Скоростецька Ольга ОлександрівнаЛюбіцева, Ольга Олександрівна2023-11-232024-05-102023-11-232023Скоростецька О. О. Геопросторова організація туристичного середовища столичного міста : дис. ... д-ра філософії : 242 Туризм / Наук. кер. О. О. Любіцева. Київ, 2023. 258 с.УДК 911.375:338.48(430-25:477.411):[332.122:379.83](043.3)УДК 911.375:338.48(430-25:477.411):[332.122:379.83](043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/5620Дисертація є рукописом, у якому розроблено та обгрунтовано теоретико- методологічні засади і практичні рекомендації щодо формування туристичного середовища у столичній туристичній дестинації на основі використання досвіду Берліна для Києва. В роботі висвітлені питання геопросторової організації туристичного середовища в столичних містах на основі теоретико-методологічних положень та з використанням методичного апарату, на яких ґрунтується туризмологія і суспільна географія, що стало основою для формування поняттєво- термінологічного апарату дослідження. Зокрема, отримало подальший розвиток трактування поняття «туристична дестинація», запропоноване авторське тлумачення поняття «туристичне середовище столичного міста» (ТССМ). ТССМ трактується як фізичний простір в межах міста, насичений рекреаційно-туристичними ресурсами та закладами індустрії туризму, що становлять інтерес туристів, забезпечуючи мету подорожування та можливість споживання якісних туристичних послуг, завдяки формуванню такої інформаційно-організаційної системи функціонування туризму, яка формує позитивний імідж туристичної дестинації як доступного, комфортного, безпечного і гостинного середовища. Геопросторова організація туристичного середовища столичного міста формується взаємодією між туристом, як основним споживачем туристичних послуг, рекреаційно-туристичними ресурсами, які становлять інтерес (мету перебування) та мають атрактивні властивості (пам’ятки архітектури, історії та культури, музеї, виставкові зали та інші заклади культури, парки, міські пляжі та інші рекреаційні об’єкти, мистецькі, ділові, конгресні та інші подієві заходи тощо) та закладами індустрії туризму, які забезпечують гостинність (заклади розміщення, харчування, дозвілля), яка представлена сервісними/споживчими, інформаційними, виробничо-технологічними, організаційно-управлінськими зв’язками між елементами туристичного середовища. Дана геопросторова організація характеризується концентрацією атракцій і туристів, привабливістю територій, доступністю (фізичною і інформаційною), комфортністю і безпечністю, що забезпечується інформаційно-організаційними заходами і системою регулювання туристичної діяльності в межах міста. Зазначені ознаки формують в межах столичного міста як туристичної дестинації територію, яка найбільше приваблює туристів і яку можна ідентифікувати як район туристичної активності (РТА). Саме РТА створює неповторний «образ» туристичної дестинації у сприйнятті туриста. Саме ця територія насичується об’єктами, які надають додаткові і супутні послуги туристам (торгові, банківсько-фінансові тощо), забезпечують інформаційну доступність (покажчики, сіті-лайти, ТІЦи, QR-коди на об’єктах та ін.) та фізичний комфорт (чистота, наявність місць для перепочинку, туалети тощо). Таким чином, геопросторова організація туристичного середовища столичного міста формується як фізичний простір в межах міста, який виокремлюється за характеристиками насиченості туристичної діяльності і визначається своєю інформаційністю, інноваційністю, іміджевістю, культурним потенціалом, що в сукупності й визначає привабливість досліджуваної території. Іншими словами, туристичне середовище є локальною територіальною системою, сформованою взаємодією складових сфери туризму. Своє відображення в теоретико-методологічній частині роботи віднайшло уточнення такого базового поняття як «туристична дестинація», яке основується на моделі Н. Лейпера та сучасних наукових дослідженнях вітчизняних і закордонних вчених. Методологічною основою дисертаційного дослідження є наукові теорії, гіпотези, концепції, як-то: геопросторова (територіальна) організація (за О.Г. Шаблієм), територіальна організація суспільства (за визначенням Масляка П.О., Олійника Я.Б. та Степаненко А.В.), геопросторова організація туристичного процесу (за О.О. Любіцевою) концепція периферії В.