають міжнародним етичним нормам: сталого культурного розвитку, співпраці, відкритості та добропорядності, збереження автентичності, рівності значення всіх проявів НКС. За результатами аналізу практичних прикладів Іспанії, Саамського туристичного проєкту Фінляндії, Мексики, прикордонних з Україною громад Румунії та Польщі обґрунтовано перспективи ефективності запропонованої методики. Для широкого вивчення аспектів розвитку локального туризму НКС в Україні розроблено модель ресурсної бази, яка складається з документально зафіксованих елементів НКС, внесених, крім Національного переліку збереження, в обласні переліки, проведено її якісний та кількісний аналіз. Обґрунтовано виявлену проблему недосконалості ведення регіональних переліків, яка проявляється у відсутності єдиної форми реєстрації носіїв елементів НКС або, навіть, повною відсутністю ведення такого переліку, відсутності оновлення списків протягом тривалого часу, що значно ускладнює налагодження комунікацій туристичних організацій і компаній з ресурсами туризму НКС. На основі аналізу взаємозв’язку роботи державних, громадських, місцевих органів та організацій в процесі виявлення елемента НКС, його фіксації, документування, охорони та подальшого просування означено виділене протиріччя в декоординації роботи двох підрозділів виконавчої влади УЦКД (Міністерство культури та стратегічних комунікацій) та ДАРТ (Міністерство інфраструктури), що суттєво гальмує процес розвитку туризму НКС. За результатами дослідження запропоновано проєкт стратегії створення інформаційної платформи для сприяння розвитку локального туризму НКС в Україні. На платформі має формуватись інформація про розміщення ресурсів туризму НКС в областях, відображатись їх актуальність відповідно до дискретності, під’єднуватись додаткова інформація, яка сприяє практичній участі в туризмі НКС. Для початку цієї роботи рекомендована каталогізація місць побутування елементів НКС, згідно розробленій авторській методиці аналітичної оцінки привабливості елемента НКС. Для реалізації поставленої мети розроблено та апробовано авторську методику систематизації ресурсної бази туризму НКС – визначення дискретних елементів туризму НКС: пункт, локація, центр, вузол-кластер. Ця методика ґрунтується на туризмологічному дослідженні якісних вимог та впроваджує системно-процесуальний підхід. Логічний метод аналізу та синтезу первинних даних дозволяє індуктивно сформулювати методику дослідження ресурсів НКС України, що сприяє формуванню бази туризму НКС для різних категорій відвідувачів. В результаті систематизації запропоновано принципову схему актуалізації НКС в розвитку локального туризму. За сприятливих умов локальний туризм може інтегрувати в існуючі туристичні дестинації, як, наприклад, центр туризму НКС м.Косів та села Косівського району, в існуючу туристичну дестинацію «Гуцульщина» (міжрегіональний рівень), збагачуючи привабливість макрорівня культурною різноманітністю мікрорівнів. Сприятливим є об’єднання існуючих центрів туризму НКС Опішні, Решетилівки, Петриківки у вузол-кластер (локальний рівень), який посилить потенціал окремих дискретних складових і вузла вцілому: формується не просто туристичний простір, а, за рахунок інтеграції різноманітних елементів, створюється унікальний продукт туризму НКС. На основі анкетування проведеного з менеджерами та експертами, відповідальними за сферу НКС, зокрема методистами та керівниками обласних центрів народної творчості з різних регіонів України, музейними менеджерами, головами спілок народних майстрів, носіями НКС семи різних осередків, обраних для дослідження, в тому числі, представниками громад, в яких виконувались польові натурні дослідження, здійснено первинну оцінку перспектив сталого локального туризму НКС в Україні. Результати враховані при проведенні SWOT-аналізу обґрунтування розвитку туризму НКС та були додані до розробки алгоритму авторської стратегії створення робочої моделі туризму НКС. Запропонована модель є універсальною та може бути адаптована до практичного застосування і для інших дискретних елементів туризму НКС України та для залучення ресурсів, які відносяться до інших форм прояву НКС. В роботі визначено необхідність та важливість залучення носіїв НКС та громад їх побутування до неформальної галузевої туристичної освіти. З метою організації освітнього процесу, який створить передумови переходу громад носіїв НКС із статусу об’єктів туризму НКС в статус суб’єктів туристичної діяльності, запропоновано колаборацію з Академією сільського розвитку при громадській організації «Спілка розвитку сільського зеленого туризму в Україні». Практичні результати дослідження можуть бути рекомендовані для формування державної, регіональних програм і програм локального рівня розвитку культурного туризму НКС, зокрема для стратегій розвитку об’єднаних територіальних громад, де зберігаються та розвиваються елементи НКС. Результати дослідження використовуються в плануванні розвитку культурного туризму НКС в громадах: відділом культури і туризму Решетилівської міської ради Полтавської області в співпраці з Всеукраїнським центром вишивки та килимарства (м.