СПРАВЦЕВА, КатеринаКатеринаСПРАВЦЕВА2026-03-182026-03-182024-12-23СПРАВЦЕВА, К. (2024). Psychological aspects of security and privacy in the digital environment. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2(20), 104–109. https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.2(20).1710.17721/BPSY.2024.2(20).17https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13358Background. In the era of rapid digitalization and the increase in social network users to 5.5 billion people (67.1 % of the global population), safeguarding personal privacy in the digital realm has become increasingly significant. According to Pew Research Center (2024), 79 % of users are concerned about personal data protection, while privacy violations are showing a worrying upward trend. The study aims to conduct a comprehensive analysis of the psychological mechanisms of privacy management in social networks and to develop evidence-based strategies for safeguarding users' psychological well-being. Methods. The research employes a combination of systemic and person-centered approaches along with social cognitive theory. A diverse range of theoretical methods (systematic literature review, meta-analysis of empirical research, conceptual modeling) and empirical methods (psychodiagnostic techniques, neuropsychological studies, longitudinal observations) were utilized. A meta-analysis of 166 studies, encompassing over 75,000 participants, was conducted. Results. The existence of the "privacy paradox" — the gap between stated privacy concerns and actual user behavior — has been empirically verified. A significant correlation was found between privacy violations and a decline in psychological well-being, indicated by increased levels of anxiety and depressive symptoms. Neuropsychological studies revealed the activation of specific brain structures during decision-making related to information disclosure. The research also examined the digital resilience scale and identified the primary manipulative strategies employed in social networks: persuasion (33 %), agitation (17 %), and information distortion (15 %). Conclusions. The need for a comprehensive approach to privacy protection that combines the development of digital competence, media literacy, and psychological resilience has been established. The effectiveness of a media psychological support system through interconnected areas of media analytics, media therapy, and media education has been substantiated. The research findings provide a theoretical basis for designing psychological support programs for social network users and enhancing privacy protection systems.Вступ. Наголошено, що в умовах стрімкої діджиталізації суспільства та зростання кількості користувачів соціальних мереж до 5,5 мільярда осіб (67,1 % світової популяції) актуалізується проблема захисту приватності особистості в цифровому просторі. За даними Pew Research Center (2024), 79 % користувачів висловлюють занепокоєння щодо збереження персональних даних, при цьому кількість порушень приватності демонструє прогресивну динаміку. Мета дослідження – здійснити комплексний аналіз психологічних механізмів управління приватністю у соціальних мережах та розробити науково обґрунтовані стратегії захисту психологічного благополуччя користувачів. Методи. Дослідження засновано на інтеграції системного, особистісно орієнтованого підходів та соціально-когнітивної теорії. Використано комплекс теоретичних (системний аналіз літератури, мета-аналіз емпіричних досліджень, концептуальне моделювання) та емпіричних методів (психодіагностичні методики, нейропсихологічні дослідження, лонгітюдні спостереження). Проведено мета-аналіз 166 досліджень із загальною вибіркою понад 75,000 учасників. Результати. Емпірично підтверджено існування "парадоксу приватності" – розбіжності між декларованим занепокоєнням щодо захисту інформації та реальною поведінкою користувачів. Виявлено значущий зв'язок між порушенням приватності та погіршенням психологічного благополуччя: підвищення рівня тривожності та депресивної симптоматики. Нейропсихологічні дослідження продемонстрували активацію специфічних мозкових структур під час прийняття рішень щодо розкриття інформації. Розглянуто роботу зі шкалою цифрової резильєнтності. Ідентифіковано основні маніпулятивні стратегії в соціальних мережах: переконання (33 %), агітація (17 %), викривлення інформації (15 %). Висновки. Установлено необхідність комплексного підходу до захисту приватності, що інтегрує розвиток цифрової компетентності, медіаграмотності та психологічної стійкості. Обґрунтовано ефективність системи медіапсихологічної підтримки через взаємопов'язані напрями медіааналітики, медіатерапії та медіаосвіти. Результати дослідження створюють теоретичне підґрунтя для розробляння програм психологічного супроводу користувачів соціальних мереж та вдосконалення систем захисту приватності.ukdigital privacypsychological safetysocial media self-presentationpersonal cybersecuritymedia competenceцифрова приватністьпсихологічна безпекасамопрезентація у соціальних мережахкібербезпека особистостімедіакомпетентністьСтаття