Мокроусова, А. А.А. А.МокроусоваЯценко, НазарНазарЯценкоГрицай, Д. В.Д. В.Грицай2026-03-092026-03-092024-06-28Mokrousova AA, Yatsenko NV, Hrytsai DV. Predicting symptom clusters of post-traumatic stress disorder among combatants of the Ukrainian Air Assault Forces. Psychiatry, Neurology and Medical Psychology. 2024;11(2(24)):173–183. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2024-24-062411-166X2312-5675УДК [159.972+616.89-008]-057.36(477)"364"10.26565/2312-5675-2024-24-06https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11923Background. This study addresses the urgent need for refined diagnostic models for post-traumatic stress disorder (PTSD), particularly tailored to the experiences of the Ukrainian Air Assault Forces (AAFU). Authors hypothesise that integrating contextual factors into PTSD assessments could significantly improve the accuracy of predicting symptom clusters, thereby optimising rehabilitation programmes planning. Purpose. This study aimed to develop a predictive model of PTSD symptom clusters among AAFU combatants, focusing on the influence of personal contextual factors on mental health outcomes. Materials and Methods. A cross-sectional study involving 216 male AAFU combatants at the Kyiv Regional Center for Mental Health was conducted. Participants underwent pre-diagnostic examinations including psychological questioning and clinical interviews. Data analysis was performed using Structural Equation Modelling (SEM) with the Diagonally Weighted Least Squares (DWLS) estimator in R software (version 4.3.2). Statistical significance was set at p < 0.05, with model fit indices set at CFI and TLI > 0.95, RMSEA < 0.08 and SRMR < 0.05. Results. The SEM models revealed significant predictive value of personal and combat-related factors for the intensity of PTSD symptom clusters such as avoidant, depressive, vigilant, and intrusive. Specifically, factors like deployment duration and combat-related brain injuries had a moderate effect on clusters related to avoidance, negative cognition and mood, and arousal, with less impact on re-experiencing symptoms. Social support emerged as a protective factor in the model. The model exhibited robust fit, evidenced by CFI = 0.999, TLI = 0.997, RMSEA = 0.033 and SRMR = 0.048. Conclusions. Incorporating contextual factors into the diagnostic models of PTSD underlines the value of pre-diagnostic evaluations at mental health services. This methodological shift could lead to the creation of timely and appropriately tailored treatment plans, addressing both the limited durations of rehabilitation programs and the specific needs of combatants based on their personal and combat experiences.Актуальність. Представлене дослідження спрямоване на вирішення нагальної потреби перегляду діагностичних моделей посттравматичного стресового розладу (ПТСР), зокрема, їх узгодження з досвідом комбатантів десантноштурмових військ Збройних сил України (ДШВ ЗСУ). Автори припускають, що звернення до контекстуальних чинників в оцінці ПТСР може підвищити точність прогнозу кластерів симптомів, а отже, спростити процес планування реабілітаційних програм. Мета роботи – розроблення прогностичної моделі кластерів симптомів ПТСР, що надасть можливість оцінити внесок контекстуальних чинників у наслідки для ментального здоров’я комбатантів ДШВ. Матеріали та методи. Крос-секційне дослідження, до якого долучилися 216 комбатантів ДШВ чоловічої статі, проведено на базі Київського обласного центру ментального здоров’я. Дані зібрано на етапі попереднього діагностичного обстеження, що передбачало психологічне опитування та клінічне інтерв’ю. Аналіз даних виконано за моделюванням структурними рівняннями (SEM) за оцінкою діагонально зважених найменших квадратів (DWLS), послуговуючись R (версія 4.3.2). Статистична значущість була встановлена на рівні p < 0,05, індекси відповідности моделі визначено на рівні CFI, TLI > 0,95, RMSEA < 0,08 та SRMR < 0,05. Результати та їх обговорення. Підсумкова модель підтвердила прогностичну цінність контекстуальних чинників щодо інтенсивности кластерів уникнення, депресивності, пильності та вторгнення. Зокрема, такі чинники, як тривалість перебування в зоні бойових дій та випадки черепно-мозкових травм в анамнезі, мали помірний вплив на кластери уникнення, когнітивних та афективних ускладнень, збудливости та дещо менший вплив на кластер повторного переживання травмівних подій. Протективним чинником згідно з моделлю визначено статус сімейної мережі соціальної підтримки. Модель мала стійку відповідність, про що свідчать індекси: CFI = 0,999, TLI = 0,997, RMSEA = 0,033 та SRMR = 0,048. Висновки. Упровадження контекстуальних чинників у діагностиці ПТСР висвітлює значущість попереднього оцінювання в галузі охорони ментального здоров’я. Запропонований зсув у діагностичній методі може сприяти реалізації своєчасних, належним чином адаптованих програм реабілітації, що відповідатимуть як тривалості втручань, так і особистому чи бойовому досвідові комбатантів.enвійськовослужбовцібойовий стрестравмівний впливпсихологічна реабілітаціяпсиходіагностикаоцінюванняпрогностичне моделюванняmilitary personnelcombat stresstrauma exposurepsychiatric rehabilitationpsychodiagnosticsassessmentpredictive modellingСтаття