Домніч, О.О.Домніч2026-04-292026-04-292019-01-17Домніч, О. (2019). NATIONAL-CULTURAL CODE IN THE PARADIGM OF MODERN LINGUISTIC STUDIES. Мовні і концептуальні картини світу, 2(66), 42–55. https://doi.org/10.17721/2520-6397.2019.2.0610.17721/2520-6397.2019.2.06https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18751The article deals with the problem of the cultural code, typology of cultural codes and the nation- al-cultural code in the paradigm of modern linguistic studies. The definitions of these concepts are clarified and the significance of the national-cultural code research for such a multinational language phenomenon as the English language is substantiated. The study of the national-cultural code is deter- mined by the following reasons: the analysis of the formation and manifestation of national-cultural codes as the main representatives of the conceptual and national-specific worldview in the minds of polynational English speakers in various lingual areas of the world (such as North American, Australian-New Zealand, Asian and South African lingual and cultural areas), as well as the study of the problem of the correlation of universal characteristics with unique features (namely national-specific ones) in lingual and conceptual representation of the world in the discursive practices of representatives of various national-linguistic-cultural communities in the system of polynational multi-variety lingual phenomenon – the English language.У статті здійснюється розгляд проблеми культурного коду,  типології культурних кодів   і національно-культурного коду в сучасній лінгвістичній парадигмі знання. Уточнюються дефініції згаданих понять, обґрунтовується значущість вивчення національно-культурного коду для такого полінаціонального лінгвального феномена, як англійська мова. Вивчення національно- культурного коду зумовлено такими чинниками: аналіз формування та вияву національно-культурних кодів як основних репрезентантів концептуальної й національно-специфічної кар- тини світу у свідомості носіїв полінаціональної англійської мови в різних лінгвоареалах світу (північноамериканському, австрало-новозеландському, азіатському та південноафриканському), а також дослідження проблеми співвідношення загального (універсальних характеристик) і часткового (національно-специфічних рис) у лінгвальній та концептуальній репрезентації світу та в дискурсивних практиках представників різних національно-лінгвокультурних спільнот у системі полінаціонального мультиваріантного лінгвального феномена – англійської мови. ___________ ЛІТЕРАТУРА 1. Алефиренко Н. Ф. Лингвокультурология: ценностно-смысловое пространство языка: учеб. пособие. Москва : ФЛИНТА, 2010. 288 с. 2. Алефиренко Н.Ф. Поэтическая энергия слова. Синергетика языка, сознания и культуры. Москва : Academia, 2002. 391 с. 3. Андрейчук Н.І. «Мова» культури і мовні знаки. Мовознавчий вісник: Зб. наук. праць. Вип. 11. 2010. С. 16-19. 4. Андрейчук Н.І. Мова і культура у контексті системного підходу в науках про людину. Вісник Львівського університету. Серія: Іноземні мови. Львів : ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2010. Вип. 17. С. 169–175. 5. Бацевич Ф.С. Духовна синергетика рідної мови: лінгвофілософські на- риси: монографія. Київ : Академія, 2009. 192 с. 6. Большой психологический словарь. Сост. и общ. ред. Зинченко В.П., Мещерякова Б.Г. Москва : МПСИ; Флинта, 2002. 672 с. 7. Большой энциклопедический словарь. 2002 URL: https://gufo.me/dict/bes/КОД. 8. Великий тлумачний словник сучасної української мови [В. М. Білоноженко, А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, І. С. Гна- тюк, С. І. Головащук, Г. Н. Горюшина]; Ін-т укр. мови НАН України; Ін-т мовознав. НАН Укра- їни; Всеукр. т-во «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. Київ : Дніпро, 2009. 1329 с. 9. Гудков Д. Б., Ковшова М. Л. Телесный код русской культуры: материалы к словарю. Москва : Гнозис, 2007. 288 с. 10. Дев’ятко Н. В. Міфологічний образ України як втілення комунікативного коду на- ціонального інформаційно-культурного простору. Гілея. Науковий вісник. 