Сорочук, ЛюдмилаЛюдмилаСорочук0000-0002-4576-0703Товмаш, Дмитро АнатолійовичДмитро АнатолійовичТовмаш2026-02-262026-02-262024Сорочук, Л., & Товмаш, Д. (2024). Українська культура та мова як фактори національної ідентичності. Українознавчий альманах, (35), 84–90. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2024.35.11УДК 130.2:[930.85(477)+811.161.2:159.922.4(=161.2)]10.17721/2520-2626/2024.35.11https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10986У статті порушується питання вагомості української культури і мови як засобу комунікації між людьми й передачі інформації, що є ознакою і особливістю національної ідентичності громадян України. Звертається увага на те, що культура і мова є маркерами українськості, які забезпечують збереження і розвиток духовних цінностей та національних традицій, без яких марно сподіватися на успіхи в цивілізаційному процесі, оскільки завдяки цим складникам національної ідентичності формується повноцінне соціокультурне середовище української нації. Підкреслюється роль української мови як державної мови та національної культури загалом, що разом становлять рушійну силу, згуртовуючи та об‘єднуючи наших громадян у боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України. Питання повноправного функціонування і застосування української мови як державної неодноразово було об‘єктом політичних спекуляцій, адже відомо, що мова є не тільки основною ознакою ментальності людини, мірилом її культури та освіченості, але й важливим консолідуючим чинником суспільства, унікальним інструментом формування національної, світоглядної, культурної єдності українського суспільства. Українська культура і українська мова мають великий потенціал в утвердженні нашої держави у світовому співтоваристві, оскільки інформаційно-культурний простір посідає вагоме місце у стратегії розвитку держави. У статті наголошується і на актуальності й важливості примноження національної культури, збереження етнокультурних надбань та культурної спадщини українців. Культура і мова не тільки служать як захист у протистоянні ворогові, але і є консолідуючими чинниками духовної та політичної єдності української нації, особливо в сучасних умовах гібридної війни та боротьби нашої держави проти російської збройної агресії. На основі теоретичного та частково зібраного практичного матеріалів, проаналізовано сучасне становище й функціонування української мови та напрями розвитку культури України в умовах війни.The article raises the question of the importance of Ukrainian culture and language as a means of communication between people and information transfer, as well as a sign and feature of the national identity of Ukrainian citizens. Attention is drawn to the fact that culture and language are a marker of Ukrainianness, which ensures the preservation and development of spiritual values and national traditions, without which it is futile to hope for success in the civilization process, because thanks to these components of national identity, a full-fledged socio-cultural environment of the Ukrainian nation is formed. The role of the Ukrainian language as a state language and national culture in general, which together constitute a driving force, rallying and uniting our citizens in the struggle for independence and territorial integrity of Ukraine, is emphasized. The issue of the full functioning and use of the Ukrainian language as the state language has been the object of political speculation many times, because it is known that language is not only the main feature of a person's mentality, a measure of his culture and education, but also an important consolidating factor of society, a unique tool for the formation of a national, worldview, cultural unity of Ukrainian society. Ukrainian language have great potential in establishing our state in the world community, as the informational and cultural space occupies an important place in the state's development strategy. The article emphasizes the relevance and importance of the multiplication of national culture and the preservation of ethno-cultural heritage and cultural heritage of Ukrainians. Culture and language not only serve as protection against the enemy, but are also a consolidating factor of the spiritual and political unity of the Ukrainian nation, especially in the modern conditions of hybrid warfare and the struggle of our state against Russian armed aggression. On the basis of theoretical and partially collected practical materials, the current situation and functioning of the Ukrainian language and the directions of the development of Ukrainian culture in the conditions of the war are analyzed.ukсамобутність і тотожність українцівмаркери українськостічинники консолідації української націїсоціокультурне середовищеетнокультуракомунікаціякультурна спадщинаuniqueness and identity of Ukrainiansmarkers of Ukrainiannessfactors of consolidation of the Ukrainian nationsocio-cultural environmentethnoculturecommunicationcultural heritageСтаття