Крісталлера та концепції територіально рекреаційних систем, туристичного простору та його сприйняття. На визначених теоретико-методологічних положеннях ґрунтується авторська методика дослідження геопросторової організації туристичного середовища столичного міста, яка була розроблена на базі застосування системи методів системно-структурного, порівняльного, статистичного, графо-аналітичного, картографічного, маркетингового аналізу, застосованого для оцінки туристичного середовища і виявлення району туристичної активності в столицях Німеччини, м. Берлін і України, м. Київ. Для оцінки міського туристичного середовища використана модель адаптації, у вигляді туристичного середовища, що максимально пристосовано до потреб людей, на перевагу здатності людей пристосовуватись до умов туристичного середовища. Дана модель має певні властивості, а саме: зрозумілість, однозначність розуміння, дискретність, масовість виконання, результативність дій, ефективність отриманого результату. На формування потенціалів розвитку туризму у столичному місті впливають фактори внутрішньо-міського та зовнішнього середовищ. Залежність характеристик туристичного середовища від специфіки туристично-рекреаційної діяльності в межах дестинації, дозволяє виявити та обґрунтувати властивості туристичного середовища в межах територіальної системи: якісно різноманітні туристичні об'єкти та їх впорядкованість у просторі, локалізованість і диференціація туристичних ресурсів, а також змінні процеси в туристичній системі. Вибір в якості модельних територій столичних туристичних дестинацій Києва і Берліну визначається подібністю ряду ключових характеристик, які дозволяють розглядати їх як міста-аналоги: 1) географічні особливості (зокрема, обидва міста розчленовані річкою); 2) архітектурно-планувальна структура, сформована, з одного боку, впродовж тривалої історії, а з іншого боку, впродовж тієї ж тривалої історії зазнавала частих руйнувань, відновлень, які «нашаруваннями» відображені в архітектурі, що й формує своєрідний «образ» міста; 3) провідна роль в культурному і соціально-економічному житті країни, що відображено в показниках частки в господарському комплексі країни, характеризується культурним і науковим потенціалом, а також наявністю на території пам’яток Світової культурної спадщини; 4) домінуюча роль в політичному житті (падіння «Берлінської стіни» в Берліні, революційні події в Києві протягом ХХІ ст., ознаменовані Революцією гідності). Берлін – економічно та соціально розвинене столичне місто, яке представлене різноманітними потенційно-привабливими туристичними об'єктами і комплексами, що користуються великою популярністю в іноземних і внутрішніх туристів. Добре розвинена сфера закладів розміщення, якісного харчування та транспортна система. В результаті проведеного порівняльно-структурного аналізу туристичних підприємств Берліну та Києва, визначено проблеми та пріоритети перспективного розвитку туризму в них. Акцентована увага на німецькій ментальності і послідовній етапності розвитку туризму та особливостям розвитку туризму в Києві, що пов'язано з політичною та економічною нестабільністю в країні, складною інфраструктурою туристичного обслуговування в готельно-ресторанних закладах і застарілою їх матеріально- технічною базою, а також відсутністю комфортного транспорту та зручних стоянок для екскурсійного транспорту. Розроблені і запропоновані шляхи формування ефективного туристичного середовища для столичних міст на основі аналізу існуючих дестинацій Берліну та Києва. На підставі наведених в роботі результатів розвитку туризму двох європейських столиць, був проведений SWOT-аналіз туристичного середовища двох міст – Берліну та Києва, у вигляді таблиці сильних та слабких сторін діяльності туристичних підприємств столичних дестинацій, а також потенційних можливостей та загроз. Надано науково-практичні пропозиції щодо відновлення туристичної сфери у післявоєнний період у вигляді основних етапів потенційного формування туристичної політики у післявоєнний період. Означені напрями розвитку туризму на державному та регіональному рівнях в умовах сталого розвитку, де розглянуто стратегічний потенціал туристичної сфери та регіональні особливості двох столичних міст та з дотриманням нормативно- правових документів. З’ясовано, що метою розвитку туризму в Берліні і в Києві є розвиток туристичної галузі, яка напряму пов’язана із соціально-економічною складовою українського суспільства. Важливими аспектами при цьому є ефективне і раціональне використання наявного туристичного потенціалу обох столичних міст, з постійним впровадженням інноваційності та технологічної новизни. Такі кроки, в свою чергу, дадуть можливість забезпечити високий рівень зайнятості населення, відбудеться зростання доходів, сформується національна та регіональна конкурентоспроможніть.The dissertation is a manuscript in which the theoretical and methodological principles and practical recommendations for the formation of the tourist environment in the capital's tourist destination based on the use of Berlin's experience for Kyiv are developed and substantiated. The paper reflects the issues of the