Девятайкіна, НінаНінаДевятайкіна2026-05-062026-05-062017Девятайкіна, Н. (2017). The world of the masculine entertainments in Petrarch's texts and their visual German interpretations (gamblings). Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва, 1(3), 29–38. https://doi.org/10.17721/2519-4801.2017.1.0410.17721/2519-4801.2017.1.04https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/19625The author analyzes dialogues by the Italian humanist Petrarch (1304-1374) "On dicing and stones" and "On successful dicing", woodcuts by «Master of Petrarch» from 1519-1520s that accompany the dialogues, epigraphs written by the German poet-priest Pinitian in 1530s. Thus, the author reveals how three "texts" interact with each other. Dialogues may be regarded as a kind of "photos" of the Italian daily life in the 14th century made by a humanist and an intellectual. Epigraphs and woodcuts, on the contrary, we consider as a reflection of the German daily life during the Age of Reformation. Petrarch's dialogues show that the German reader would approve them even without epigraphs and illustrations. Topical character, relevance of a subject has only grown in 150 years. In lines of epigraphs and woodcuts, it got shades of «The city during the plague» in Germany of the Reformation epoch. We can find more plagues, hostility, cruelty, than bad fun. Pinitian accentuated in his epigraphs Christian and didactic components of dialogues. The secular component of the text and rich humanistic rhetorics of the dialogues pass to a background. Master of Petrarch had pointed social sounding of a subject. Woodcuts show reformatory condemnation of wealth and aimless expenditure; condemn weapon usage as a way of civil and daily conflicts resolution. They also condemn oblivion of humanity and impoverishment of souls.У статті на матеріалі діалогів італійського гуманіста Петрарки (1304-1374) «Про гру в кістки і камені» і «Про вдалу гру в кістки», ксилографій 1519-1520-х рр. до них Майстра Петрарки, а також епіграфів 1530-х рр. німецького поета-священика Пінітіана автор виявляє, як взаємодіють між собою три «тексти». Що цікаво, діалоги є своєрідними «фотографіями» італійської повсякденності XIV в. в її трактуванні гуманістом і інтелектуалом. Епіграфи і ксилографії, у свою чергу, відображають німецьку повсякденність часів Реформації. Діалоги Петрарки показують, що німецький читач схвалив би їх навіть без епіграфів і ілюстрацій. Злободенність, актуальність вибарної гуманістом теми тільки зросла за 150 років. У рядках же епіграфів і ксилографіях вона набула у Німеччині часів Реформації нових відтінків «бенкету під час чуми»; при цьому чуми, ворожнечі, не-людяності виявляється більше, ніж азартних веселощів. У епіграфах Пінітіана акцент падає на християнсько-дидактичну складову діалогів. Світське ж начало тексту, його багата гуманістична риторика відходять на задній план. Майстер Петрарки загострив соціальне звучання теми: ксилографії демонструють реформаторське засудження багатства, безцільних витрат, а також рішуче засуджують використання зброї як засобу вирішення конфліктів, громадянських і повсякденних. Засуджують вони і забуття людяності.ukPetrarchtreatiseПетраркаМайстер ПетраркиПінітіанреформаціяРенесансобраз і текстгендеразартні ігри.Стаття