Скляр, ВолодимирВолодимирСкляр2026-02-262026-02-262025Скляр, В. (2025). УКРАЇНЦІ РОЗСОШАНСЬКОГО ПОВІТУ ВОРОНІЗЬКОЇ ГУБЕРНІЇ У СЕРЕДИНІ 20-Х РР. ХХ СТ.. Українознавчий альманах(37), 76–82. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2025.37.11394/930 (477)10.17721/2520-2626/2025.37.11https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10934Надзвичайно важливе значення у сучасному українознавстві, зокрема і в українській етнологічній науці мають дослідження етнічного складу населення із залученням статистичних матеріалів переписів населення. Це стосується і українських етнічних земель, які опинилися за межами кордонів сучасної України, зокрема і території історичної Слобожанщини. За радянських часів ця наукова проблематика була табуйована, а статистичні матеріали перепису населення 1926 року опинилися у «спецхрані». На високому державному рівні акцентовано увагу на необхідності дослідження українських етнічних земель в Указі Президента України В.О. Зеленського «Про історично населені українцями території Російської Федерації» від 22 січня 2024 року. На основі опрацювання статистичних матеріалів перепису населення 1926 року визначено етнічний склад населення Розсошанського повіту Воронізької губернії, його міського та сільського населення, а також кожної із восьми волостей. Характерною ознакою етнічного складу населення цього повіту, який межував зі Старобільською округою УРСР було тоді домінування за чисельністю українців як у сільській місцевості, так і в урбаністичному середовищі, зокрема і в повітовому центрі – місті Розсош. У шести волостях: Білогірській, Вільховатській, Михайлівській, Підгоренській, Ровенській, Розсошанській рівень частки українців серед усього населення складав від 95 % до 99 %. Переважна більшість росіян повіту зосереджувалися у Новокалитвянській та Павлівській волостях, однак і у цих двох волостях українці складали більшість серед усього населення. Білоруси та євреї були дисперсно розселені на теренах Розсошанщини, і то не у всіх волостях. У результаті політики зросійщення, яку цілеспрямовано проводив радянський режим, від початку 30-х рр. ХХ ст. розгорнулася тотальна мовна та етнічна асиміляція українців на теренах історичної Слобідської України, зокрема і Розсошанщини. Україна не претендує на втрачені українські етнічні землі, але відкидає російські претензії на свою територію у межах міжнародно визнаних кордонів. Досить важливим та перспективним є дослідження етнічного складу населення інших українських етнічних земель, які нині опинилися за межами державного кордону України.Of great importance in modern Ukrainian studies, in particular in Ukrainian ethnological science is the study of the ethnic composition of the population with the involvement of statistical materials of population censuses. This also applies to Ukrainian ethnic lands that were outside the borders of modern Ukraine, including the territory of historical Sloboda Ukraine. In Soviet times, this scientific topic was taboo, and the statistical materials from the 1926 census ended up in a "special store." At the high state level, attention is focused on the need to study Ukrainian ethnic lands in the Decree of the President of Ukraine V. O. Zelenskyi “On the Territories of the Russian Federation Historically Inhabited by Ukrainians” of January 22, 2024. On the basis of the processing of statistical materials of the 1926 census, the ethnic composition of the population of the Rozsoshansky district of the Voronezh province, its urban and rural population, as well as each of the eight volosts was determined. The ethnic composition of this district, bordering the Starobilsk district of the Ukrainian SSR, was characterised by a predominant Ukrainian population in both rural and urban areas, especially in Rozsosh, the district centre. In six volosts: Bilohirskaya, Vilkhovatska, Mikhailivska, Pidgorenska, Rivne, Rozsoshanskaya, the share of Ukrainians among the total population ranged from 95% to 99%. The vast majority of Russians in the district were concentrated in the Novokalytvyansk and Pavlovsk volosts, but in these two volosts, Ukrainians constituted the majority of the total population. Belarusians and Jews were dispersed in the territory of Rozsoshanshchyna, and even then not in all volosts. As a result of the policy of Russianization, which was purposefully pursued by the Soviet regime, from the beginning of the 1930-s, the total linguistic and ethnic assimilation of Ukrainians unfolded in the territories of historical Sloboda Ukraine, including Rozsoshanshchyna. Ukraine does not claim lost Ukrainian ethnic lands, but rejects Russian claims to its territory within internationally recognized borders. Quite important and promising is the study of the ethnic composition of the population of other Ukrainian ethnic lands, which are now beyond the state state border of Ukraine.ukУкраїнські етнічні земліСлобідська УкраїнаРозсошанщинаетнічний склад населенняукраїнціперепис населення 1926 рокуUkrainian ethnic landsSloboda UkraineRozsoshanshchynaethnic composition of the populationUkrainians1926 censusСтаття