Решетилівка), відділом культури і туризму Кролевецької міської ради Сумської області в співпраці з музеєм Кролевецького рушника. Взято до уваги принципово-логічну структуру організації локального туризму НКС на прикладі ремесл як різновид туристичної діяльності, який має сприяти зміцненню та розвитку автентичних ремесл і промислів як важливої складової культури українського народу Національною спілкою майстрів народного мистецтва України; взяті до уваги стратегія, план впровадження та надання рекомендацій практичних дій, з врахуванням способів мінімізації негативного впливу туризму на елемент НКС «Петриківський розпис» в с.Петриківка Дніпропетровською обласною організацією Національної спілки художників України в Дніпропетровській області. Важливість розробки стратегії розвитку культурного туризму на основі НКС відзначено та взято до уваги Всеукраїнською громадською організацією «Туристична асоціація України» в напрямі реалізації проєктів взаємодії між громадами, бізнесом та громадянським суспільством у рамках діяльності організації. На кафедрі туризму Національного університету фізичного виховання та спорту України в рамках виконання наукової теми кафедри «Створення інноваційного конкурентоспроможного туристичного продукту» (державна реєстрація № 0121U108205), результати дослідження використовуються при викладанні дисциплін «Туристично-краєзнавчий практикум» (ОР Бакалавр), «Організація екскурсійної діяльності» (ОР Бакалавр), «Інновінг у туризмі» (ОР Магістр) з подальшим впровадження результатів, що дозволило здобувачам вищої освіти здійснити власні наукові дослідження. Результати впроваджено в розробці наукової теми 19КП050-01 «Індикаторний аналіз сталого розвитку в Україні» (реєстраційний номер УкрІНТЕІ 0119U103875) у складі комплексної наукової програми «Регіональні проблеми раціонального природокористування» кафедри країнознавства і туризму географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка в період 2023-2024 рр. Отримані результати використовуються в роботі кафедри країнознавства та туризму географічного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка, а саме в процесі викладання дисциплін «Міжнародний туристичний бізнес», «Основи регіонального розвитку» (ОР Бакалавр), «Наукові основи сталого розвитку туризму» (ОР Магістр). Додатково результати отримали впровадження в Косівському осередку НКС в рамках продовження проєкту «52 стилі життя в Карпатах. Співпраця у створенні продуктів автентичних культур праці на Івано-Франківщині» Косівським музеєм народного мистецтва та побуту (філії Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського).The dissertation is a manuscript in which intangible cultural heritage is studied as an important resource for the development of local tourism in Ukraine, with tourism presented as an effective means of preserving and promoting living culture, using traditional crafts as an example of one of its manifestations. The work justifies the theoretical and methodological foundations, as well as practical recommendations for the formation of a modern form of intangible cultural heritage tourism. It also argues for shifting the focus to crafts, as they serve as a convenient example for creating a unique tourism product. The research examines the role of cultural heritage as an interdisciplinary field of scientific inquiry. The definition of intangible cultural heritage (ICH) and its legal status are determined based on international and national legislation, particularly the 2003 Convention. The study analyzes gaps in the definition of the term "place of habitation of an ICH element," emphasizing the significance of the authenticity of the place as the environment for transmitting the element to future generations. Ignoring these aspects poses a risk of replacing living culture with imitation, distorting the authentic meaning of intangible heritage. The study systematizes UNESCO Directives on the interaction between ICH and tourism, defining the role of living culture in tourism, which requires the creation of a collection for use in education and the work of ICH managers. The importance of preserving both tangible and intangible heritage for national identity and security is emphasized. Based on the works of leading experts, and resources from UNWTO and UNESCO, the study analyzes the growing interest in ICH research: familiarity, observation, study, and the acquisition of experience