2012. Вип. № 57 (2). С. 418–424. 11. Денисенко С. Н., Тараба І. О. Код культури і моделювання дійсності (на матеріалі фразеології). Мова і культура. Вип. №1 (Том 15). 2012. С. 11-15. 12. Исаєвич Я. Д. Мовний код культури. Київ : Вища школа, 1997. 458 с. 13. Кононенко Б. И. Большой толковый словарь по культурологии. Москва : Вече: АСТ, 2003. 511 с. URL: http://culture.niv.ru/doc/dictionary/culturol- ogy-dictionary/index.htm. 14. Котелевець К. В. Поняття «код» в аспекті лінгвістичної терміноло- гії. Мова і культура. Вип. №14 (Том 5). 2011. С. 181-186. 15. Красных В. В. Основные постулаты и некоторые базовые понятия лингвокультурологии. Русский язык зарубежом. 2011. №4. С.60-66. 16. Красных В. В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология. Москва : Гнозис, 2002.284 с. 17. Крысин Л. П. Социальная и функциональная дифференциация литературных языков. Москва : Наука, 1977. 257 с. 18. Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід. Київ : КІС, 2002. 264 с. 19. Манакін В. М. Мова і міжкультурна комунікація. Київ : Академія, 2012. 288 c. 20. Мартынов В. С. Символика лингвокультурных кодов в составе англоязычно-  го художественного текста: автореф. дис.канд.филол.наук: 10.02.04. М.: Ин-т международных отношений, 2009. 22 с. 21. Маслова В. А. Введение в лингвокультурологию. Москва : Насле- дие, 1997. 207 с. 22. Маслова В. А. Национальные ценности и язык: духовный код культуры. Лінгвістика. Вип. №2 (20). 2010. С. 19-30. 23. Меркулова Н. Г. Менталитет – культурный код – язык культуры: к вопросу о корреляции понятий. Регионология. 2015 (2). С. 188-196. 24. Нови- кова Т. Б. Заимствование лингвокультурных концептов (на материале английского и русского языков): автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.19. Волгоград, 2005 . 21 с. 25. Петров М. К. Язык. Знак. Культура. Москва : Наука, 1991. 328 с. 26. Попова-Бондаренко И.А. Своеобразие интеркодов в романе П. Зюскинда «Das Parfum». Национальные коды в европейской литера- туре ХIХ–XXI веков. Нижний Новгород : Нижегород. гос. ун-т, 2016. С. 359-370. 27. Рапай К. Культурный код. Москва : Юнайтед Пресс, 2010. 168 с. 28. Ремаева Ю. Г. Юмор и сатира в произведениях Сью Таунсенд: поиск выражения национальных кодов.  Национальные коды      в европейской   литературе ХIХ–XXI веков. Нижний Новгород : Нижегород. гос. ун-т,  2016.   С. 501-508. 29. Розсоха В. А. Лингвокультурный код слова homo (человек) в латинской фразе- ологии. Вісник Луганського національного університету ім. Т.Шевченка.. Вип. № 24 (259). Ч.  І. 2012. С. 31-36. 30. Савицкий В. М. Лингвокультурные коды: к обоснованию. Вестник Мос- ковского государственного областного университета. Серия: Лингвистика. 2016. №2. С. 55–62. 31. Савченко Л. В. Етномакрокод духовної культури  як репрезентант фразеологічної карти-  ни світу. Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Вип. 38. 2014. С. 36-42. 32. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава : Довкілля, 2011. 844 с. 33. Снитко О. С. Коди культури у мовній об’єктивації дійсності. Studia Linguistica. Зб.наук.праць КНУ ім. Т. Шевченка. Київ : Київський університет, 2008. Вип. 1. С. 115-121. 34. Степанов Ю. С. Семиотика. Москва : Наука, 1971. С. 159-160. 35. Толстая С. М. К понятию культурных кодов. Санкт-Петербург: Изд-во Европейского ун-та в Санкт-Петербурге, 2007. С. 23-31. 36. Толстая С. М. Коды культуры и культурные концепты. Пространство слова. Лексическая семантика в об- щеславянской перспективе. Москва : Индрик, 2008. С.333-337. 37. Шарманова Н. М. Духовний код як лінгвокультурний еталон нації (на матеріалі паремійних кліше). Філологічні студії. Вип.15. 2017. С. 81-104. 38. Энциклопедический словарь 2009 URL: dic.academic.ru/dic.nsf/es/27771. 39.         Якобсон Р. О. Избранные труды. Москва : Наука, 1985. С. 310-315.ukcultural codetypology of cultural codesnational-cultural codethe polynational English languagethe conceptual systemкультурний кодтипологіянаціонально-культурний кодполінаціональна англійська моваконцептуальна системаСтаття