geospatial organization of the tourist environment in the capital cities on the basis of theoretical and methodological provisions and using the methodological apparatus on which tourismology and social geography are based, which became the basis for the formation of the conceptual and terminological apparatus of the study. In particular, the interpretation of the concept of "tourist destination" was further developed, the proposed author's interpretation of the concept of "tourist environment of the capital city" (TЕСС). TЕСС is interpreted as a physical space within the city, saturated with recreational and tourist resources and institutions of the tourism industry that are of interest to tourists, providing the purpose of travel and the possibility of consuming quality tourism services, thanks to the formation of such an information and organizational system for the functioning of tourism, which forms a positive image of the tour as affordable, comfortable, safe and hospitable environment. The geospatial organization of the tourist environment of the capital city is united between tourists as a frequent consumer of consumer services, recreational and tourist needs of interest (observation purpose) and relative attractive properties (monuments of architecture, history and culture, museums, exhibition halls and other places of cultures, parks), city beaches and other recreational facilities, artistic, business, congress and other events, etc.) and places of the tourism industry that occupy places of reception (restaurants, catering, leisure), which are provided by service/consumer, information, production-technological, organizational and managerial relations between the elements of the tourist environment. This geospatial organization is characterized by the concentration of attractions and tourists, the attractiveness of territories, accessibility (physical and informational), comfort and safety, which is ensured by information and organizational measures and the system of regulation of tourism activities within the city. These features form within the capital city as a tourist destination the territory that most attracts tourists and which can be identified as a tourist activity area (TAА). It is TAА that creates a unique image of a tourist destination in the perception of a tourist. It is this territory that is saturated with objects that provide additional and related services to tourists (trading, banking and financial, etc.), provide information accessibility (indicators, city lights, TIC, QR codes at objects, etc.) and physical comfort (cleanliness, availability of places for recreation, toilets, etc.). Thus, the geospatial organization of the tourist environment of the capital city is formed as a physical space within the city, which stands out according to the characteristics of the saturation of tourism activities and is determined by its information content, innovation, image, cultural potential, which together determine the attractiveness of the study area. In other words, the tourist environment is a local territorial system formed by the interaction of the components of the tourism sector. The theoretical and methodological part of the work is reflected in the clarification of such a basic concept as a "tourist destination", based on the model of N. Leiper and modern scientific research by domestic and foreign scientists. The methodological basis of the dissertation research is scientific theories, hypotheses, concepts, such as: geospatial (territorial) organization (according to A.G. Shabliy), territorial organization of society (as defined by Maslyak P.A., Oleinik Ya.B. and Stepanenko A.V. .), geospatial organization of the tourism process (according to A.A. Lyubitseva) the concept of the periphery of V. Kristaller and the concept of territorial recreational systems, tourism space and its perception. Based on certain theoretical and methodological provisions, the author's methodology for studying the geospatial organization of the tourist environment of the capital city is based, developed on the basis of the application of a system of methods of system-structural, comparative, statistical, graph-analytical, cartographic, marketing analysis used to assess the tourist environment and identify the area of tourist activity in the capitals of Germany, Berlin and Ukraine, Kyiv. To assess the urban tourist environment, a passive adaptation model was used in the form of adapting the tourist environment to the needs of people, the advantage of people's ability to adapt to the conditions of the tourist environment. This model has certain properties, namely: clarity, unambiguity of