for unique impressions, which distinguishes it from other forms of cultural tourism. ICH tourism is recognized as responsible tourism, promoting the study of sustainable lifestyles of ICH communities, their socio-economic development, and the achievement of SDGs. The research systematizes theoretical concepts of cultural tourism varieties, specifically highlighting a group where intangible culture is the primary focus. As a result of the analysis, the definition of "intangible cultural heritage tourism" (ICH tourism) has been refined and expanded, offering a more accurate reflection of the specific nature of this tourism type's resource base. This approach allows for a more differentiated view of ICH tourism compared to less specific terms such as "creative tourism," "heritage tourism," "creative tourism," or "cultural tourism related to ICH," which are often found in scholarly works . The study compares ICH tourism with other types of ethnographic and regional tourism, systematizing the common and distinctive features, which allowed this tourism type to be distinguished as a separate direction. The main difference lies in the emphasis on heritage preservation and creating conditions for its transmission to future generations, ensuring the sustainable lifestyle of ICH communities. Market niches within cultural tourism have been analyzed, highlighting the attractiveness of ICH tourism due to the diversity of living heritage. Principles for the protection of ICH have been systematized to ensure responsible use of culture and protection from commercialization. Based on UNWTO research for UNESCO, a comprehensive analysis of the development of ICH sites as a result of the interaction between tourism and ICH has been conducted. A scheme for using ICH resources as a tourist product for the long-term economic benefit of communities has been proposed. Tasks for the beneficiaries of ICH tourism have been outlined, and key stages of ICH integration into tourism have been defined, including the preservation of authenticity, sustainable use, and the transmission of cultural knowledge through tourist practices. Universal recommendations for those interested in developing ICH tourism have been developed. Based on the analysis of the impact of ICH tourism development on the achievement of Sustainable Development Goals, recommendations have been proposed for submission to the Ministry of Culture and Strategic Communications and the State Tourism Development Agency regarding the implementation of practical cooperation rules for tourism stakeholders with ICH bearers in Ukraine. These rules should adhere to international ethical standards for sustainable cultural development, preservation of authenticity, and equality of ICH manifestations. The analysis of the experiences of Spain, the Saami Tourism Project in Finland, Mexico, as well as border communities of Romania and Poland, confirms the promising nature of the proposed methodology. A model of the resource base for the development of local ICH tourism in Ukraine has been created, which includes documented elements of ICH included in the National and regional registers. A qualitative and quantitative analysis of these elements has been conducted, revealing the problem of imperfections in the management of regional lists, such as the lack of a unified registration form for ICH bearers, insufficient updating of the lists, and, in some cases, their complete absence. This complicates communication between tourism organizations and ICH resources. The analysis of the interaction between state, public, and local authorities in the process of identifying, documenting, preserving, and promoting ICH elements revealed contradictions due to the lack of coordination between the Ministry of Culture and Strategic Communications and State Tourism Development Agency. This significantly slows down the development of ICH tourism. A project for the creation of an information platform to support the development of local ICH tourism in Ukraine has been developed. The platform gathers information about the locations of ICH tourism resources in the regions, their relevance, and provides practical information for participation in ICH tourism. Cataloging of the places of habitation of ICH elements is recommended according to a methodology for assessing their attractiveness. A methodology for systematizing the resource base has been developed, defining discrete elements of ICH tourism—point, location, center, and node-cluster—based on tourismological research. Logical data analysis allows for the inductive formation of a methodology for developing the ICH base for different categories of visitors. The result of the systematization is a conceptual scheme for