Любашенко, ОлесяОлесяЛюбашенкоКрисанова, МаринаМаринаКрисанова2026-03-172026-03-172024-09-30Любашенко, О., Крисанова, М. (2024). Dialogue between first aid service providers and injured combatants on the frontline: developing a communicative training program. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences(3), 14–21. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2024.59.14-2110.17721/1728-2217.2024.59.14-21https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13169Background. Communicative studies in professional discourse are highly effective when applied through practical workshops and training sessions. Modern education programs must incorporate a communicative component when developing professional training curricula. Researchers, drawing from over 70 years of focused efforts to alleviate the traumatic experiences of military conflicts, have compiled valuable materials from theworks of linguists, psychotherapists, military medics, and chaplains. This compilation forms the basis for modeling professional dialogues with traumatized combatants and preventing misunderstandings of their emotional states.M e t h o d s. The analysis of global practices in training first aid services and combatants shows that military training should include exercises in using emotional language in first aid dialogues. The communicative training was developed using methods such as abstraction and logicalgeneralization, surveys, reports, personal interviews, and testimonies from combat participants. Empirical data collection was ensured through observation and conversational analysis, based on the concepts of J. Heritage and S. Clayman.Results. Data from 14 combatants who are or were in the combat zone during the full-scale Russian invasion of Ukraine from March 2022 to March 2024, compared with data from previous research since 2015, show that accurate interpretation of emotional language is crucial for successful professional dialogue. By identifying the main types of emotions and states characteristic of combatants at the moment of trauma, the authors identified three types of first professional aid dialogues: algorithmization, refocusing, and facilitation. A communication training program was designed for these dialogues, including stages of analyzing the communicative situation and emotional signals experienced by the affected person, selecting language units, constructing responses, testing the dialogue, and reflecting on the process.Conclusions. The research presented in this article recommends organizing communicative training, particularly in military academies in Ukraine. The training plan provides an educational foundation for developing dialogical skills in military personnel, such as tracking and expressing emotional reactions, building trust, eliciting positive emotional responses from the interlocutor, and using linguistic techniques to establish emotionalinteraction with traumatized combatants and encourage their participation in the dialogue.Вступ . Комунікативні студії у професійному дискурсі дають відмінні результати, якщо їх трансформовано у практикуми й тренінги. Конструювання професійних тренінгових програм у сучасній освіті неодмінно повинно містити комунікативний складник. Науковцям, зацікавленим цією темою, за понад 70 років активної уваги до полегшення травматичного досвіду військових конфліктів, доводиться ретельно збирати цінний навчальний матеріал з різних праць лінгвістів, психотерапевтів, військових медиків, душпастирів. Це є підґрунтям для моделювання професійних діалогів з травмованими комбатантами і запобігання помилкам у розумінні їхнього емоційного стану.Методи . Аналіз світової практики навчання сервісів першої допомоги і комбатантів доводить, що підготовка військовослужбовця має складатися, крім іншого, із вправляння у використанні емоційної мови в діалозі першої допомоги. Створення засад комунікативного тренінгу відбулося із залученням методів абстрагування й логічного узагальнення, опитування, звітів, персонального інтерв'ю та свідчення учасників діалогового спілкування в зоні бойових дій. Фіксування емпіричних даних забезпечено методами спостереження та конверсаційного аналізу, за концепцією Дж. Херітеджа і С. Клеймана.Результати . Отримані дані від 14 комбатантів, які перебувають або перебували в зоні бойових дій у період повномасштабного російського вторгнення в Україну із березня 2022 до березня 2024 р., а також їх порівняння із даними попередніх етапів дослідження з 2015 р., дають змогу констатувати, що грамотна інтерпретація емоційної мови є передумовою успішного професійного діалогу. Визначивши головні типи емоцій і станів, які властиві комбатантам в момент травми, авторки виокремили три типи першого професійного діалогу допомоги: алгоритмізація, рефокусування, фасилітація. Для їх тренування спроєктовано програму навчання спілкування на етапах аналізу комунікативної ситуації і мовних сигналів про емоцію, яку переживає постраждалий/-ла, добору мовних одиниць, конструювання реплік у відповідь, апробації діалогу і рефлексії.Висновки . П редставлене у статті дослідження зумовлює пропозицією організації комунікативних тренінгів, зокрема у військових вишах України. Тренінговий план, на думку авторок, надає навчальну основу для розвитку у військовослужбовців діалогічних навичок: відстеження емоційних реакцій і їх вираження; зміцнення довіри та виклику позитивних емоційних реакцій співрозмовника; використання мовних прийомів для встановлення емоційної взаємодії з травмованим бійцем, заохочення його / її до участі в діалозі.ukкомунікативний тренінгпрофесійний діалогсервіси першої допомогизона бойових дійкомбатантиКомунікативний тренінгcommunicative trainingprofessional dialoguefirst aid servicescombat zonecombatantsСтаття