Дронова, Олена ЛеонідівнаОлена ЛеонідівнаДроноваСтефанська, ВалеріяВалеріяСтефанська2026-02-202026-02-202024-12-31Дронова, O., Стефанська, В. (2024). Люди з інвалідністю у середовищі великого міста: аналіз фізичної безбар’єрності мікрорайону Ґалаґани Києва. Економічна та соціальна географія, 92, 51–65. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2024.92.51-6510.17721/2413-7154/2024.92.51-65https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10294A significant number of people with disabilities experience obvious manifestations of discrimination in modern Ukrainian cities. The urban space often complicates their lives, does not allow them to be an active part of society. Having limited financial resources due to the lack of inclusive workplaces, people with disabilities usually cannot afford housing in new buildings, which have a higher level of physical accessibility, in contrast to the old Soviet buildings. During a full-scale invasion, the issue of the presence of artificial barriers in cities became much more acute due to the rapid increase in the number of people with disabilities as a result of military operations. In our research, people with disabilities are selected as an example of a vulnerable group for whom a certain material obstacle is not only uncomfortable. The physical bariers can also completely deprive them of the ability to move around the city. The purpose of the publication is to analyze the physical accessibility of the environment of Ukrainian cities using the capital of Ukraine as an example. Based on our own field research, in cooperation with the NGO “LUN Misto”, a checklist “City without Borders” was filled out for the Galagany neighborhood with information on residential buildings and adjacent territories by structural elements: entrance group, staircase or hall, courtyard, parking and transport, recreation areas, shelters. 30 questionnaires were filled out for the analysis. The results of the field study were visualized using a map of the types of residential multi-story building development by years in Kyiv. In case of inaccessibility of individual objects, the method of semi-structured interviews was used. A comparison of the provision of various types of development with barrier-free elements was carried out using a point assessment and calculation of the barrier-free level index. It was revealed that the Galagany territory includes five types of development formed since the 20s of XX century and today is quite attractive for developers because it has a convenient location, which increases its potential. The neighborhood requires a complete rethinking, which in turn will include the introduction of barrier-free elements. There are abandoned industrial zones on the territory that are interesting to investors; developing them, it makes sense to immediately apply universal design approaches. In some courtyards, a certain level of barrier-free access has been formed, but residents who use a wheelchair to move around, or are blind, will not be able to fully live in the conditions of Galagany, despite the choice between new or old housing. The need for a comprehensive approach to improving the situation with physical barrier-free access in areas of mass Soviet development in Kyiv is substantiated, in particular, in the peripheral part of the city, where the problem of accessibility arises more acutely than in the center.У сучасних українських містах значна кількість людей з інвалідністю відчуває на собі очевидні прояви дискримінації. Нерідко міський простір ускладнює їхнє життя, не дозволяє бути активною складовою суспільства. Маючи обмежені фінансові можливості через відсутність інклюзивних робочих місць, люди з інвалідністю зазвичай не можуть дозволити собі житло в новобудовах, що має вищий рівень фізичної доступності, на відміну від старої радянської забудови. Під час повномасштабного вторгнення питання наявності у містах штучних бар’єрів загострилося в рази у зв’язку зі стрімким зростанням кількості осіб з інвалідністю внаслідок бойових дій. У нашому дослідженні люди з інвалідністю обрані як приклад вразливої групи, для якої певна матеріальна перешкода становить не лише дискомфорт, а й може повністю позбавити можливостей пересування містом. Метою публікації є аналіз фізичної безбар’єрності середовища українських міст на прикладі столиці України. На основі власних польових досліджень, у співпраці з ГО «ЛУН Місто», для мікрорайону Ґалаґани було заповнено чеклист «Місто без меж» з інформацією про житлові будівлі та прибудинкові території за структурними елементами: вхідна група, сходова чи хол, подвір’я, парковка та транспорт, місця відпочинку, укриття. Для аналізу було заповнено 30 анкет, результати польового дослідження візуалізовано за допомогою карти типів років житлової багатоповерхової забудови Києва. У випадку недоступності окремих об’єктів застосовано метод напівструктурованого інтерв’ю. Порівняння забезпеченості різних типів забудови елементами безбар’єрності здійснено за допомогою бальної оцінки та обрахунку індексу рівня безбар’єрності.  Виявлено, що територія Ґалаґан включає п’ять типів забудови, сформованої починаючи з 20-х рр. ХХ ст. і сьогодні є досить привабливою для забудовників оскільки має зручне розташування, що піднімає її потенціал. Мікрорайон потребує повного переосмислення, що у свою чергу включатиме впровадження елементів безбар’єрності. На території існують закинуті промислові зони, цікаві для інвесторів; розвиваючи їх є сенс одразу застосовувати підходи універсального дизайну. В окремих дворах сформований певний рівень безбар’єрності, однак мешканці, які для пересування використовують крісло колісне, або є незрячими, не зможуть повноцінно жити в умовах Ґалаґан, незважаючи на вибір між новим чи старим житлом. Обґрунтовано необхідність  комплексного підходу до покращення ситуації з фізичною безбар’єрністю у районах масової радянської забудови Києва, зокрема у периферійній частині міста, де проблема доступності постає більш гостро, ніж в центрі.ukpeople with disabilitiesinclusionphysical barrier-freephysical accessibilityurban spaceKyivлюди з інвалідністюінклюзивністьфізична безбар’єрністьфізична доступністьміський простірКиївСтаття