Новосад, М.М.НовосадБілоус, С.С.БілоусБорисевич, Л.Л.Борисевич2026-03-182026-03-182025-03-15Новосад, М., Білоус, С. & Борисевич, Л. (2025). Духовний світ українців в контексті новелістики Марка Черемшини: філософсько-культурологічний вимір. Українознавство, 1(94), 159-168. https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(94).2025.322791УДК 821.161.2.09.10.17721/2413-7065.1(94).2025.322791https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13434Relevance. Recent events in Ukraine demonstrate that, even in times of war, the nation’s  spiritual and cultural heritage becomes a target for occupation. Under these circumstances, Ukrainian scholars must clearly identify, declare, and defend Ukrainian culture, creativity, and their creators and bearers; they must also elevate, to a worthy scientific level, everyone who has contributed to the treasury of spirituality, culture, and mentality of Ukraine’s ethnic groups and subethnic communities, including the Ukrainian people as a whole. It is important to conduct a multi-dimensional examination of Ukrainian spirituality, encompassing studies not only in literary and art criticism but also through the lenses of philosophy, culture, and religious studies. Obviously, the state’s cultural policy should support the development of deep and holistic knowledge about the ethnic, religious, and other groups that collectively form Ukrainian society. It is known that instilling this knowledge and respect begins in the family environment, from early childhood, through all available means, and continues through schools and higher educational institutions. These institutions, by exploring the uniqueness of Ukrainian philosophy, turn to the traditions vividly described in the works of Ukrainian writers. This study is dedicated to a philosophical and cultural analysis of the works of Marko Cheremshyna, highlighting significant themes of meaning and existence in his literary creations. Purpose. To reveal the uniqueness of the Ukrainian spiritual world (through the example of the Hutsul ethnographic group) via dialects, language, culture, Christian philosophy, lifestyle, and life circumstances, as illustrated in Marko Cheremshyna’s novellas. Conclusions. Marko Cheremshyna’s works feature prominent philosophical themes for contemplation, such as anthropocentric themes and the role of suffering and compassion in human life, which resonate with the experiences of Ukrainians today. The author draws attention to humanity’s understanding of themes of inevitability and humility. Love for nature holds a special place in his work, as does the question of justice, existential themes, Ukrainian identity, and the cultural uniqueness of Ukrainians. The analyzed novellas (“Osnovyny,” “Karby,” “Once Mother Gave Birth,” “Saint Nicholas in the Forge”) include certain storylines that reflect the customs and traditions of the Hutsuls. The people depicted by Cheremshyna are filled with a love for life and thus embody spirituality in its deepest form. Cheremshyna’s Hutsul peasants express their spirituality through their adherence to authentic customs and traditions. Through Cheremshyna’s work, readers once again find confirmation that Ukrainians (exemplified by the Hutsuls) lived in harmony with nature. The spirituality of the Hutsul peasant was intertwined with faith in God and hope for a better life. In revealing specific details of everyday life, daily thoughts, and experiences, Cheremshyna was clearly convinced that Hutsul peasantry vividly represented the uniqueness of Ukrainian ethnic groups and, consequently, the distinctiveness of Ukrainian culture.Актуальність. Події українського сьогодення засвідчують, що в умовах війни питання духовно-культурної спадщини також є предметом зазіхань окупанта. Саме в сучасних реаліях науковці мають чітко ідентифікувати, декларувати й відстоювати українську культуру та її носіїв; піднести на достойний науковий рівень кожного, хто має відношення до представлення скарбниці духовності, культури, ментальності етнічних груп, субетносів зокрема й українців загалом. Важливо здійснювати багатоаспектний вимір духовності українців, вивчати дослідження не лише в галузі літературознавства, мистецтвознавства, а передусім через призму філософії, культури, релігієзнавства. Очевидно, що культурна політика держави має сприяти розвитку глибоких та цілісних знань про етнічні, релігійні й інші групи, котрі загалом складають українське суспільство. Відомо, що прищеплювати ці знання й шанобливе ставлення починають в родині з дитинства, а далі до цього процесу приєднуються школа, гуманітарні та інші вищі навчальні заклади, котрі, говорячи про специфіку української філософії, звертаються до традицій, яскраво описаних в літературі українських письменників. Дослідження присвячене філософсько-культурологічному аналізу творчості Марка Черемшини, виокремленню важливих смисложиттєвих тем у його літературних творах. Мета – представити самобутність духовного світу українців (на прикладі етнографічної групи гуцулів) через діалекти, мову, культуру, християнську філософію, спосіб і обставини життя в контексті новелістики Марка Черемшини. Висновки.  Визначено важливі філософські теми для роздумів у творчості Марка Черемшини: антропоцентрична тематика, місце страждання та співчуття в житті людини (що перегукується із переживаннями українців на сучасному етапі).  Автор звертає увагу на осмислення людьми теми приреченості й покірності. Особливе місце в творчості письменника займають любов до природи, проблема справедливості, екзистенційна тематика, українська ідентичність, культурна самобутність українців. У проаналізованих новелах («Основини», «Карби», «Раз мати родила», «Святий Николай у гарті») окремі сюжети розповідають про звичаї і традиції гуцулів. Людина у Марка Черемшини наповнена любов’ю до життя, енергійністю, а отже, духовністю у своїй найглибшій сутності. Селяни у творчості письменника виявляють свою духовність через дотримання автентичних звичаїв і традицій краю. З творів Марка Черемшини читачі вчергове отримують підтвердження, що українці (на прикладі гуцулів) жили в гармонії з природою. Духовність гуцульського селянина єдналася з вірою у Бога, надією на краще життя. Розкриваючи окремі деталі побуту, повсякденного життя, щоденних міркувань, переживань, автор був переконаний у тому, що гуцульське селянство яскраво представляє самобутність українських етносів, а отже – унікальність української культури.ukСтаття