the actualization of ICH in local tourism, which involves integrating ICH into tourism destinations, such as the ICH tourism center in Kosiv into the "Hutsulshchyna" destination. It is also proposed to merge the centers of Opishnya, Reshetylivka, and Petrykivka into a node- cluster, creating a unique ICH tourism product. Based on surveys of managers and experts from seven ICH centers, an initial assessment of the prospects for sustainable local ICH tourism has been conducted. The results are incorporated into the SWOT analysis and the algorithm of the author's strategy for creating a model of ICH tourism, which can be adapted to other ICH elements. It is also proposed to involve ICH bearers and communities in informal tourism education through collaboration with the Academy of Rural Development at the "Union for the Development of Rural Green Tourism in Ukraine." The practical results of the study can be recommended for the development of national, regional, and local-level programs for the advancement of ICH cultural tourism, particularly for the development strategies of united territorial communities where ICH elements are preserved and developed. The research results are being used in the planning of cultural ICH tourism development in communities: by the Department of Culture and Tourism of the Reshetylivka City Council in Poltava Oblast in cooperation with the All-Ukrainian Center for Embroidery and Carpet Weaving (Reshetylivka), and by the Department of Culture and Tourism of the Krolevets City Council in Sumy Oblast in cooperation with the Krolevets Towel Museum. The fundamental logical structure for organizing local ICH tourism using crafts as a form of tourism activity, which should strengthen and develop authentic crafts and trades as an important part of Ukrainian culture, has been taken into account by the National Union of Folk Art Masters of Ukraine. The strategy, implementation plan, and recommendations for practical actions, including ways to minimize the negative impact of tourism on the ICH element "Petrykivka painting," were taken into account by the Dnipropetrovsk Regional Organization of the National Union of Artists of Ukraine. The importance of developing a strategy for ICH-based cultural tourism was noted and taken into consideration by the All-Ukrainian Public Organization "Tourism Association of Ukraine" in the direction of implementing projects for cooperation between communities, businesses, and civil society within the organization’s activities. At the Department of Tourism of the National University of Physical Education and Sport of Ukraine, within the framework of the department's scientific research topic "Creation of an Innovative Competitive Tourism Product" (state registration № 0121U108205), the research results are being used in the teaching of the following courses: "Tourist and Local Lore Practicum" (Bachelor's level), "Organization of Excursion Activities" (Bachelor's level), and "Innovations in Tourism" (Master's level). The results enabled higher education students to conduct their own scientific research. The results were also implemented in the development of the research project 19KP050- 01 "Indicator Analysis of Sustainable Development in Ukraine" (registration number UkrINTEI 0119U103875) as part of the comprehensive scientific program "Regional Problems of Rational Natural Resource Management" of the Department of Country Studies and Tourism of the Faculty of Geography of Taras Shevchenko National University of Kyiv during the 2023-2024 period. These results are used in the teaching of "International Tourism Business," "Foundations of Regional Development" (Bachelor's level), and "Scientific Foundations of Sustainable Tourism Development" (Master's level). Additionally, the results were implemented in the Kosiv ICH center as part of the continuation of the project "52 Lifestyles in the Carpathians: Cooperation in Creating Products of Authentic Labor Cultures in Ivano-Frankivsk Region" by the Kosiv Museum of Folk Art and Life (a branch of the Kolomyia Museum of Hutsul and Pokuttia Folk Art named after Y. Kobrynskyi).ukКультурна спадщинанематеріальна культурна спадщинатуризм нематеріальної культурної спадщиникультурний туризмнародні ремеслалокальний туризмдискретні елементи територіальної організаціїпунктлокаціяцентрвузол-кластер туризму НКСсталий розвитоксталий туризмцілі сталого розвиткукаталог ресурсів туризму НКСУкраїнаcultural heritageintangible cultural heritageICH tourismcultural tourismfolk craftslocal tourismdiscrete elements of territorial organizationpointlocationcenterICH tourism node-clustersustainable developmentsustainable tourismSustainable Development GoalsICH tourism resource catalogUkraineДисертація