Синовець, П.П.Синовець&Гергієва, В.В.Гергієва2026-06-122026-06-122020Синовець, П., &, Гергієва, В. (2020). EVOLUTION OF US POLICY TOWARD IRAN’S NUCLEAR PROGRAM IN XXI CENTURY: FROM PRESIDENT BUSH TO PRESIDENT TRUMP. Актуальні проблеми міжнародних відносин, 1(144), 23–33. https://doi.org/10.17721/apmv.2020.144.1.23-3310.17721/apmv.2020.144.1.23-33https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23053Abstract: Since 2002 until now, the Iranian nuclear program remains one of the hottest international problems despite the efforts of three US presidential administrations, which ruled during this time to solve the Iranian issue. This article analyses and compares the policy toward Iran of three US presidents George Bush, Barack Obama, and Donald Trump, discusses the positive and negative consequences of their attempts to solve the Iranian nuclear issue, and outlines the future prospects of US-Iran communication over the nuclear deal. President Trump's policy on Iran was somewhat similar to that of President Bush, both presidents rejected the policy of any concessions to Iran and focused on the policy of pressure. The US withdrawal from the JCPOA influenced not only the relations between the US and Iran, but also the relations of European countries, as since its release in 2018, Europe has tried to save the JCPOA and deter Iran from resuming its nuclear program. In general, Trump's policies not only canceled the nuclear deal, which was the result of long negotiations by the Obama administration, but also complicated further negotiations with Iran. Despite the victory of Democrat Joe Biden, who is a follower of Obama's policies, signing a new agreement with Iran may be even more difficult than it was in 2013-2015, because Iran's missile program has become even more developed, as well as distrust of international treaties as well. The article analyzes the possible consequences of Trump's policies and options for returning to dialogue and agreement. The next crucial stage in Iran-US relations isthe upcoming elections in Iran in 2021, the results of which will affect the readiness of any concessions to ease sanctions and establish a dialogue.Key words: Iranian nuclear program, Joint Comprehensive Plan of Action (JCPOA), Nonproliferation Treaty (NPT), economic sanctions.Аннотация: С 2002 года иранская ядерная программа остается одной из самых острых международных проблем, несмотря на усилия трех администраций президента США, которые правили в то время. В статье анализируется и сравнивается политика президентов Джорджа Буша, Барака Обамы и Дональда Трампа относительно Ирана, обсуждаются положительные и отрицательные последствия их попыток решить иранскую ядерную проблему, а также очерчиваются будущие перспективы американо-иранского взаимодействия по ядерной сделке. Так, как политика президента Д. Трампа по Ирану была несколько схожей с политикой президента Д. Буша, оба президента отвергли политику любых уступок Ирана и сосредоточились на политике давления. Выход США из СВПД повлиял не только на отношения США и Ирана, а также на взаимоотношения европейских стран, ведь с момента выхода в 2018 г., Европа пыталась спасти СВПД и сдержать Иран от восстановления своей ядерной программы. Вообще политика Д. Трампа не только перечеркнула ядерное соглашение, которое стало результатом долгих переговоров администрации Б. Обамы, но и усложнила дальнейшие переговоры с Ираном. Несмотря на победу демократа Джозефа Байдена, который является последователем политики Б. Обамы, подписание нового соглашения с Ираном может быть еще сложнее, чем это было в 2013 - 2015 годах, ведь ракетная программа Ирана стала еще более развитой, как и недоверие к международным договорам также. В статье проанализированы возможные последствия политики администрации Д. Трампа и варианты возвращения к диалогу и соглашения. Следующий решающий этап в ирано-американских отношениях - это будущие выборы в Иране в 2021г., результаты которых когут повлияють на готовность Тегерана идти на уступки ради ослабления санкций и налаживания диалога.Ключевые слова: иранская ядерная программа, Совместный всеобъемлющий план действий (СВПД), Договор о нераспространении ядерного оружия (ДНЯО), экономические санкции.Анотація: З 2002 року іранська ядерна програма залишається однією з найгарячіших міжнародних проблем, попри зусилля трьох адміністрацій президента США розв’язати іранське питання. У статті аналізується та порівнюється політика президентів Джорджа Буша, Барака Обами та Дональда Трампа щодо Ірану, обговорюються позитивні та негативні наслідки їхніх спроб розв’язати іранське ядерне питання та висвітлюються майбутні перспективи спілкування США та Ірану щодо ядерної угоди. Так як політика президента Трампа щодо Ірану була дещо схожою з політикою президента Д. Буша, обидва президенти відкинули політику будь-яких поступок Ірану та зосередилися на політиці тиску. Вихід США з СВПД вплинув не тільки на відносини США та Ірану, а також на взаємовідносини європейських країн, адже з часу виходу у 2018 році Європа намагалася врятувати СВПД та стримати Іран від відновлення своєї ядерної програми. Взагалі політика Д. Трампа не тільки перекреслила ядерну угоду, яка стала результатом тривалих переговорів адміністрації Обами, а ще й ускладнила подальші переговори з Іраном. Попри перемогу демократа Джозефа Байдена, який є послідовником політики Б.Обами, підписання нової угоди з Іраном може бути ще складнішим. ніж це було у 2013 - 2015 роках, адже ракетна програма Ірану розвивалась, а недовіра до міжнародних договорів зростала. У статті проаналізовані можливі наслідки політики адміністрації Д.Трампа та варіанти повернення до діалогу та угоди. Наступний вирішальний етап в ірано-американських відносинах - це майбутні вибори в Ірані у 2021р., результати яких можуть вплинути на готовність Тегерану йти на поступки заради послаблення санкцій та налагодження діалогу.Ключові слова: іранська ядерна програма, Спільний всеосяжний план дій (СВПД), Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), економічні санкції.enСтаття