Даниленко, Людмила ІванівнаЛюдмила ІванівнаДаниленко2026-03-202026-03-202024-11Даниленко, Л. (2024). Німецький етнокультурний фон слов'янської фразеології: етимологічний коментар. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (2 (36)), 41-46. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2024.36.07УДК 81-112:811.112.2:811.1610.17721/1728-2659.2024.36.07https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13622Background. The article substantiates the etymology of some phrases of Slavic languages associated with German ethnoculture. Compared to lexical etymology, which has reached the Indo-European level of reconstruction, the phraseology of Slavic languages is at the stage of etymologizing individual figurative units. There is a lack of monolingual etymological dictionaries of Slavic phraseology, which could in the future become the basis for multilingual dictionaries. Hence the relevance of our study, which aims to deepen the etymologies of phraseological Germanisms that have been assimilated by Slavic languages to varying degrees. Methods. Descriptive, etymological, and ethnolinguistic methods of analysis are used. Results. On the basis of explanatory and etymological lexicographical sources of the German language, the phraseological germanisms jemandem einen Korb geben, der blaue Montag in the East Slavic, West Slavic and South Slavic groups of Slavic languages, namely Ukrainian, Russian, Belarusian, Czech, Croatian and Slovenian, are studied. Phraseological receptions in Slavic languages are confirmed by ethnocultural data. The German phrase ein Korb geben / ein Korb bekommen has been identified as a genetic source of phraseological calquing in the Slavic languages of the West Slavic and South Slavic groups. For the East Slavic language group, the semantics of the analyzed phrases дати/ дістати гарбуза "give/get the pumpkins" reveals typological rather than genetic kinship. At the same time, we qualify the borrowing of the Ukrainian phrase daty vidkosha to denote any refusal as a Germanic calque through the mediation of Czech and Polish. It is noted that the interpretation of the Czech phrase modré pondělí proposed in the new Academic Dictionary of Modern Czech, in our opinion, cannot have two different meanings, since the expression is originally associated with a specific chronological date. Сonclusions. The study of the genesis of phraseological units of Slavic languages is an urgent and promising task for linguists. The creation of etymological phraseological dictionaries of national languages will help to emphasize the national and universal features of the Slavic worldview in the projection on their history and culture.</jats:p>Вступ. Обґрунтовується етимологія фразеологізмів слов'янських мов (укр. дати гарбуза, чес. dát někomu košem, слов. dať koš niekomu, пол. dać kosza komuś, хорв. dati košaricu komu, словен. dáti kómu košárico, серб. дати кому корпу; укр. понеділкувати, чес. mít modrý pondělek, хорв. plavi ponedjeljak, словен. plávi ponedéljek), пов'язаних із німецькою етнокультурою. Порівняно з лексичною етимологією, яка досягла індоєвропейського рівня реконструкції, фразеологія слов'янських мов є на етапі етимологізування окремих образних одиниць. Бракує одномовних етимологічних словників слов'янської фразеології, що в перспективі могли б стати підґрунтям для багатомовних словників. Звідси випливає актуальність нашого дослідження, мета якого – поглибити етимології фразеологічних германізмів, які різною мірою були засвоєні слов'янськими мовами. Методи. Використано описовий, порівняльно-історичний, етнолінгвістичний методи аналізу. Результати. На основі тлумачних та етимологічних лексикографічних джерел німецької мови досліджено фразеологічні германізми jemandem einen Korb geben, der blaue Montag у східнослов'янській, західнослов'янській i південнослов'янській групах слов'янських мов, а саме українській, російській, білоруській, чеській, польській, хорватській, словенській. Фразеологічні рецепції у слов'янських мовах підтверджено етнокультурними даними. Німецьку фразему ein Korb geben/ ein Korb bekommen ідентифіковано як генетичне джерело фразеологічного калькування у слов'янських мовах західнослов'янської і південнослов'янської груп (крім болгарської мови, діалекти якої виявляють образну спорідненість зі східнослов'янською фразеологією). Для східнослов'янської мовної групи семантика аналізованих фразем дати/ дістати гарбуза свідчить про типологічну, а не генетичну спорідненість. Зібраний мовний і літературний матеріал уперше, наскільки нам відомо, дозволяє засвідчити запозичення в польську мову з української мови через білоруську фрезеологізму dostać arbuza. Водночас ми кваліфікуємо запозичення української фраземи дати відкоша на позначення будь-якої відмови як німецьку кальку за посередництвом чеської й польської мов. Зауважено, що тлумачення чеської фраземи modré pondělí, запропоноване в новому "Академічному словнику сучасної чеської мови", на нашу думку, не може мати два різні значення, оскільки первісно вислів пов'язано з конкретною хронологічною датою. Висновки. Дослідження генези фразеологізмів слов'янських мов є актуальним перспективним завданням для лінгвістів. Створення етимологічних фразеологічних словників національних мов сприятиме увиразненню національних та універсальних рис картини світу слов'ян в проекції на їхню історію й культуру.ukпорівняльне мовознавствонімецька і слов'янські мовислов'янська фразеологіяетимологіясемантикамовна картина світуComparative linguisticsGerman and Slavic languagesSlavic phraseologyetymologysemanticslinguistic worldviewСтаття