understanding, discreteness, mass execution, effectiveness of actions, effectiveness of the result obtained. The formation of tourism development potentials in the capital city is influenced by the factors of the internal and external environment. The dependence of the characteristics of the tourist environment on the specifics of tourist and recreational activities within the destination makes it possible to identify and substantiate the properties of the tourist environment within the territorial system: qualitatively diverse tourist objects and their order in space, localization and differentiation of tourism resources, as well as variable processes in the tourism system. The choice of metropolitan tourist destinations of Kyiv and Berlin as model territories is determined by the similarity of a number of key characteristics that allow them to be considered as analogue cities: 1) geographical features (in particular, both cities are divided along the river); 2) the architectural and planning structure, formed, on the one hand, over a long history, and on the other hand, throughout the same long history, experienced frequent destruction, restoration, which are reflected in architecture by “layering”, and forms a kind of “image” of the city; 3) the leading role in the cultural and socio-economic life of the country, which is reflected in the indicators of the share in the economic complex of the country, is characterized by cultural and scientific potential, as well as the presence of World Cultural Heritage monuments on the territory; 4) the dominant role in political life (the fall of the "Berlin Wall" in Berlin, the revolutionary events in Kyiv throughout the 21st century, marked by the Revolution of Dignity). Berlin is an economically and socially developed metropolitan city with a wide range of potentially attractive tourist sites and complexes that are very popular with foreign and domestic tourists. The sphere of accommodation, quality food and transport system is well developed. As a result of the comparative structural analysis of the tourist enterprises of Berlin and Kyiv, the problems and priorities of the prospective development of tourism in them were identified. Focused attention on the German mentality and the successive stages of the development of tourism and the peculiarities of the development of tourism in Kyiv, which is connected with the political and economic instability in the country, the transitional stage of the development of tourist enterprises, the complex infrastructure of tourist services (not always meeting international price-quality standards), quality service in hotel and restaurant establishments and their outdated material and technical base, as well as the lack of comfortable transport and convenient parking for excursion vehicles. Ways of forming an effective tourist environment for capital cities based on the analysis of existing destinations of Berlin and Kyiv are developed and proposed. Based on the results of the tourism development of the two European capitals presented in the work, a SWOT analysis of the tourism activities of the two cities - Berlin and Kyiv - was carried out in the form of a table of strengths and weaknesses of the tourism enterprises of the capital destinations, as well as potential opportunities and threats. Identification of potential external favorable opportunities and potential external threats was carried out using the analysis of the external tourism environment. Scientific and practical proposals for the restoration of the tourism sphere in the post-war period are given in the form of the main stages of the potential formation of tourism policy in the post-war period. The directions of tourism development at the state and regional levels are defined, taking into account the level of strategic potential of the tourism sphere and the regional characteristics of the two capital cities and in compliance with regulatory and legal documents. It was found that the goal of tourism development in Berlin and Kyiv is the intensification of the industry, primarily the growth of its role in the socio-economic life of societies, through the effective use of the existing tourism potential based on the principles of innovative development, creating conditions for the development of human capital on this basis, ensuring population employment, income growth, formation of national and regional competitiveness.ukтуризмтуристична дестинаціятуристичне середовищестоличне містогеопросторова організація туристичного середовища столичного містаконцепція розвитку туризмуgeospatial developmenttourist destinationtourist environmentcapital citytourism development conceptДисертація